Біотопічний розподіл сирфід (Diptera, Syrphidae) північно-східного макросхилу Українських Карпат

УДК 595.773.1:574.22

БІОТОПІЧНИЙ РОЗПОДІЛ СИРФІД (DIPTERA, SYRPHIDAE)
ПІВНІЧНО-СХІДНОГО МАКРОСХИЛУ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

В. Ю. Шпарик, А. Г. Сіренко

Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника,
Івано-Франківськ, Україна, shparyk@yandex.ru

BIOTOPIC DISTRIBUTION OF HOWERFLIES (DIPTERA, SYRPHIDAE)
IN NORTH-EAST SLOPE OF THE UKRAINIAN CARPATHIANS

V. J. Shparyk, A. G. Sirenko

V. Stefanyk Precarpathion National University, Ivano-Frankivsk, Ukraine, shparyk@yandex.ru

Сирфіди – одна з найчисленніших родин круглошовних двокрилих (Diptera, Cyclorrhapha). У фауні колишнього СРСР відомо приблизно 1100, із них у європейській частині – близько 430 видів, але вже на даний час тільки на території Росії знайдено більше 1000 видів. У Палеарктиці виявлено близько 1800 видів, а у світовій фауні – приблизно 6000. Перші специфічні дані щодо фауни сирфід України з’являються у XIX столітті. З кінця XIX ст. по 70-і рр. XX століття вивчались сирфіди Укрїнських Карпат (Nowicki, 1870 – цит. по Анікіна, 1973; Thalhammer, 1900; von Oldenberg, 1916; Ремм, 1959; Анікіна, 1964, 1965, 1966, 1970, 1971, 1972, 1973, 1980; Кривошеина, Мамаев, 1967; Зимина, 1968; Штакельберг, 1970). Для цього регіону виявлено 250 видів (Аникина, 1980), враховуючи те, що для Прикарпаття зазначаються близько 100 видів дзюрчалок (точну кількість видів не вказано).

Мета даної роботи – вияснити видовий склад північно-східного макросхилу Українських Карпат і розподілити види за біотопічними групами. Матеріал зібраний упродовж сезонів 2001–2006 рр. (основні колектори В. Ю. Шпарик, С. Я. Мельник, А. Г. Сіренко) на 23 віддалених стаціонарах, які розташовані на території Верховинського, Рожнятівського, Калуського, Косівського, Надвірнянського, Тисменицького районів Івано-Франківської області. Усього опрацьовано близько 1800 екземплярів сирфід, серед яких виявлено 115 видів, які у свою чергу автори поділили на 5 біотопічних груп: група субальпійських лук; група галявин річкових долин; група узлісь рівнинних мішаних лісів; група агроценозів; група урбоценозів.

До групи субальпійських лук ввійшли 30 видів: Didea intermedia (Loew, 1854), Еpistrophe grossulariae (Meigen, 1822), Episyrphus balteatus (De Geer, 1776), Ischyrosyrphus glaucius (Linnaeus, 1758), Eupeodes corollae (Fabricius, 1794), Meliscaeva cinctella (Zetterstedt, 1843), Scaeva pyrastri (Linnaeus, 1758), Sphaerophoria scripta (Linnaeus, 1758), Syrphus ribesii (Linnaeus, 1758), S. vitripennis (Meigen, 1822), Chrysotoxum arcuatum (Linnaeus, 1758), Сh. cautum (Harris, [1776]), Ch. festivum (Linnaeus, 1758), Melanostoma mellinum (Linnaeus, 1758), Platycheirus albimanus (Fabricius, 1781), Xanthandrus comptus (Harris, [1780]), Cheilosia canicularis (Panzer, [1801]), Volucella pellucens (Linnaeus, 1758), Chrysogaster solstitialis (Fallen, 1817), Arctophila bombiliformis (Fallen, 1810), Arctophila fulva (Fabricius, 1776), Sericomya lappona (Linnaeus, 1758), S. silentis (Harris, [1776]), Eristalis alpina (Panzer, [1798]), E. arbustorum (Linnaeus, 1758), E. pertinax (Scopoli, 1763), E. rupium Fabricius, 1805, E. tenax (Linnaeus, 1758), Myathropa florea (Linnaeus, 1758), Helophilus hybridus Loew., 1846.

Група долин гірських річок включила 77 видів: Dasysyrphus tricinctus (Fallen, 1817), Didea intermedia (Lw., 1854), Еpistrophe grossulariae (Meigen, 1822), E. melanostoma (Zetterstedt, 1843), E. balteatus (De Gr., 1776), Eriozona sirphoides (Fallen, 1817), I. glaucius (Linnaeus, 1758), Ischyrosyrphus laternarius (Mǔller, 1776), Pyrophaena granditarsis (Fors., 1771), Leucozona lucorum (Linnaeus, 1758), E. corollae (Fabricius, 1794), Eupeodes luniger (Meigen., 1822), Melangyna compositarum (Verrall., 1873), M. umbellatarum (Fabricius, 1794), Meliscaeva cinctella (Zetterstedt, 1843), S. pyrastri (Linnaeus, 1758), Scaeva selenitica (Meigen, 1822), S. scripta (Linnaeus, 1758), Sphaerophoria menthastri (Linnaeus, 1758), S. ribesii (Linnaeus, 1758), Syrphus torvus, S. vitripennis (Meigen., 1822), Ch. arcuatum (Linnaeus, 1758), Сhrysotoxum bicinctum (Linnaeus, 1758), Сh. cautum (Harris, [1776]), Chrysotoxum fasciolatum (De Geer, 1776), Ch. festivum (Linnaeus, 1758), Spazigaster ambulans (Fabricius, 1775), X. comptus (Harris, [1780]), Pipizella varipes (Meigen, 1822), Platycheirus scutatus (Meigen,1822), M. mellinum (Linnaeus, 1758), Paragus albifrons (Fallen, 1817), Pipiza bimaculata, P. noctiluca, P. quadrimaculata (Panzer, [1804]), Platycheirus albimanus (Fabricius, 1781), C. canicularis (Pz., [1801]), Cheilosia chloris, Ch. gigantea (Zetterstedt, 1838), Ch. illustrate (Harris, [1780]), Ch. impressa (Loew., 1840), Ch. vernalis (Fallen, 1817), Ch. vicina, Ferdinandea cuprea (Scopoli, 1763), Rhingia campestris Meigen, 1822, Rhingia rostrata (Linnaeus, 1758), Chrysogaster solstitialis (Fallen, 1817), Volucella inanis (Linnaeus, 1758), V. pellucens (Linnaeus, 1758), V. bombylans (Linnaeus, 1758), Brachyopa conica Zetterstedt, 1843, Neoascia podagrica (Fabricius, 1775), Sphegina clunipes (Fallen, 1816), Arctophila bombiliformis (Fallen., 1810), Sericomya lappona (Linnaeus, 1758), Merodon avidus (Rossi, 1790), Eristalis intricaria (Linnaeus, 1758), E. arbustorum (Linnaeus, 1758), E. jugorum Egger, 1858, E. pertinax (Scopoli, 1763), E. rupium Fabricius, 1805, E. tenax (Linnaeus, 1758), Helophilus hybridus Loew, 1846, H. lapponicus Wahlberg. 1884, H. pendulus (Linnaeus, 1758), H. trivittatus (Fabricius, 1805), Myathropa florea (Linnaeus, 1758), Blera fallax (Linnaeus, 1758), Brachymyia berberina (Fabricius, 1805), Syritta pipiens (Linnaeus, 1758), Temnostoma vespiforme (Linnaeus, 1758), Brachypalpoides lentus (Meigen, 1822), Microdon mutabilis (Linnaeus, 1758), Xylota segnis (Linnaeus, 1758), X. sylvarum (Linnaeus, 1758), X. jacutorum Bagatshanova, 1980.

До біотопічної групи узліссь рівнинних мішаних лісів відносяться 66 видів: Dasysyrphus venustus (Meigen. 1822), Epistrophe eligans (Harris, [1780]), E. melanostomoides (Strobl, 1880), E. balteatus (De Gr., 1776), I. glaucius (Linnaeus, 1758), Megasyrphus annulipes (Zetterstedt, 1838), E. corollae (Fab., 1794), E. luniger (Meigen, 1822), S. pyrastri (Linnaeus, 1758), Scaeva selenitica (Meigen., 1822), S. scripta (Linnaeus, 1758), S. menthastri (Linnaeus, 1758), S. ribesii (Linnaeus, 1758), S. vitripennis (Meigen, 1822), X. pedissequum (Harris, [1776]), Baccha elongata (Fabricius, 1775), Chrysotoxum festivum (Linnaeus, 1758), Melanostoma mellinum (Linnaeus, 1758), Platycheirus albimanus (Fabricius, 1781), Paragus tibialis (Fallen, 1817), Spazigaster ambulans (Fabricius, 1775), Platycheirus scutatus (Meigen, 1822), Pipiza quadrimaculata (Panzer, [1804]), Pipizella varipes (Mg., 1822), Cheilosia aerea Dufour, 1848, Ch. albipila Meigen, 1838, Ch. albitarsis Mg., 1822, Ch. fasciata (Schiner et Egger, 1852), Ch. gigantea (Zetterstedt, 1838), Ch. illustrate (Harris, [1780]), Ch. longula (Zetterstedt, 1838), Ch. nasutula (Becker, 1894), Ch. pagana (Meigen, 1822), Ch. scutellata (Fallen, 1817), Ch. vernalis (Fallen, 1817), Ch. vulpina (Meigen, 1822), Rhingia campestris Mg., 1822, Rhingia rostrata (Linnaeus, 1758), Volucella bombylans (Linnaeus, 1758), V. pellucens (Linnaeus, 1758), V. zonaria (Poda, 1761), Chrysogaster vuduata (Linnaeus, 1758), Orthonevra splendens (Meigen, 1822), Sphegina clunipes (Fallen, 1816), Neoascia podagrica (Fabricius, 1775), Eumerus tuberculatus (Rondani, 1857), Merodon equestris (Fabricius, 1794), Merodon recurvus (Strobl, 1898), Eristalinus aeneus (Scopoli, 1763), Eristalis intricaria (Linnaeus, 1758), E. arbustorum (Linnaeus, 1758), E. lineata (Harris, [1776]), E. similis (Fallen, 1817), E. tenax (Linnaeus, 1758), Helophilus affinis Wahlberg, 1884, Helophilus pendulus (Linnaeus, 1758), H. trivittatus (Fabricius, 1805), Parhelophilus frutetorum (Fabricius, 1775), Myathropa florea (Linnaeus, 1758), Syritta pipiens (Linnaeus, 1758), Temnostoma bombilans (Fabricius, 1805), T. vespiforme (Linnaeus, 1758), Xylota sylvarum (Linnaeus, 1758), X. triangularis (Zetterstedt, 1838), Microdon devius (Linnaeus, 1761), M. mutabilis (Linnaeus, 1758).

Агроценози – 14 видів: E. balteatus (De Gr., 1776), S. scripta (Linnaeus, 1758), X. pedissequum (Har., [1776]), M. mellinum (Linnaeus, 1758), P. albimanus (Fabricius, 1781), Ch. albitarsis Mg., 1822, C. vernalis (Fall., 1817), M. equestris (Fabricius, 1794), E. intricaria (Linnaeus, 1758), E. abusiva Coll., 1931, E. arbustorum (Linnaeus, 1758), E. tenax (Linnaeus, 1758), M. florea (Linnaeus, 1758), S. pipiens (Linnaeus, 1758).

Урбоценози – 12 видів: E. balteatus (De Gr., 1776), S. scripta (Linnaeus, 1758), M. mellinum (Linnaeus, 1758), P. varipes (Mg., 1822), Ch. albitarsis Mg., 1822, C. vernalis (Fall., 1817), E. aeneus (Scop., 1763), E. intricaria (Linnaeus, 1758), E. tenax (Linnaeus, 1758), H. trivittatus (Fabricius, 1805), S. pipiens (Linnaeus, 1758), M. florea (Linnaeus, 1758).

Результати дослідження показали, що для кожного з обраних біотопів характерний власний набір сирфід. Чисельність видів природних біотопів значно відрізняється від агро- чи урбоценозів. Найбіднішим у фауністичному відношенні виявились урбоценози, а найбагатшими галявини долин гірських річок.


Zoocenosis — 2007
 Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – С. 316-318.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники