Особливості утримання та розмноження Zoophobas morio (Tenebrionidae)

УДК 595.767.29:591.134

Л. В. Шашкіна

Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, Україна

FEATURES OF KEEPING
AND BREEDING OF ZOOPHOBAS MORIO (TENEBRIONIDAE)

L. V. Shashkina

Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, Ukraine

В основу дослідження покладено низку лабораторних експериментів із зоофобас (Zoophobas morio) із родини Tenebrionidae. Жуків утримували у штучних умовах. Личинки жуків знаходилися у пластикових ємностях (h = 35–40 cм) із субстратом (тирса та висівки помірної вологості). Відстань від субстрату до кришки повинна бути не меншою 15 см, крім того бажано змазати вазеліном стрічку навколо самої кришки. Кришку роблять з вентиляційною сіткою або накривають сітчастою тканиною. Освітлення не обов’язкове. Температуру утримують у межах +27…+29°С. Вологість помірна.

До інсектарію з дорослими жуками субстрат кладуть шаром 2–3 см, розміщують корчаги, старі невеличкі гілки дерев з отворами. Субстрат чистять щонеділі, помірно зволожують. При надмірній вологості чи сухості, жуки гинуть.

Кормляться жуки грибами, що розвиваються у висівках і тирсі. Додатково їх годують морквою, капустою, буряком, картоплею, бананами та яблуками. Личинок також можна годувати м’ясом. У період перетворення на лялечку до субстрату в якому є личинки їжу не додають. Самка відкладає 150–200 яєць. Їх розвиток триває 8–12 діб. Тільки-но починають з’являться личинки (розміром до 1,0–2,5 мм) їх пересаджують до іншого контейнеру з субстратом (до 5–10 см). Личинки припиняють рости через 6–8 тижнів, на лялечку пере­творюються через 2,5–3,5 тижня. Повний цикл розвитку до стадії імаго займає 3,5–4,0 місяця.

Особлива увага приділялась процесу перетворення жуків. Якщо личинку не відокремити, то перетворення може пройти тільки за умови наявності малої кількості личинок останнього віку в інсектарії (до 10 особин). Тому у пластикові стакани із субстратом (h = 9 см, d = 6,5 см, середня вага субстрату – 12 г), прикриті темною тканиною, розміщували личинок останнього віку, де проходило перетворення. Стакани ставили у тепле місце (температура близько +30°С). Раз на тиждень перевіряли стан личинок, зважували їх до повного перетворення на імаго. Середня вага личинки на початку експерименту склала 1,07 (n = 50), лялечки – 0,87 г, імаго – 0,49 г. Таким чином, вага особин зменшувалася у 2,2 раза за період перетворення.


Zoocenosis — 2007
 Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – С. 315-316.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники