Середовищетвірна активність лані європейської на півдні України

УДК 599.735:591.5

В. І. Домніч, І. М. Свідунович

Запорізький національний університет, Запоріжжя, Україна

ENVIRONMENT CREATING ACTIVITY
OF FALLOW-DEER IN THE SOUTH OF UKRAINE

V. I. Domnich, I. М. Svidunovich

Zaporizhzhya National University, Zaporizhzhya, Ukraine

Матеріал збирався протягом 10 років (1996–2007 рр.) на території Азово-Сиваського національного природного парку (АСНПП) у Херсонській області на площі, придатній для мешкання лані (6500 га), а також у рекреаційному парку «Таврія» у Запорізькій області (на площі 268 га). На території АСНПП чисельність лані за 1996–2007 рр. коливалась від 575 до 2300 особин (при щільності 88,5–353,8 ос./1000 га). При такій великій щільності лань як і інші види копитних (олень, муфлон, кулан) є невід’ємним компонентом степових екосистем, що впливає на них через споживання рослинних кормів та виділення екскрементів.

Споживання доступних кормів (абсолютно сухої речовини) при максимальній щільності 353,8 ос./1000 га (2007 рік), становить до 2518,5 т/рік (виходячи з розрахунку 3 кг/добу, за М. В. Холодовою, 1989). Це у перерахунку на гектар становить 387,5 кг/рік. Запас доступних кормів на території АСНПП за 1996–2001 роки, коливається у межах 2,5–5,2 т/га. При максимальній чисельності лані навантаження на біотоп через споживання нею фітомаси коливається в межах 7,5–15,5 % запасу кормів за один рік (без урахування відновлення рослинності).

Чисельність лані у зоологічному парку «Таврія», коливалась за останні десять років у межах 25–60 особин (при розрахунковій щільності 74–223 осбин/1000 га). Максимальна розрахункова щільність – 223 ос./1000 га (2000 р.), при цьому споживання доступних кормів становить до 65,7 т/рік.

Екскреторна активність лані на території АСНПП – потужний середовищетвірний фактор. Враховуючи, що коефіцієнт перетравлення ланню їжі становить близько 72,3 % (Холодова, 1989), розраховуємо що за останні 10 років популяція лані привнесла у оточуючий біотоп понад 3715 т екскрементів (26,8–107,0 кг/га за рік). Для лані парку «Таврія» цей показник склав 122,8 тон, що в перерахунку на гектар становить 45–68 кг/га.

Облік екскрецій лані на постійних пробних ділянках (по 200 м²) у різні сезони року показав динаміку їх змін, яка залежить від біотичних і абіотичних факторів. На території АСНПП за 2005–2007 рр. отримали наступні дані: листопад–грудень 2005 року середня вага фекалій лані склала 6,3 кг/га. У березні, травні, червні та жовтні 2006 року – 9,7, 16,0, 8,2 та 9,5 кг/га відповідно. У січені 2007 року середня вага екскрементів становить 21,9 кг/га, у квітні–травні 2007 р. – 5,9 кг/га. Середньорічний показник ваги екскрементів лані становить 11 кг/га. Цей показник значно вищий ніж для коз Чойбаланського Аймака Монголії (2,5 кг/га) та нижчий ніж у овець і коней (13 та 18 кг/га відповідно) цього ж регіону (Кучерук, 1985).

Відсоток залишку екскрецій під дією розкладу розраховано за формулою: X = P/T×100 % де, Р – середня вага екскрементів лані, отриманих із пробних площадок; Т – розрахункові дані ваги екскрецій однієї особини лані (0,831 кг/добу за М. В. Холодовою, 1989), у перерахунку на всю популяцію за рік; Х – відсоток залишку розкладу екскрецій за рік. Оскільки протягом 2006–2007 рр. чисельність популяції лані була найвищою за останні 10 років (2300 особин), у перерахунку на рік вага екскрецій на всю територію АСНПП становить 695,5 т або 107 кг/га. За даними обліків у середньому вага екскрецій лані становила 11 кг/га. Отже залишок ваги екскрецій лані за 2006–2007 роки склав 11/107×100 % = 10,3 %. Відмітимо що цей показник упродовж року змінювався від 5,5 до 20,5 %. Таким чином за 2006–2007 роки розклад екскрецій лані відбувся на 79,5–94,5 %.

На основі даних, отриманих на експериментальних ділянках АСНПП у 2005–2007 рр., розклад екскрецій на 65–75 % протікає за чотиримісячний термін, і на 72,5–85 % за період 7 місяців (у повітряно сухій вазі).

Хімічний аналіз проб екскрементів лані на загальний вміст азоту, калію, натрію та фосфору, взятих у різні періоди року на території АСНПП показав що найменша відсоткова частка спостерігається для натрію (0,13–0,60 %, у середньому – 0,37±0,08 %). Трохи більший вміст калію (0,29–0,90 %, у середньому 0,50±0,12 %). Вміст загального азоту та фосфору (оксид фосфору V) дещо більший: 0,61±0,09 та 0,89±0,32 % відповідно.

Після проведення хімічних аналізів екскрементів, зібраних у січні, березні та жовтні, зареєстровані значні коливання хімічного складу екскрементів лані, які залежать від живлення копитних. У січні спостерігаємо високі показники для азоту та фосфору (0,85 та 1,52 %) і низькі для калію та натрію (0,30 та 0,13 %). У березні показники для азоту та фосфору нижчі (0,66 та 0,24 %), проте показники калію залишився на тому ж рівні, а натрію – підвищились у 5–6 разів порівняно із січнем (0,29 та 0,60 %). У жовтні вміст азоту падає до 0,33 %, натрію – до 0,39 %, а калію – підвищується до 0,90 %.

Аналізуючи показники вмісту екскрецій лані у різні періоди, ми перерахували ваговий вміст кожного елементу на один гектар (табл.). Важливо зазначити що ваговий вміст окремих елементів залежить не тільки від ваги екскрецій на певний площі, а і від відсоткового вмісту елементів у даний період. Розглядаючи склад екскрецій, показники ваги калію на га у січні (не дивлячись на максимальний показник ваги екскрецій на га) нижчі жовтня, а натрію – нижче березня, квітня, червня, жовтня 2006 р. та квітня–травня 2007 р. Вкажемо що на півдні України (як на тереторії острівних, так і інших арідних екосистем, де спостерігається значна щільність лані) середня вага фосфору – 5,8, а калію – 3,6 г/га. Це менше, ніж виділяється із екскрементів козуль (14,0 та 12,6 г/га відповідно, за даними А. А. Гусєва, 1984) в Центрально-Черноземному біосферному заповіднику (Курськ).

Таблиця. Ваговий вміст азоту, натрію, калію та оксиду фосфору (V) в екскрементах лані
на території Азово-Сиваського національного природного парку (2005–2007 рр.)

Періоди досліджень

Вміст хімічних елементів, г/га

N

K

Na

P2O5

Листопад–грудень   2005 р.

20,80±3,62

56,70±9,86

24,60±4,28

56,00±9,74

Березень   2006 р.

64,02±8,59

28,13±3,78

58,20±7,81

25,22±3,39

Квітень   2006 р.

105,60±12,47

46,40±5,48

96,00±11,33

41,60±4,91

Червень   2006 р.

54,12±2,97

23,78±1,31

49,20±2,70

21,32±1,17

Жовтень   2006 р.

31,40±7,48

85,50±20,36

37,00±8,81

84,60±20,14

Січень   2007 р.

186,20±37,69

65,70±13,30

28,50±5,77

332,90±67,39

Квітень–травень   2007 р.

38,94±6,38

17,11±2,80

35,40±5,80

15,34±2,51

Середнє значення

71,60±9,18

46,20±5,92

47,00±6,03

82,40±10,56

 

Таким чином, лань на території АСНПП та зоологічного парку «Таврія» при дуже великій щільності у процесі життєдіяльності споживає значний відсоток фітомаси, який не призводить до деградації рослинної асоціації, що, можливо, пов’язано з великою стійкістю південних біоценозів до стресових умов. Цей факт може пояснювати швидке поновлення запасів кормів, які були спожиті популяцією лані. Розклад екскрементів лані за рік коливається від 79 до 94 % (залежно від біотичних і абіотичних факторів). При цьому з екскрементів лані вноситься значна кількість органічних речовин у степові екосистеми: азоту – 20,8–186,2, калію – 17,1–85,5, натрію – 24,6–96,0 і фосфору – 15,3–332,9 г/га.


Zoocenosis — 2007
 Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – С. 469-471.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники