Спектри живлення крижня у Прут-Дністровському межиріччі України

УДК 598.252:591.53 (477.85)

Л. І. Мелещук, Л. М. Хлус, І. В. Скільський

Чернівецький національний університет, Чернівці, Україна, mel-lyuda@rambler.ru

FEEDING SPECTRUM OF THE MALLARD
IN THE PRUT-DNIESTER INTERFLUVE (UKRAINE)

L. І. Meleshchuk, L. N. Khlus, I. V. Skilsky

Chernivtsi National University, Chernivtsi, Ukraine, mel-lyuda@rambler.ru

Серед водоплавних птахів у багатьох регіонах рівнинної частини України крижень (Anas platyrhynchos Linnaeus, 1758) є переважаючим видом. Незважаючи на зазначену обставину, чимало аспектів екології цієї качки залишаються вивченими ще явно недостатньо, у тому числі і трофічні зв’язки. З’ясування особливостей живлення крижня у сезонному аспекті проведене нами в рівнинній частині Чернівецької області. З цією метою проаналізований вміст шлунків 23 птахів, здобутих у другій половині ХХ ст. протягом літньо-осіннього періоду. За надання оригінальних матеріалів автори висловлюють щиру подяку зараз покійному к. б. н. О. М. Клітіну. У раціоні птахів переважають вегетативні частини, насіння та плоди водних рослин, насамперед різноманітних рдесників, які достатньо широко розповсюджені на озерах і ставках (табл. 1).

Таблиця 1. Трофічні зв’язки крижня у Прут-Дністровському межиріччі України

Компонент

Місяць – кількість шлунків

Всього

VІІ – 6

VIII – 14

X – 3

Рослинна їжа

Polygonaceae
Polygonum aviculare L. (н)

162/1

162/1

Juncadinaceae
Triglochin palustreL.   (п)

35/1

5/1

40/2

Potamogetonaceae
Potamogeton   pectinatus L. (п)

885/1

243/4

60/3

1188/8

P. obtusifolius Mert. еt Koch   (п)

20/1

20/1

P. pusillus L. (п)

4/1

4/1

P. gramineus L. (п)

22/2

160/1

182/3

P. natans L. (п)

11/2

11/2

Poaceae
Echinochloa   crus-galli (L.) Beauv.

127/1

127/1

Lemnaceae
Lemna trisulca L.

7/1

7/1

Sparganiaceae
Sparganium erectum L. (н)

126/1

126/1

Typhaceae
Typha latifolia L.

2/1

2/1

Тваринна їжа
Malacostraca
Gammarus pulex (L.)

1

1

Продовження табл.

Insecta

 

Cybister sp.

1

1

Hydrophilus caraboides (L.)

1

1

Helophilus pendulus L. (л)

1

1

Gastropoda
Planorbis planorbis (L.)

7/1

7/1

Limnaea stagnatilis (L.)

1

1

Amphibia
Rana lessonae Cam.

1

1

Гастроліти

Камінці

43/2

155/7

28/1

226/10

Пісок

+/1

+/1

Примітка: кількість екземплярів/кількість шлунків; н – насіння, п – плоди, л – личинки безхребетних тварин.

Наприкінці літа певну роль у раціоні крижня відіграють тварини стагнофільного комплексу (у першу чергу молюски та комахи). Надзвичайно рідко птахи можуть поїдати невеликих хребетних тварин (у більшості випадків молодих особин). У живленні крижня можна виділити два періоди. Вірогідно навесні, у першій половині – середині літа та восени (узимку) птахи живляться переважно рослинною їжею. У середині літа важливим доповненням раціону стають дрібні ракоподібні, молюски, імаго та личинки комах тощо.

Нам видалося цікавим порівняти спектри живлення крижнів із Прут-Дністровського межиріччя та інших територій України (табл. 2). У межах інших регіонів України трофічні зв’язки крижня (насамперед, з об’єктами живлення тваринного походження) різноманітніші. Це пов’язано з набагато більшою кількістю обстежених шлунків. Хоча, незважаючи на зазначену обставину, частка рослинних кормів (вони складають основу раціону) у порівнюваних вибірках майже однакова. У Прут-Дністровському межиріччі у живленні птахів не виявлені малощетинкових червів, п’явок, павукоподібних і двостулкових молюсків, наявних у інших регіонах держави.

Таблиця 2. Спектри живлення крижня в Україні (літньо-осінній аспект)

Компонент

Кількість   особин

Прут-Дністровське   межиріччя (наші дані)

інші   регіони України

(Лысенко, 1991)

абс.

%

абс.

%

Рослинна їжа

1869

99,2

178772

96,2

Тваринна їжа

13

0,8

7047

3,8

Oligochaeta

315

0,2

Hirudinea

35

0,02

Malacostraca

1

0,1

1287

0,7

Insecta

3

0,2

1262

0,6

Arachnida

101

0,1

Bivalvia

3162

1,7

Gastropoda

8

0,4

885

0,5

Amphibia

1

0,1

Усього:

1882

100

185819

100

Коефіцієнт подібності, %*
Якісний склад

44,4

Кількісний склад

1,0

Примітка: * вираховували за формулами Жаккара.

Загалом подібність обох вибірок за якісним складом невисока, а кількісно – взагалі мізерна. Такі результати ми пояснюємо істотною різницею в об’ємі наявних даних, частковому неспівпаданні строків збирання матеріалів і наявності регіональних особливостей поширення, насамперед, безхребетних тварин.


Zoocenosis — 2007
 Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – С. 438-439.

7/1

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники