Павуки (Araneae) житлових будинків обласних центрів Західної України
УДК 595.44(477.8)
М. М. Федоряк, А. В. Єфтемій, І. В. Веренько
Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича,
Чернівці, Україна, mariyafed@yahoo.com
SPIDERS (ARANEAE) OF DOMESTIC BUILDINGS
OF REGIONAL CENTRES IN WESTERN UKRAINE
M. M. Fedoriak, A. D. Eftemiy, I. V. Veren’ko
J. Fedkovych Chernivtsi National University, Chernivtsi, Ukraine, mariyafed@yahoo.com
Незважаючи на високі темпи урбанізації вивченню угруповань павуків приміщень різного призначення (на відміну від природних біотопів) присвячена невелика кількість досліджень. Мета цієї роботи – виявлення масових видів синантропних павуків обласних центрів Західної України.
Дослідження проводили на основі матеріалу, зібраного протягом 2001–2009 рр. методом ручного збору в житлових будинках (переважно багатоповерхових) обласних центрів Західної України, які наводимо у порядку їх розташування з півдня на північ: Чернівці, Ужгород, Івано-Франківськ, Хмельницький, Тернопіль, Львів, Рівне, Луцьк. Опрацьовані нами збори із зазначених міст значно відрізнялись за об’ємом (від 37 екз. з Луцька до 328 екз. з Ужгорода; найобширніший матеріал (близько 2400 екз.) опрацьовано з м. Чернівці). З урахуванням того, що дані про видовий склад і структуру угруповань павуків приміщень м. Чернівці частково опубліковані М. М. Федоряк зі співавторами (2005–2008), у цій роботі їх не наводимо, а лише використовуємо при обговоренні. Номенклатура павуків прийнята за N. I. Platnick (2008).
У складі угруповань павуків досліджених житлових приміщень обласних центрів Західної України (за винятком м. Чернівці) виявлено не менше 54 видів із 19 родин. Із них до видового рівня за статевозрілими екземплярами визначено 33 види з 15 родин, у тому числі в Ужгороді – 25, Івано-Франківську – 8, Хмельницькому та Тернополі – по 11, Львові – 6, Рівному – 12, Луцьку – 3 (табл.).
Таблиця. Павуки приміщень житлових будинків (екз./%) обласних центрів Західної України
Родина |
Вид |
Ужгород |
Івано-Франківськ |
Хмельницький |
Тернопіль |
Львів |
Рівне |
Луцьк |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
Agelenidae | Malthonica ferruginea (Panzer, 1804) |
2/0,6 |
3/1,3 |
4/1,5 |
3/1,9 |
– |
– |
– |
Tegenaria domestica (Clerck, 1758) |
1/0,3 |
– |
– |
– |
– |
14/5,2 |
1/2,7 |
|
Tegenaria sp. |
17/5,2 |
3/1,3 |
1/0,4 |
5/3,2 |
– |
– |
– |
|
Amaurobiidae | Amaurobius ferox (Walckenaer, 1830) |
1/0,3 |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
Scytodes thoracica (Latreill, 1802) |
– |
– |
– |
– |
2/3,6 |
– |
– |
|
Anyphaenidae | Anyphaena accentuata (Walck., 1802) |
1/0,3 |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
Araneidae | Araniella sp. |
– |
– |
– |
1/0,6 |
1/1,8 |
1/0,3 |
– |
Cyclosa conica (Pallas, 1772) |
1/0,3 |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
|
Larinioides ixobolus (Thorel, 1873) |
2/0,6 |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
|
Zygiella sp. |
1/0,3 |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
|
Clubionidae | Clubiona sp. |
4/1,2 |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
Dictynidae | Cicurina cicur (Fabricus, 1793) |
– |
– |
– |
– |
– |
3/1,1 |
– |
Dysderidae | Harpactea rubicunda (C.L. Koch, 1838) |
– |
– |
1/0,4 |
– |
– |
– |
1/2,7 |
Gnaphosidae | Drassodes sp. |
1/0,3 |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
Micaria sp. |
3/0,9 |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
|
Linyphiidae | Diplostyla concolor (Wider, 1834) |
1/0,3 |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
Lepthyphantes leprosus (Ohlert, 1836) |
8/2,4 |
– |
1/0,4 |
2/1,3 |
– |
5/1,9 |
– |
|
Lepthyphantes sp. |
3/0,9 |
– |
1/0,4 |
1/0,6 |
1/1,8 |
– |
– |
|
Linyphia triangularis (Clerck, 1758) |
– |
1/0,4 |
– |
– |
– |
– |
– |
|
Linyphia sp. |
1/0,3 |
– |
1/0,4 |
– |
– |
– |
– |
|
Megalepthyphantes nebulosus (Sund.1830) |
1/0,3 |
2/0,9 |
4/1,5 |
4/2,6 |
1/1,8 |
– |
– |
|
Neriene montana (Clerck, 1758) |
1/0,3 |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
|
Neriene sp. |
1/0,3 |
1/0,4 |
– |
– |
– |
– |
– |
|
Lycosidae | Pardosa amentata (Clerck, 1757) |
2/0,6 |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
Pardosa sp. |
1/0,3 |
– |
– |
– |
1/1,8 |
– |
4/10,8 |
|
Trochosa ruricola (De Geer, 1778) |
4/1,2 |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
|
Trochosa sp. |
– |
– |
– |
– |
– |
1/0,3 |
– |
|
Xerolycosa miniata (C. L. Koch, 1834) |
2/0,6 |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
|
Miturgidae | Cheiracanthium sp. |
1/0,3 |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
Nesticidae | Nesticus cellulanus (Olivier, 1879) |
– |
– |
– |
3/1,9 |
– |
50/18,6 |
– |
Philodromidae | Philodromus sp. |
– |
2/0,9 |
– |
1/0,6 |
1/1,8 |
– |
– |
Tibellus oblongus (Walckenaer, 1802) |
1/0,3 |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
|
Pholcidae | Pholcus alticeps Spassky, 1932 |
– |
54/24,1 |
8/2,9 |
65/42,2 |
14/25,4 |
154/57 |
29/78,4 |
Pholcus opilionoides (Schrank, 1781) |
8/2,4 |
– |
– |
– |
2/3,6 |
– |
– |
|
Pholcus phalangioides (Fuess., 1775) |
103/31 |
97/43,3 |
102/37 |
26/16,9 |
5/9,1 |
2/0,7 |
– |
|
Pholcus ponticus Thorel, 1875 |
10/3,0 |
– |
113/41 |
12/7,8 |
– |
4/1,5 |
– |
|
Pholcus sp. |
1/0,3 |
– |
– |
– |
3/5,4 |
– |
– |
|
Pisauridae | Pisaura mirabilis (Clerck, 1757) |
1/0,3 |
1/0,4 |
– |
– |
– |
1/0,3 |
– |
Segestriidae | Segestria bavarica C. L. Koch, 1843 |
1/0,3 |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
Tetragnathidae | Metellina sp. |
1/0,3 |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
Pachygnatha degeeri (Sund, 1830) |
1/0,3 |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
|
Pachygnatha sp. |
– |
– |
– |
– |
1/1,8 |
– |
– |
|
Tetragnatha sp. |
1/0,3 |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
|
Theridiidae | Enoplognatha ovata (Clerck, 1758) |
– |
– |
– |
1/0,6 |
– |
– |
– |
Parasteatoda tabulata (Levi, 1980) |
– |
– |
– |
– |
– |
1/0,3 |
– |
|
Parasteatoda tepidariorum (C. L. Koch, 1841) |
30/9,1 |
– |
32/11,7 |
5/3,2 |
– |
5/1,9 |
– |
|
Parasteatoda sp. |
57/17,4 |
7/3,1 |
2/0,7 |
1/0,6 |
7/12,7 |
– |
– |
|
Steatoda bipunctata (Linnaeus, 1758) |
15/4,6 |
– |
– |
–
|
– |
– |
– |
|
Steatoda castanea (Clerck, 1758) |
20/6,1 |
49/21,9 |
1/0,4 |
5/3,2 |
16/29,1 |
17/6,3 |
2/5,4 |
|
Steatoda triangulosa (Walck., 1802) |
9/2,7 |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
|
Steatoda grossa (C. L. Koch, 1838) |
2/0,6 |
4/1,8 |
1/0,4 |
19/12,3 |
– |
10/3,7 |
– |
|
Steatoda sp. |
1/0,3 |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
|
Theridion sp. |
5/1,5 |
– |
1/0,4 |
– |
– |
– |
– |
|
Thomisidae | Xysticus sp. |
1/0,3 |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
Разом, eкз. |
328 |
224 |
273 |
154 |
55 |
268 |
37 |
У складі угруповань павуків житлових приміщень м. Чернівці виявлено 49 видів, з яких 37 зустрічаються в незначній кількості (складають менше 1 % загальної кількості екземплярів) і є прибульцями з природних біотопів. Серед видів, частка яких складає більше 1 % особин угруповань м. Чернівці, у таблиці не наведено лише один вид – Spermophora senoculata (Dug., 1836), частка якої складає близько 2 % від зібраних у Чернівцях екземплярів. У приміщеннях усіх досліджених обласних центрів виявлений палеарктичний S. castanea. У шести обласних центрах виявлені види-космополіти: Ph. phalangioides та Ph. alticeps (крім Ужгорода).
Аналізували структуру домінування угрупувань павуків досліджуваних приміщень за Штеккером-Бергманом (31,1–100 % – еудомінанти; 10,1–31,1 % – домінанти; 3,2–10,1 % – субдомінанти; 1,1–3,1 % – рецеденти; менше 1 % – субрецеденти). Еудомінантом угруповань павуків приміщень м. Чернівці є Ph. phalangioides, домінантом – S. castanea, субдомінантами – Ph. alticeps і P. tepidariorum. В Ужгороді еудомінантом є Ph. phalangioides. У Івано-Франківську еудомінантом є Ph. phalangioides, домінантами – Ph. alticeps, S. castanea. У Хмельницькому еудомінантами є Ph. phalangioides, Ph. ponticus, домінантом – P. tepidariorum. У Тернополі зафіксована зміна виду-еудомінанта угруповань: ним виступає Ph. alticeps, а як домінанти – Ph. phalangioides, S. grossa. У Львові домінантами є Ph. alticeps і S. castanea. У Рівному еудомінантом є Ph. alticeps, домінантом – N. cellulanus. У Луцьку еудомінантом є Ph. alticeps.
Таким чином, в обласних центрах Західної України, розташованих на півдні, еудомінантом є Ph. phalangioides, у Тернополі і тих обласних центрах, що розташовані північніше, еудомінантом виступає Ph. alticeps. Представників Ph. alticeps виявляли в усіх обласних центрах Західної України, крім Ужгорода. Цей вид описаний Спаським в 1932 році на основі матеріалу з міста Новочеркаськ (47°13′ п. ш., 26°00′ с. д., Ростовська область, Росія). Пізніше вид виявляли на території колишнього Радянського Союзу на Кавказі та горах Середньої Азії, а також у декількох локалітетах на території Ірану (Михайлов, 1997). Нами зафіксовано поширення Ph. alticeps на території України та окремих міст Польщі, Росії та Білорусі. Таким чином, відбувається розширення ареалу виду на захід.
Zoocenosis — 2009
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали V Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Ліра, 2009. – С. 174-176.