Рівень зараженості худоби стронгілятозами на території Васильківського району Дніпропетровської області

УДК 576.895.132:599.735.51

Л. І. Шендрик, О. О. Бойко

Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, Україна

STRONGYLOIDIASIS INFECTION RATE OF LIVESTOCK
IN VASYLKIVKA DISTRICT OF THE DNIPROPETROVSK PROVINCE

L. I. Shendryk, O. O. Boiko

Dnipropetrovsk State Agrarian University, Dnipropetrovsk, Ukraine

Спостереженнями ряду авторів (Шумакович, 1987; Алхінді, 2001; Шендрик, Бойко, 2005) доведено, що швидкому дозріванню личинок до інвазійної стадії та високому рівню їх збереженості в навколишньому середовищі сприяють певні метеорологічні умови, зокрема вологість і температура повітря. Епізоотична ситуація на пасовищах безумовно ускладнюється здатністю інвазійних личинок стронгілят мігрувати у ґрунт на глибину до 35 см і залишатись життєздатними до 4 місяців. Із часом, за достатньої вологи, особливо після дощів, частина цих личинок мігрує на поверхню і, з травою чи водою, потрапляє до організму сприйнятливих тварин. Такі забруднені пасовища залишаються небезпечними для тварин щонайменше протягом двох випасних сезонів, утримуючи високим рівень зараженості худоби, яку на них випасають. Мета нашої роботи – проаналізувати рівень інвазованості худоби стронгілятозами травного каналу за впливу певних умов зовнішнього середовища.

Проаналізувавши епізоотичну ситуацію щодо стронгілятозів худоби у товаристві з обмеженою відповідальністю «Авангард» Васильківського району Дніпропетровської області та вивчивши їх видовий склад, ми виясняли вплив температури та вологості на рівень стронгілятозної інвазії, а також оцінили ефективність лікарських препаратів за виявлених стронгілятозів, розрахували економічну ефективність проведених лікувальних заходів.

Для вияснення стану господарства щодо гельмінтозів худоби нами проведено дослідження 30-ти проб калу (10 % від усього поголів’я) за Фюлеборном і виявлено яйця сірого кольору, овальні, з кульками дроблення всередині, що вказувало на їх належність до нематод підряду Strongylata. Методом культивування личинок ми визначили видовий склад паразитів: Bunostomum phlebotomum, Chabertia ovina та Oesophagostomum radiatum. При цьому встановлено, що екстенсивність інвазії поголів’я склала 70 %.

Щодо вікової динаміки виявлених гельмінтозів, то найураженішими виявились тварини віком 1–3 роки. Відповідно до змін температури повітря та вологи протягом року коливається й інтенсивність стронгілятозної інвазії. Найвища інтенсивність інвазії у великої рогатої худоби (20–25 яєць у полі зору мікроскопа) спостерігалася улітку за середньої температури повітря +22…+27°С при частих опадах. Літо у дослідний період було дощовим, що сприяло швидкому розвитку та тривалій збереженості інвазійної стадії. Найнижчу інтенсивність інвазії реєстрували узимку, коли тварини знаходились на стійловому утриманні (0–1 яйце у полі зору мікроскопа). Хоча вологість була достатньо високою (75 %), невисока температура повітря у зимові та перший весняний місяці сповільнювала розвиток яєць гельмінтів. Інтенсивнісь інвазії різними видами паразитів суттєвої різниці не мала.

Порівняння антигельмінтної ефективності двох препаратів (Нововерма 1 %-го і Роленолу) показало, що ефективнішим за стронгілятозів травного каналу у великої рогатої худоби виявився Нововерм 1 %-ий. Його ЕЕ та ІЕ склали 100 %, тоді як ефективність роленолу була значно нижчою (ЕЕ = 80,0 % , а ІЕ = 87,5 %). Економічна ефективність проведених протипаразитарних заходів на 1 грн. затрат при використанні Нововерму 1 %-го склала 5 грн., тоді як за використання роленолу – 5,5 грн., тому господарству для боротьби з виявленими паразитами рекомендували використовувати більш доступний і ефективний антигельмінтик Нововерм 1 %-й.

Таким чином, рівень збереженості у довкіллі личинок стронгілят вищий за високої вологості й температури повітря, що у свою чергу сприяє високому рівню зараженості худоби, яка знаходиться на пасовищах.


Zoocenosis — 2007
 Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – С. 356-357.