Середовищетвірна активність шляхетного оленя на півдні України

УДК 599.735.31:591.5

В. І. Домніч, І. М. Свідунович

Запорізький національний університет, Запоріжжя, Україна

ENVIRONMENT CREATING ACTIVITY
OF DEER IN THE SOUTH OF UKRAINE

V. I. Domnich, I. М. Svidunovich

Zaporizhzhya National University, Zaporizhzhya, Ukraine

Матеріал збирали у Херсонській та Запорізькій області протягом 10 років (1996–2007 рр.), а саме в Азово-Сиваському національному природному парку (АСНПП) на площі, придатній для мешкання оленя – 6500 га, а також у рекреаційному парку «Таврія», на площі 268 га. На території АСНПП чисельність популяції асканійського шляхетного оленя, за 1996–2007 роки коливалась у межах 589–1300 особин при щільності 90,6–200,0 особин/1000 га. При такій найвищій щільності в Україні популяція оленя є невід’ємним компонентам біоценозу, впливає на нього через трофічну та екскреторну активність. У АСНПП споживання оленем доступних кормів (в абсолючтно сухої речовини) при максимальній щільності 200 ос./1000 га (2007 р.) становить 3321,5 т/рік (розраховано з 7 кг/добу – усередненні дані (Данілкін, 1999; Свиридов, 1978; Бромлей, 1983)), або 511 кг/га за рік. Запас доступних кормів на території АСНПП за 1996–2001 рр. коливається в межах від 2,5 до 5,2 т/га. При такій великій щільності споживання оленем фітомаси коливалося в межах 9,8–20,4 % запасу кормів за рік (без урахування відновлення рослинності).

Чисельність оленя у зоологічному парку «Таврія» коливалась за 1997–2007 рр. у межах 10–35 особин, при розрахунковій щільності 35–122 ос./1000 га. При максимальній розрахунковій щільності 122 ос./1000 га (2001 р.) споживання доступних кормів становить 90 т/рік (335,8 кг/га).

Екскреторна активність оленя на території вивчених господарств – потужний середовищетвірний фактор. При середньорічному коефіцієнті перетравлення оленем їжі близько 70 % (Холодова, 1989; Данілкін, 1999) отримуємо, що за останні 10 років олень вніс на територію АСНПП, вкриту рослинністю, близько 6487 т екскрементів (71–153 кг/га за рік). Для оленя парку «Таврія» цей показник за 10 років склав 659,5 т (85–296 кг/га за рік), що у перерахунку на гектар більше за АСНПП на 17–49 %.

Облік екскрецій оленя на постійних пробних площадках, розташованих лінійно (по 200 м²) у різні сезони року показав динаміку їх змін та розкладу. Останні залежать від впливу біотичних і абіотичних факторів. На території АСНПП за 2005–2007 рр. отримали наступні результати: листопад–грудень 2005 року середня вага екскрецій оленя склала 10,3 кг/га. У березні, травні, червні та жовтні 2006 року – 26,1, 28,8, 9,1 та 24,0 кг/га відповідно. Дані на січень 2007 р. склали 36,0 кг, а на квітень–травень 2007 р. – 10,6 кг/га. Середньорічний показник ваги екскрементів оленя, які є структурною одиницею біогеоценозу, за 2005–2007 рр. на території АСНПП становить 20,7 кг/га. Цей показник більший, ніж виділяється лосями Валдаю – 3,4 кг/га (Кузнецов, 1975) та Північно-Східної частини Сибіру – 5,7 кг/га (Чернявский, Домнич, 1989), але набагато менший, ніж виділяють коні в Тургайської області Казахстану – 59,2–63,5 кг/га (Абатуров, 1980).

Враховуючи виділення оленем екскрецій за рік при даній чисельності в АСНПП, відсоток залишку при розкладі екскрецій розраховувався по формулі: X= P/Т×100 % де, Р – середня вага екскрементів, отриманих на пробних площадках; Т – розрахункові дані ваги екскрецій одного оленя (3 кг/добу) у перерахунку на всю популяцію, яку вони привносять на підстилку за рік; Х – відсоток залишку розкладу екскрецій за рік.

Отже за 2007 рік при щільності 200 ос./1000 га Х = 13,5 % (при середніх даних ваги екскрецій із постійних облікових площадок – 20,7 кг/га та розрахункових даних – 153 кг/га). У цілому відсоток залишку екскрецій оленя за 2005–2007 роки коливався по сезонам від 5,9 до 23,5 %. Отже розклад екскрецій впродовж року залежно від сезону (наявності тих або інших біотичних і абіотичних факорів) коливається від 76,5 до 94,1 % за рік (100 % – Х).

На основі даних, отриманих з експериментальних площадок за 2005–2007 роки по розкладу екскрецій оленя на території АСНПП встановлено, що розклад фекалій протікає на 42,7–79,1 % за чотиримісячний термін, на 73,6–83,6 % – за період 7 місяців (дані представлені у повітряно сухій вазі).

Хімічний аналіз екскрементів оленя на вміст N, P, K та Na за різні періоди з території АСНПП показав, що найменша відсоткова частка спостерігається для натрію (0,13–0,36 %, у середньому – 0,27±0,04 %), незначний вміст калію (0,11–0,89 %, у середньому – 0,44±0,13 %). Показники відсотку загального азоту та фосфору (оксид фосфору V) дорівнюють 0,844±0,03 та 0,70±0,15 % відповідно. Дані по північному оленю західного Таймиру мають деякі відмінності: азот – 2,72 %, калій – 0,30 %, натрій – 0,09 %, фосфор – 0,60 % (Богатырев, 1975).

Після проведення хімічних аналізів екскрементів, зібраних у січні, березні та жовтні 2003–2006 років, ми визначили, що спостерігаються значні коливання хімічного складу оленячих екскрецій. Можливо це залежить від різного живлення оленя (вони у різні сезони надають перевагу різним видам кормів, які у свою чергу теж різняться за хімічним складом (Абатуров, 2005; Домніч, 2007)). У січні спостерігаємо високі показники в екскрементах для азоту та фосфору (0,93 та 0,75 %) і дуже низькі для калію та натрію (0,11 та 0,13 %). У березні показники для азоту та фосфору нижчі (0,73 та 0,24 %), проте показники калію та натрію підвищились утричі порівняно із січнем (0,32 та 0,33 %). У жовтні всі показники мають високі порівняно з іншими сезонами значення, особливо калій (0,89 %) та фосфор (1,12 %).

Аналізуючи показники вагового вмісту екскрецій оленя у різні періоди, ми перерахували ваговий вміст кожного елементу на один га у грамах від абсолютно сухої речовини (табл.). Важливо зазначити, що ваговий вміст окремих елементів залежить не тільки від ваги екскрецій на гектар, а і від відсоткового вмісту елементів у даний період. Раніше ми відмічали, що вага екскрецій оленя на гектар найвища у січні. При цьому калій і натрій поступаються своїм ваговим вмістом на гектар за рахунок меншого відсоткового складу в цьому місяці. Вміст калію у січні нижчий ніж у листопаді–грудні 2005 р., березні, квітні, жовтні 2006 р., а натрію – нижчий ніж у березні, квітні, жовтні 2006 р.

Таблиця. Ваговий вміст азоту, натрію, калію та оксиду фосфору (V)
в екскрементах оленя за 2005–2007 роки

Періоди досліджень

Вміст хімічних елементів, г/га

N

K

Na

P2O5

Листопад–грудень   2005 р.

89,6±15,58

92±16,0

37,1±6,45

115,4±20,07

Березень   2006 р.

190,5±25,57

84±11,3

94,0±12,62

62,6±8,40

Квітень   2006 р.

209,9±24,78

92±10,8

103,5±12,22

69,0±8,15

Червень   2006 р.

66,4±3,65

29±1,6

32,8±1,80

21,8±1,20

Жовтень   2006 р.

208,8±49,71

214±50,9

86,4±20,57

268,8±64,00

Січень   2007 р.

334,8±67,77

40±8,1

46,8±9,47

270,0±54,66

Квітень–травень   2007 р.

77,4±12,69

34±5,6

35,0±5,74

25,4±4,16

Середнє значення

173,9±22,29

91±11,7

55,9±7,17

144,9±18,58

 

Таким чином, олені на території АСНПП та зоологічного парку «Таврія» при дуже великій щільності у процесі своєї життєдіяльності споживають значний відсоток фітомаси. Це не призводить до значної деградації трав’янистих асоціацій, які складають 90 % території АСНПП. Можливо це пов’язано з великою стійкістю південних біоценозів до значного впливу оленя. Цей факт може пояснювати швидке поновлення запасів кормів, які були спожиті популяцією оленя. Розклад екскрементів за рік коливається у межах 76,5–94,1 % залежно від впливу біотичних і абіотичних факторів. При цьому з екскрементів оленя вноситься значна кількість органічних речовин у степові екосистеми: N – 66–334, K – 29–214, Na – 32–103 та P2O5 – 21–270 г/га.


Zoocenosis — 2007
 Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – С. 471-473.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники