Місто як детермінант урбанізованих угруповань птахів

УДК 598.2:504.05

О. І. Станкевич

Закарпатська філія Київського славістичного університету,
Ужгород, Україна, ostankiewicz@yahoo.de

CITY AS A DETERMINANT OF URBANIZED BIRD COMMUNITIES

O. Stankiewicz

Transcarpathian Branch of Kyiv Slavistic University, Uzhgorod, Ukraine, ostankiewicz@yahoo.de

Специфічність міських умов спричинює певні особливості структури угруповань птахів, а також послаблює їхню стійкість і стабільність. Однак інтенсифікація процесів урбанізації та синурбізації птахів свідчать про те, що місто може бути сприятливим середовищем для перебування багатьох видів. Для аналізу цієї ситуації ми обрали по 7 заздалегідь відомих позитивних і негативних факторів урбанізованого середовища (таблиця) для того, щоб визначити їхній вплив на можливості існування птахів у місті.

Таблиця. Фактори урбанізованого середовища

Позитивні фактори урбосередовища

Негативні фактори урбосередовища

1)   послаблення тиску природних хижаків;

2)   наявність антропогенних споруд;

3)   поява сміттєзвалищ, елеваторів, каналізаційних стоків тощо;

4)   посадка екзотів, часто плодонасінних дерев;

5)   поява штучних водойм;

6)   відсутність полювання у місті;

7)   пом’якшення мікроклімату у містах.

1)   наявність домашніх кішок і собак;

2) зникнення   лісових масивів;

3)   зникнення степових і лучно-степових масивів;

4)   зменшення чисельності ентомофауни та батрахофауни;

5)   розростання транспортної мережі, аеродром;

6)   наявність територій, які витоптуються;

7)   забруднення повітря та води.

 

Впливи обраних нами факторів міського середовища зумовлюють його певну якість, яка визначає можливості перебування у місті птахів.

Сприятливими умовами для існування птахів у населених пунктах вважаються достатня кількість кормів та місць для гніздівель, можливість успішного розмноження та відносна безпека. Дана публікація аналізує впливи на ці умови обраних нами факторів на прикладі міста Ужгород (для кожної групи по два варіанта):

1) втрата можливостей загніздитися – поява нових можливостей загніздитися;

2) зменшення кормових можливостей – збільшення кормових можливостей;

3) зменшення репродуктивного циклу – збільшення репродуктивного циклу;

4) збільшення смертності птахів – зменшення смертності птахів.

Певні конкретні умови можуть бути спричинені дією одразу декількох факторів. Наприклад, міський ландшафт може розглядатись як цілком комфортне місце для перебування багатьох видів птахів. Не останню роль у цій комфортності відіграє надмірна кількість кормів (трофічний фактор у розмноженні організмів відіграє чи не найважливішу роль) на типових антропогенних ділянках урбанізованого середовища – міських сміттє­звалищах, елеваторах, млинах, сміттєвих контейнерах тощо. Довкола цих штучно створених трофічних майданчиків зосереджуються птахи та звірі міста й околиць. Елеватори та млини приваблюють до себе всеїдних і зерноїдних тварин – голубів, горлиць, горобців, воронових і гризунів. На звалищах і смітниках годуються, окрім названих тварин, шпаки, а також домашні коти та собаки. Між цими тваринами, у свою чергу, утворюються своєрідні трофічні зв’язки, переважно за типом «хижак-жертва».

Зменшення тиску природних хижаків, наявність цілорічних кормів та нових гніздово-репродуктивних можливостей (в основному для скельних видів птахів та гризунів) у вигляді забудов, послаблення дії природного добору, зумовлюють надмірних ріст чисельності багатьох видів птахів і звірів. Все це створює особливо сприятливі умови для відносно легкого полювання іншим мешканцям міста – денним хижим птахам, совам, деяким вороновим, кунячим, кішкам і собакам. У такий спосіб у місті формується своєрідний комплекс тварин (функціональна група), який об’єднується специфічними трофічними зв’язками.

Суттєву роль у підгодівлі для фітофагів, особливо взимку, відіграють екзотичні насадження міст (їх в Ужгороді близько 80 %). Серед екзотичних насаджень міських алей, скверів і парків, як правило, переважають плодоносні та насіннєносні види. Вони приваблюють до себе численні зграї в’юркових (від 350 до 500 особин).

Штучні та природні водойми міста дають притулок багатьом водолюбним видам під час гніздування, взимку і, особливо, у період міграцій. Так, на штучних озерах і на річці у м. Ужгород під час прольотів щороку створюються групи птахів, представлених різними видами чапель, качок, мартинів. Регулярно на Ужі або на ставках зимують чаплеві, качкові, мартинові, пастушкові.

Розвинена транспортна мережа міста, великі площі асфальтового покриття та високий рівень витоптуваності площ, покритих рослинністю, зменшують репродуктивні можливості наземногніздних видів. Це також негативно впливає на ґрунтову фауну – мешканців лісової підстилки, що призводить до збіднення кормової бази багатьох видів птахів, які живляться безхребетними. Що стосується впливу забрудненого повітря і води на життєздатність птахів у містах, то прямих наслідків дії цих факторів ми не спостерігали.

Отже, аналіз впливу обраних факторів середовища на можливості існування птахів у місті свідчить, що в цілому міські умови є більше позитивними, аніж негативними. При цьому існує певна вибірковість: у цілому для міста протягом усіх сезонів року за характером живлення за кількістю видів переважають ентомофаги, поліфаги та фітофаги (у міру зменшення), а за чисельністю особин – поліфаги, фітофаги, ентомофаги (до того ж чисельність фітофагів зростає взимку, а ентомофагів – влітку); за характером гніздування за кількістю видів перші три місця займають приземно-чагарникові види, кронники та дуплогніздники, а за чисельністю – види, що гніздяться на будовах, у дуплах і кронники; ядро міської фауни якісно і кількісно складають лісостепові види. За кількістю видів друге місце посідають лісові, третє – водно-болотні види, а за чисельністю – скельні та лісові.

Місто – повноцінний, штучно створений людиною ландшафт, специфічність якого може розцінюватись як сприятливий фактор для перебування багатьох еврібіонтних видів птахів. Сукупність абіотичних компонентів міського середовища зумовлює характерні особливості структурно-функціональної організації орнітокомпоненту урбоекосистеми. У міських умовах перевагу отримують поліфаги та фітофаги, лісостепові та скельні види, які набули корисних пристосувань до урбосередовища. Вони досягають великої чисельності, займаючи більшу частину гніздового простору міста та включаючись у різні трофічні ланцюги. Ці види відіграють головну роль у функціонуванні угруповань птахів та підтриманні їхньої структурно-функціональної стійкості. Для видів, пов’язаних із лісовим, степовим або водно-болотяним типами ландшафтів, для птахів, що гніздяться на землі та багатьох хижих птахів місто непривабливе. Значимість цих видів у функціонуванні орнітоугруповань міста значно менша, оскільки їхня чисельність невелика. Проте наявність парків, лісопарків, міських водойм, що можуть служити так званими «рефугіумами» для цих видів птахів створює додаткові можливості для розвитку міської екосистеми та збагачення його біорізноманіття.


Zoocenosis — 2007
 Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – С. 447-449.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники