Ентомологічний моніторинг поверхні ґрунту

УДК 595.7:504.064.3

А. В. Фокін

Національний аграрний університет, Київ, Україна, iya_anna@mail.ru

ENTOMOLOGICAL MONITORING OF SOIL SURFACE

A. V. Fokin

National Agrarian University, Kyiv, Ukraine, iya_anna@mail.ru

Відомо, що по поверхні ґрунту переміщуються як шкідливі (капустянка звичайна, звичайний буряковий довгоносик) так і корисні (хижі жужелиці) види комах для яких характерна добова міграційна активність. У зв’язку з цим суттєвого значення набуває розробка простого та технологічного способу моніторингу видів комах, що переміщуються по поверхні ґрунту, як однієї із складових сучасної фітосанітарної діагностики у захисті рослин, прогнозування та аналізу динаміки популяцій шкідників та ентомофагів, а також для вивчення біорізноманіття. Для моніторингу комах, спосіб життя яких пов’язаний із добовими міграціями по поверхні ґрунту часто використовуються ґрунтові пастки Барбера, що є місткістю, яка закопується у ґрунт по вінця, на дно якої наливають фіксатор. Механізм дії пасток полягає у тому, що комахи потрапляють до них, коли їх маршрут переміщення перетинає місце розташування пристрою.

Проте такий моніторинг має недоліки: випадковий характер потрапляння комах до пастки не надає отриманій інформації необхідної об’єктивності, необхідність застосування спеціальних приладів – ентомологічних пасток і фіксуючих речовин підвищує вартість моніторингу, розміщення пасток на облікових майданчиках у агроценозі створює додаткові перешкоди при проведенні технологічних операцій, що передбачені технологією вирощування культури.

Нами розроблений спосіб моніторингу комах, що переміщуються по поверхні ґрунту в якому передбачається використання облікових майданчиків – 10-метрових ділянок технологічних ґрунтових доріг, розташованих по периметру агроценозу з інтервалом 10 метрів, на яких візуально обліковують ланцюжки слідів комах, визначаючи значення їх добової міграції (чисельність, екз.), як відношення кількості комах, що залишили сліди на
10-метровій ділянці помножену на кількість облікових 10-метрових ділянок до коефіцієнту повернення комах (2) з урахуванням коефіцієнту загибелі комах на полі (–10 %). Увечері обрані ділянки механізовано розрівнюють, так щоб знищити будь-які сліди на поверхні ґрунту. Вранці, до початку переміщення транспорту та сільськогосподарських машин, їх оглядають і підраховують на поверхні ґрунту ланцюжки слідів комах. Сліди добре помітні як на сухій поверхні так і на вологій і дозволяють встановити навіть напрям руху комахи. Після чого розраховують добову міграційну активність ентомологічних об’єктів як до агроценозу так і за його межи з кожного боку агроценозу, що дозволяє оцінити міграційну активність комах залежно від оточуючих агро- чи біоценозів, населених пунктів, автошляхів тощо.

Використання способу дозволяє уникнути головних недоліків пасток Барбера – випадкового характеру потрапляння комах до пасток і неможливості визначити їх міграційні шляхи. Отже зростає інформативність та об’єктивність моніторингу. Крім того, спосіб абсолютно не заважає проведенню технологічних операцій в агроценозі, оскільки не передбачає розміщення будь-яких пристроїв безпосередньо в агроценозі, що досліджується.

Позитивний результат у підсумку складається із зростання об’єктивності (у 250 разів) моніторингу за рахунок зростання імовірності потрапляння ентомологічних об’єктів у зону обліку, у 2,5 раза зменшується вартість його проведення за рахунок заощадження коштів на придбання, транспортування та розміщення ентомологічних пасток, на 28,6 % зменшується трудовитрати за рахунок скорочення довжини маршруту обстеження. Крім того, в агроценозі поліпшуються умови для проведення операцій передбачених технологією вирощування тієї чи іншої сільськогосподарської культури.


Zoocenosis — 2007
 Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – С. 310-311.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники