Гельмінтофауна та гельмінтоценози свійських гусей у Дніпропетровській області

УДК 576.895.1:598.252+615.615.2

І. А. Корнєєва

Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, Україна

HELMINTHOFAUNA AND HELMINTHOCOENOSES
OF DOMESTIC GEESE IN THE DNIPROPETROVSKPROVINCE

I. A. Korneeva

DnipropetrovskStateAgrarianUniversity, Dnipropetrovsk, Ukraine

Однією з причин, які гальмують розвиток птахівництва в Україні, як галузі тваринництва, є гельмінтози. Унаслідок цих захворювань господарства потерпають від збитків, які складаються зі зниження приросту та уповільнення росту молодняка, а, нерідко, його загибелі та зниження яйценосності у дорослої птиці. Інвазії часто бувають асоційованими, до їх складу можуть входити збудники різних систематичних одиниць одночасно (Герман, 1996; Бережний, 1999). Зважаючи на це, схема лікування птиці, мусить включати різні антигельмінтні препарати, ефективні проти конкретних збудників.

Мета нашої роботи – оцінити видовий склад гельмінтів кишечника гусей у Дніпропетровській області, породну, вікову та сезонну динаміки їх інвазованості, визначити ефективність антигельмінтної дії бровадазолу-грануляту та фенасалу при конкретних гельмінтоценозах. Дослідження проводили з січня по грудень 2006 та в березні 2007 року на гусях великої сірої, кубанської та горківської порід, які належали ВАТ «Агропроменерго» Новомосковського району Дніпропетровської області. Досліджено 2363 дорослих гусей та 4332 особини молодняка. В ході досліджень щомісячно проводили повні гельмінтологічні розтини за К. І. Скрябіним, гельмінтоовоскопію за Фюлеборном (удосконалені І. І. Коваленко та ін. (1989)), фіксації та обробки гельмінтів.

Аналіз копроовоскопічних досліджень посліду та розтини гусей різних порід і віку показали, що тварини були уражені гельмінтами, які належали до трьох класів: трематод, цестод і нематод (табл.).

Таблиця. Види гельмінтів, виділені від гусей ТОВ «Агропроменерго»
Новомосковського району Дніпропетровської області

Клас гельмінтів

Види збудників гельмінтозів

Trematoda Notocotylus attenuatus (Rudolphi, 1809)Echinostoma revolutum (Frohlich, 1802)

Cestoda

Drepanidotaenia lanceolata   (Bloch, 1782)Tschertcovilepis setigera (Frohlich, 1789)

Microsomacanthus paracompressa   (Czaplinski, 1956)

Sobolevicanthus gracilis (Zeder, 1803)

Nematoda

Amidostomum anseris (Zeder, 1800)Capillaria anseris (Modser, 1945)

Ganguleterakis dispar (Schrak, 1790)

 

Птахи інвазовані дев’ятьма видами паразитичних червів. Шість із виявлених видів паразитів відносяться до біогельмінтів (проміжні живителі – циклопи, діаптомуси, молюски), а інші три – геогельмінти. Дослідженнями сезонної зараженості гусей встановлено, що в зимові місяці птиця усіх порід була вільна, або значно звільнялась від трематодозів і цестодозів, що можна пояснити утриманням її в приміщенні, а отже, відсутності контактування з інвазійними елементами та дестробілізацією цестод у несприятливий для них період. У той же час нематодозна інвазія утримувалась коливаючись на досить високому рівні (ІІ – 2–61 екз. яєць у трьох краплях) протягом усього року.

Зростання зараженості гусей на трематодозно-цестодозну інвазію починали відмічати вже з квітня–травня (ЕІ – 4–12 %, ІІ – 1–4 екз. яєць), її спад у жовтні–грудні (ЕІ – 8–21 %, ІІ – 9–34 екз. Яєць). Найсприятливішими до цих гельмінтозів виявились гуси Кубанської породи (ЕІ за весь період досліджень у них в середньому коливалась у межах 11,7–100,0 %), рівень інвазованості гусей інших порід був порівняно нижчим (4–44 %). Нематодозна інвазія трималась протягом року стабільно достатньо високою (ЕІ – 77,7–100,0 %) у птахів різних порід і віку. У 25 % гусенят, яких посадили на вирощування у березні 2007 року, вже в кінці квітня виявили поодинокі трематоди. Маточне поголів’я гусей практично протягом усього року було на 100 % уражене гельмінтозами, складниками яких були певні асоціації паразитів, які змінювались залежно від періоду року та породи.

Таким чином, у гусей різних порід і віку залежно від сезону року реєструються гельмінтозні асоціації, так звані гельмінтоценози, складниками яких є дев’ять видів кишкових паразитів, які належать до трьох класів. Рівень ураженості птахів протягом року змінювався, зростаючи з весни до осені та спадав узимку; найстійкішою з незначними коливаннями за періодами року виявилась нематодозна інвазія. Найсприятливішими до гельмінтозів виявились гуси Кубанської породи. Вікові коливання з найвищим рівнем ураження відмічали у маточного поголів’я гусей (ЕІ – 100 %). Молодняк заражався трематодами починаючи з весняного періоду, у подальшому зараження набувало асоціативності та зростало з віком.


Zoocenosis — 2007
 Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – С. 341-342.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники