Асиметричність розташування хет у популяції Philonthus decorus (Coleoptera, Staphylinidae) на першій ларвальній стадії

УДК 595.763.33:591.342.5

Л. І. Фали

Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, Україна, faly07@mail.ru

AN ASYMMETRY OF CHAETAE LOCATION
IN THE PHILONTHUS DECORUS (COLEOPTERA, STAPHYLINIDAE)
POPULATION AT THE FIRST NEPIONIC STAGE

L. I. Faly

Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, Ukraine, faly07@mail.ru

Отримання кількісних характеристик, визначення тенденцій, порівняння їх із вимогами закономірностей мінливості та виявлення всіх випадків відхилень, які вказують на відміни від середніх значень – необхідні вимоги при досконалому вивченні морфологічної мінливості (Дидух, 1998). Тому про зміни, які відбуваються у популяції під дією певних екологічних факторів, можна судити за характером розподілу кількісних ознак, зокрема за таким показником як асиметрія (Доспехов, 1973).

Роль чутливих придатків відіграють хети – структурні утворення, похідні кутикули та гіподерми, розміщені поодинці на тілі комахи, до яких приєднуються відростки нервових клітин (Кузнецов, 1953). Окремі волоски та щетинки, кількість і розташування яких спадково постійні, виконують сенсорну функцію (Тихомирова, 1973), стають важливою діагностичною ознакою, яка використовується у систематиці комах.

Матеріал для дослідження – вибірка личинок Philonthus decorus Grav. (Coleoptera, Staphylinidae) I віку (належність до статі не враховувалась), виведена у лабораторних умовах (приміщення кафедри зоології та екології ДНУ). Характеристики простежували за допомогою окуляр-мікрометра бінокуляра МБС–10. Визначення відхилень розташування хет проводили із застосуванням графічних зображень личинки Ph. decorus із позначеною хетотаксією за матеріалами досліджень В. А. Потоцької (1961). Для виявлення асиметричності розташування щетинконосних пор використовували 20 ознак (тверджень), які характеризують відстань від окремих дослідних попарно розташованих хет (відповідно розміщених на правій та лівій частинах тіла личинки) до серединної лінії або латерального, медіального, базального, дистального боків тіла (голова, сегменти черевця, анальна підпірка, урогомфи).

Встановлено, що відхилення розміщення щетинконосних пор від нормального положення відносно серединної лінії спостерігаються як для лівого, так і для правого боку тіла. Відсоткова частка показника асиметричності розташування хет для всіх досліджених частин тіла вища на правій частині (коливається від 10 до 35 %). Місцеположення щетинок розміщених на голові характеризуються відносно незначним відсотком відхилення за даною ознакою (ліва частина – 5–10 %, права – 15–25 %). На сегментах черевця відмічається підвищення відсоткової частки асиметричності положення хет (вентральний бік: ліва частина – 10 %, права – 25–30 %; дорсальний бік: ліва – 10 %, права – 10–30 %). Для щетинконосних пор, розташованих на вентральному боці анальної підпірки та урогомфах, характерні найвищі значення показника (ліва частина – 15–20 та 20–25 %; права – 20–35 та 15–30 % відповідно), які вказують на максимальні відхилення розподілу хет на зазначених частинах тіла личинок.


Zoocenosis — 2007
 Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – С. 304-305.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники