До питання про стабільність і динаміку феногенетичних структур популяцій Trichius fasciatus (Coleoptera, Scarabaeidae) на Прикарпатті

УДК 595.764.1:57.064

О. М. Слободян, А. Г. Сіренко

Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника,
Івано-Франківськ, Україна, bratlibo@yahoo.co.uk

ON STABILITY AND DYNAMICS OF PHENOGENETIC STRUCTURES
OF TRICHIUS FASCIATUS (COLEOPTERA, SCARABEIDAE)
POPULATIONS IN THE PRECARPATHIANS

O. M. Slobodyan, A. G. Sirenko

Vasyl Stefanik Precarpathian National University, Ivano-Frankivsk, Ukraine, bratlibo@yahoo.co.uk

У період 2000–2006 рр. досліджувалась стабільність 7 карпатських популяцій Trichiusfasciatus L. (Coleoptera, Scarabeidae). Проте, статистично достовірні дані щодо динаміки структури популяцій отримані за тривалий період часу тільки для однієї популяції з долини р. Зубрівка (гірський масив Горгани). Дослідження стабільності цієї популяції проводили за частотою зустрічі фенотипічних аберацій. Виділено 25 типів феногенетичних аберацій за величиною та формою чорних плям на елітрах. Для класифікації аберацій застосований метод L. W. Tower (1906, 1918), вдосконалений Ф. С. Кохманюком (1982): кожна аберація розписувалась у вигляді формули фенів, кожний фен позначався латинською літерою, варіанти фенів – цифрами. Досліджено (2000–2005 рр.) стабільність і динаміку однієї популяції цього виду як за відносною частотою зустрічі фенотипічних аберацій так і за відносною частотою зустрічі окремих фенів (табл. 1).

Таблиця 1. Відносні частоти зустрічі фенотипічних аберацій у різні роки дослідження популяції Trichius fasciatus L. долини р. Зубрівка (гірський масив Горгани)

Аберація

Роки дослідження

2000

2001

2002

2003

2004

2005

1

A0B1C1

0,098

0,094

0,082

0,090

0,106

0,094

2

A1B1C1

0,135

0,125

0,165

0,115

0,091

0,125

3

A2B1C1

0,059

0,047

0,093

0,051

0,061

0,063

4

A3B1C1

0,020

0,016

0,010

0,026

0,030

0,000

5

A1B1C1D1

0,312

0,281

0,175

0,244

0,229

0,281

6

A1B1C1D2

0,020

0,031

0,010

0,038

0,015

0,031

7

A1B1C1D3

0,020

0,031

0,010

0,038

0,030

0,031

8

(ADE)1 B1C1

0,098

0,094

0,021

0,090

0,106

0,094

9

(ADE)2 B1C1

0,098

0,094

0,031

0,090

0,091

0,094

10

A4B1C1

0,020

0,047

0,093

0,051

0,061

0,063

11

A5B1C1

0,020

0,031

0,010

0,038

0,030

0,031

12

(ADE)3 B2C3

0,020

0,016

0,072

0,026

0,045

0,000

13

A0B2C2F1

0,020

0,016

0,010

0,026

0,015

0,031

14

A1B2C1D1F1

0,020

0,031

0,021

0,038

0,030

0,031

15

A4B2C1F1

0,020

0,016

0,010

0,013

0,030

0,000

16

(ADE)2 B2C1

0,020

0,016

0,010

0,013

0,015

0,031

17

(ADE)4B3C1

0,000

0,016

0,082

0,013

0,015

0,000

18

(ADE)4B1C1

0,000

0,000

0,010

0,000

0,000

0,000

19

A1B1C1D4

0,000

0,000

0,082

0,000

0,000

0,000

20

(ADE)6B1C1

0,000

0,000

0,000

0,000

0,000

0,000

21

A1B1C1D5

0,000

0,000

0,000

0,000

0,000

0,000

22

A1B1C1E5D5

0,000

0,000

0,000

0,000

0,000

0,000

23

(AD)1 B1C1

0,000

0,000

0,000

0,000

0,000

0,000

24

(ADE)7B1C1

0,000

0,000

0,000

0,000

0,000

0,000

25

(ADE)8B1C1

0,000

0,000

0,000

0,000

0,000

0,000

Кількість досліджених екземплярів

51

64

97

78

66

32

 

Стабільність феногенетичної структури дослідженої популяції вивчали з використанням критерію Пірсона (табл. 2).

Таблиця 2. Аналіз динаміки популяції Trichius fasciatus L. долини р. Зубрівка
в різні роки досліджень за відносною частотою зустрічі сукупності аберацій
(значення критерію Пірсона)

Роки

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2000

1,502

16,056

3,136

3,695

2,916

2001

17,069

0,973

2,664

1,450

2002

18,375

14,462

12,293

2003

2,080

2,058

2004

3,544

2005

 

Аналіз, здійснений за допомогою критерію Пірсона, показав, що феногенетичні структури дослідженої популяції у різні роки статистично вірогідно не відрізняються – у кожному випадку порівнянь р > 0,05. Відмінності випадкові. Це свідчить про стабільність дослідженого поліморфізму популяцій T. fasciatus L. Карпат, що, у свою чергу, свідчить про те, що тут ми маємо справу зі збалансованим поліморфізмом. Це наводить на думку, що поліморфізм популяцій T. fasciatus L. за формою та величиною чорних плям елітер обумовлений генетично: умови середовища у дослідний період нестабільні, якби визначальним фактором цього поліморфізму був температурний або якийсь інший фактор середовища, стабільності феногенетичної структури популяцій не спостерігалось би. Отримані нами результати стабільності популяцій T. fasciatus L. підтверджують результати, отримані Ю. И. Новоженовим (1977) та С. М. Молодцовим (1995, 1997, 1998) на уральських популяціях.

Проведено дослідження стабільності та динаміки популяції T. fasciatus L. за відносною частотою зустрічі фенів з використанням критерію Пірсона (табл. 3).

Таблиця 3. Аналіз динаміки популяції Trichius fasciatus L. долини р. Зубрівка
у різні роки досліджень за відносною частотою зустрічі сукупності фенів
(значення критерію Пірсона)

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2000

1,414

20,116

1,657

3,643

1,617

2001

19,518

0,502

2,611

1,691

2002

21,218

17,306

15,255

2003

1,550

2,295

2004

4,647

2005

 

Аналіз показав відсутність статистично вірогідної динаміки (при кожному порівнянні р > 0,05) – популяція зберігала свою стабільну структуру за відносною частотою зустрічі фенів. Спостерігались лише незначна флуктуація 2002 році, яка була статистично не вірогідна. Отри­мані результати переконливо свідчать про генетичну природу досліджуваного поліморфізму та дозволяють пропонувати цей вид як модельний об’єкт для популяційних досліджень.


Zoocenosis — 2007
 Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – С. 297-299.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники