Часові аспекти конхологічної мінливості локальної популяції Cepaea vindobonensis із м. Ямпіль

УДК 594.3(477.44)

Л. М. Хлус

Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича,
Чернівці, Україна, khlus_k@rambler.ru

TIME ASPECTS OF CONCHOLOGYCAL VARIABILITY
OF CEPAEA VINDOBONENSIS POPULATIONS FROM IAMPIL’ TOWN

L. M. Khlus

J. Fedkovych Chernivtsi National University, Chernivtsi, Ukraine, khlus_k@rambler.ru

Використання популяцій тварин для біомоніторингу вимагає вивчення як просторових, так і часових аспектів мінливості популяційної структури у природних і антропогенно трансформованих місцеіснуваннях. З огляду на це, вивчали морфометричну структуру популяції цепеї австрійської – Cepaea vindobonensis (Ferussac, 1821) (Mollusca, Geophila, Helicidae), яка тривалий час населяє біотопи у селітебній зоні м. Ямпіль (Вінницька обл.). 242 черепашки статевозрілих особин із повністю сформованою губою були зібрані на ксеротермних схилах берегу Дністра вище гирла р. Русава; частково – у кленовій посадці, частково – у заростях бузини на будівельному майданчику впродовж 2003–2008 років (лютий 2003 р. – 59 ос., кінець квітня 2003 р. – 81 ос., 2007 р. – 71 ос., 2008 р. – 31 ос.). Для виявлення можливого впливу урбанізаційного пресу на морфометричну структуру популяції з урбоценозу її порівнювали з вибірками з популяцій, що населяють території невиснажливого використання в межах тієї ж ландшафтно-географічної зони (Могилів-Подільсько – Ямпільського фізико-географічного району). Усього досліджено 725 черепашок C. vindobonensis із наступних локалітетів: околиці с. Франківка Ямпільського р-ну (1 км на південний схід від села, трав’янисто-чагарникова рослинність із поодинокими деревами, 2003 р., n = 42 ос.); околиці с. Ульянівка Ямпільського р-ну (сосновий ліс на схилі над р. Мурафа, 2003 р., n = 156 ос.) та околиці с. Біла Ямпільського р-ну (берег р. Мурафа, вапняковий схил із заростями робінії псевдоакації, 2008 р., n = 527 ос.).

Морфометричний аналіз черепашок здійснювали як описано нами раніше (Сверлова и др., 2006). Вимірювали висоту (ВЧ), великий (ВД) та малий (МД) діаметри черепашки, висоту (ВУ) та ширину (ШУ) устя; рахували кількість обертів (КО). Розраховували парні індекси відношень основних метричних параметрів, визначали обєм черепашок (ОЧ, мм3), площу (ПлУ, мм2) та периметр (ПрУ, мм) устя. Аналіз багаторічної динаміки морфометричної структури популяції цепеї австрійської з урбоценозу дозволив виявити певні коливання габітуальних та устьових параметрів (табл. 1). При цьому основні розмірні характеристики черепашки наближаються до мінімальних середньовидових показників, наведених у літературі (Лихарев, Раммельмейер, 1952; Kerney, Cameron, Jungbluth, 1983) для всього ареалу виду, які складають: ВЧ = 17–21 мм; ВД = 20–25 мм. Середньовибіркові значення габітуальних параметрів черепашок упродовж періоду досліджень коливались у таких межах: ВЧ – 17,11–17,96 мм; ВД – 20,39–21,42 мм; МД – 18,20–19,25 мм; розрахований умовний об’єм черепашки – 2921–3344 мм3. Порівняння абсолютних значень пластичних ознак черепашок і коефіцієнтів їх варіації за весь досліджуваний період дозволяє вважати, що в середньому вони коливаються у відносно невеликих межах (див. табл. 1). Порівняння вибірок 2007–2008 років, які за комплексом показників мають найбільший розмах відмінностей, показало високовірогідну різницю за всіма пластичними ознаками та розрахунковими показниками, які на них базуються. Водночас, сталими в часі залишались кількість обертів черепашки та всі парні індекси відношень морфологічних параметрів. Отже, як загальні, так і устьові та комбіновані (що визначають частку устя у певних розмірних характеристиках) пропорції черепашки стало підтримуються в популяції, яка тривалий час населяє дане місцеіснування. Зберігається також співвідношення об’єму черепашки та площі її устя, яке має істотне значення в адаптації молюсків до мікрокліматичних (біотопічних) умов, визначаючи значною мірою здатність особини до збереження вологи й тепла в організмі. З іншого боку, достатньо великі площа та периметр устя полегшують равликам переміщення по схилах (Крамаренко, 1995), тому в умовах відносно вологіших років молюски з більшим периметром устя отримують перевагу.

Таблиця 1. Морфометричні показники (x ± Sx)
локальної популяції Cepaea vindobonensis (Ferussac, 1821) з м. Ямпіль

Параметри*

Час відбору вибірок

01.02.2003, n = 59

28.04.2003, n = 81

14.01.2007, n = 71

29.03.2008, n = 31

ВЧ

17,56±0,13

17,52±0,10

17,11±0,12

17,96±0,16

ВД

21,05±0,12

20,39±0,10

20,68±0,12

21,42±0,18

МД

19,12±0,11

18,20±0,09

18,59±0,11

19,25±0,16

ВУ

11,46±0,07

11,29±0,06

11,02±0,07

11,49±0,11

ШУ

9,79±0,06

9,40±0,06

9,80±0,07

10,22±0,08

КО

4,67±0,03

4,78±0,02

4,70±0,03

4,72±0,04

ВЧ/ВД

0,83±0,004

0,86±0,003

0,83±0,004

0,84±0,006

ВЧ/МД

0,92±0,004

0,96±0,003

0,92±0,004

0,93±0,006

ШУ/ВД

0,47±0,002

0,46±0,002

0,47±0,002

0,48±0,003

ШУ/МД

0,51±0,002

0,52±0,003

0,53±0,002

0,53±0,004

ВУ/ВД

0,55±0,002

0,55±0,002

0,53±0,002

0,54±0,004

ВУ/МД

0,60±0,003

0,62±0,002

0,59±0,003

0,60±0,005

ШУ/ВЧ

0,56±0,004

0,54±0,003

0,57±0,003

0,57±0,005

ВУ/ВЧ

0,65±0,004

0,65±0,003

0,65±0,003

0,64±0,006

ШУ/ВУ

0,91±0,002

0,89±0,002

0,90±0,002

0,90±0,003

МД/ВД

0,86±0,004

0,83±0,004

0,89±0,005

0,89±0,007

ОЧ

3227±58

2921±46

2980±54

3344±80

ПлУ

88,27±0,99

83,48±0,88

84,89±1,00

92,29±1,48

ОЧ/ПлУ

36,50±0,45

34,96±0,33

34,99±0,37

36,23±0,64

ПрУ

33,44±0,19

32,57±0,17

32,71±0,19

34,11±0,27

ОЧ/ПрУ

96,27±1,38

89,44±1,05

90,73±1,24

97,83±1,90

Примітка: розшифровка морфометричних показників наведена у тексті роботи.

Наявність хронологічної мінливості розмірів і форми черепашки деяких видів наземних молюсків, у тому числі й клінальної, відмічалася різними авторами як при нетривалих спостереженнях (упродовж одного вегетаційного сезону), так і при триваліших дослідженнях. C. Pettitt (1977), працюючи з колекційним матеріалом Discula (Hystricella) turricula (Love), виявив поступове зменшення висоти завитка, починаючи з 1900 року до нового стабільного стану, вірогідно, викликане змінами мікрокліматичних умов, пов’язаними з господарською діяльністю людини. С. С. Крамаренко (2006) показав наявність клінального зменшення більшості метричних конхологічних ознак Brephulopsis bidens (Krynicki, 1833) упродовж трьох вегетаційних сезонів (шести періодів дослідження). A. J. Cain та L. M. Cook (1989), досліджуючи локальну популяцію Cepaea nemoralis (Linnaeus, 1758) протягом 18 років, встановили, що середньорічні значення великого діаметру черепашки коливались навколо загальної багаторічної середньої, при цьому спостерігалися як періоди клінального збільшення, так і зменшення розмірів черепашки. Можна припустити, що на пластичні ознаки виду в умовах Ямполя впливають кліматичні особливості конкретних років, як це було продемонстровано нами для популяції з Чернівців (Хлус, 2003).

Серед популяцій цепеї, що мешкають на територіях невиснажливого використання, найменшими виявилися молюски з Білої, а найбільшими – з околиць Франківки (табл. 2); при цьому, черепашки C. vindobonensis з Ямполя виявилися меншими, ніж особини з околиць сіл Ульянівка та Франківка, але більшими, ніж тварини з околиць с. Біла (порівнювали вибірки, зібрані впродовж одного вегетаційного сезону). Отже, у досліджуваному регіоні не виявлено певних (односпрямованих) закономірностей впливу процесу урбанізації на розмірні характеристики C. vindobonensis.

Таблиця 2. Морфометричні показники (x ± Sx)
черепашок Cepaea vindobonensis (Ferussac, 1821) з неурбанізованих територій
Могилів-Подільсько – Ямпільського фізико-географічного району

Параметри*

Вибірки

окол. с.   Ульянівка, n = 156

окол. с. Франківка, n = 42

окол. с. Біла, n = 527

ВЧ

17,99±0,08

18,09±0,13

17,21±0,04

ВД

21,04±0,08

22,03±0,12

20,67±0,04

МД

19,34±0,07

19,85±0,11

18,57±0,03

ВУ

11,45±0,06

11,88±0,08

11,03±0,03

ШУ

9,80±0,04

10,18±0,07

9,66±0,02

КО

4,77±0,02

4,80±0,03

4,77±0,01

ОЧ

3386±38

3576±61

2983±17

ПлУ

88,31±0,76

95,09±1,18

83,81±0,35

ОЧ/ПлУ

38,32±0,26

37,59±0,41

35,56±0,12

ПрУ

33,44±0,15

34,71±0,21

32,53±0,07

ОЧ/ПрУ

100,99±0,86

102,86±1,32

91,46±0,38

Примітка: розшифровка морфометричних показників наведена у тексті роботи.

Таким чином, загальні пропорції черепашки досліджуваної популяції C. vindobonensis відносно консервативні, тоді як пластичні ознаки характеризуються певною часовою мінливістю. Подібні закономірності продемонстровані нами раніше для локальної популяції виду з м. Чернівці (Хлус Л. М., Хлус К. М., 2002).


Zoocenosis — 2009
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали V Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Ліра, 2009. – С. 178-180.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники