Фенологія вівсянки очеретяної (Emberiza schoeniclus) на заході України

УДК 598.296.4:591.52

Й. В. Царик, Н. А. Пісулінська, І. В. Шидловський

Львівський національний університет ім. Івана Франка, Львів, Україна,
zoomus@franko.lviv.ua, n.pisulinska@gmail.com

PHENOLOGY OF REED BUNTING (EMBERIZA SCHOENICLUS)
IN WESTERN PART OF UKRAINE

J. V. Tsaryk, N. A. Pisulinska, I. V. Shydlovskyy

Ivan Franko National University of Lviv, Lviv, Ukraine

Для опису фенології вівсянки очеретяної (Emberiza schoeniclus Linnaeus, 1758) були використані всі доступні літературні дані та результати експедицій Західно-Української орнітологічної станції, проведені на заході України протягом 1988–2006 років. Дані щодо добової та денної динаміки прольоту птахів зібрані в орнітологічному заказнику «Чолгинський» протягом 1995–2006 років.

Відлов птахів у заказнику проводили «павутинними» сітками, які були розташовані в очеретяних заростях. За час роботи відловлено та закільцьовано 1126 особин вівсянок очеретяних. До опрацьованого матеріалу долучені дані візуальних спостережень з використанням біноклів БПЦ 10х50, TASCO 12×30 тощо.

Вівсянка очеретяна – гніздовий, перелітний і зрідка зимуючий на досліджуваній території птах. За нашими спостереженнями та за даними М. Воїственського та О. Кістяківського (1962), приліт даного виду проходить протягом першої половини березня, а іноді (у ранні весни) наприкінці лютого. В околицях Львова, за нашими даними, приліт виду відбувається у березні (найраніша дата спостереження – 01.03.2002 р.). В околицях Києва, за даними Войтенка (1965), ці птахи прилітають 22.03 (середня дата за 1923–1945 роки); найранішою датою спостереження є 7.03, а найпізнішою – 12.04).

До гніздування очеретяна вівсянка приступає у середині квітня – на початку травня, друга кладка з’являється на початку – в середині червня. За нашими даними, дата першої знахідки гнізда з пташенятами на території Чолгинського орнітологічного заказника – 04.05.2007 р., тобто кладка була відкладена у ІІІ декаді квітня. Для птахів цього виду, характерні другі та повторні кладки, які птахи відкладають наприкінці травня – на початку липня. Останні пташенята з другої чи повторної кладки можуть вилітати з гнізд приблизно на початку – у середині липня.

Осінній відліт птахів, головним чином, відбувається з початку серпня та триває до середини листопада. Окрім мігруючих птахів, у цей час, спостерігаються ще й кочівні та осілі, які можуть навіть зимувати на території заходу України (що спостерігається у теплі та м’які зими). Осінні міграції, як правило, починаються при настанні осінньої непогоди. За матеріалами К. Мічинського (1936, 1962), відліт виду проходить у жовтні – на початку листопада (13.10.1919, 9.10.1920, 27.10.1927, 5.11.1932, 18.10.1935). М. Воїственський та О. Кістяківський (1962) пишуть, що вівсянка очеретяна належить до видів, які відлітають на зимівлю одними з останніх із ряду горобцеподібних. Наші дані свідчать про те, що осіння міграція виду починається ще у серпні та триває аж до кінця листопада, іноді до перших чисел грудня. Більшість птахів починають міграцію після досягнення певного рівня енергетичних запасів (жиру). У цьому випадку фактори середовища діють як безпосередні стимули до здійснення міграції. Різкі зміни погодних умов, особливо зниження температури повітря нижче 0°С, може бути причиною відльоту та масових переміщень птахів із різною готовністю до прольоту. Несприятливі синоптичні процеси, зокрема дощі, можуть призупинити міграційний політ і викликати вимушену затримку птахів (Назаренко, Амонский, 1986).

Щоб вияснити співвідношення статей і віковий склад птахів у літньо-осінній міграційний період проведено аналіз даних відловів вівсянки очеретяної в Чолгинському заказнику. При порівнянні денної динаміки прольоту дорослих і ювенільних птахів не виявлено значних відмінностей у їх кількісному складі. Тому, вважаємо що дорослі та молоді особини летять разом у цей період часу. Порівнювали дані лише за серпень, оскільки в липні ще не спостерігається міграція цих птахів, а у вересні ми не проводили відлов.

Виявлена залежність інтенсивності прольоту птахів протягом серпня та протягом дня. Проте добова динаміка міграцій дорослих і ювенільних птахів, самок і самців вівсянки очеретяної істотно не відрізняється. У птахів спостерігаються два піки активності: перший пік близько 700, після чого йде різкий спад до 1300; надалі до 1700 кількість птахів більш-менш постійна та низька. Наступний підйом актиності спостерігається о 2100. Отже, інтенсивність прольоту вівсянки очеретяної має два піки – зранку та ввечері. Такі результати можна пояснити тим, що нічні мігранти, до яких належить очеретяна вівсянка, опускаються на землю поповнити жирові запаси та ще деякий час продовжують свій рух (активність) ввечері. А зранку готові до подальшого прольоту птахи стартують із місць зупинки, чи, якщо вони ще не готові, активно розшукують корм.

Аналізуючи інтенсивність прольоту птахів протягом дня (погодинно) слід відзначити, що вона залежить від температури. У пору дня з високою температурою (переважно в обідні години) птахи у сітки не ловляться. Це пояснюється тим, що вони захищають себе від надмірної втрати енергії, спрямованої на охолодження тіла, яка не компенсується спожитим за цей час кормом. Крім того, осінні переміщення птахів залежать від ходу річного циклу, віку, фізіологічного стану птахів, їх енергетичних ресурсів, а також від екологічних параметрів середовища, що визначаються розвитком атмосферних процесів. Проте, стан кормових ресурсів у біотопах і їх доступність мають вирішальний вплив на сезонне розміщення птахів і тривалість їх перебування в регіоні.


Zoocenosis — 2007
 Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – С. 452-454.