До питання про Ichneumonidae (Hymenoptera) Українських Карпат та прилеглих територій

УДК 595.792

О. О. Варга, А. Г. Сіренко

Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника,
Івано-Франківськ, Україна, bratlibo@yahoo.co.uk

ON QUESTION ABOUT ICHNEUMONIDAE (HYMENOPTERA)
OF THE UKRAINIAN CARPATHIANS AND ADJOINING TERRITORIES

O. O. Varga, A. G. Sirenko

Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Ivano-Frankivs’k, Ukraine, bratlibo@yahoo.co.uk

Іхневмоніди (Hymenoptera, Ichneumonidae) – родина паразитичних перетинчасто­крилих. Личинки всіх видів іхневмонід паразити різних видів комах і павукоподібних, імаго живляться нектаром, пилком і гемолімфою господаря. Роль іхневмонід у різних наземних екосистемах надзвичайно важлива (як видів, що контролюють чисельність різноманітних шкідливих фітофагів). Це одна з найчисельніших і найменш вивчених родин комах (Каспарян, 1981). За різними оцінками кількість видів іхневмонід у фауні Палеарктики перевищує 8 тисяч видів, у фауні Східної Європи – 4–5 тисяч видів. Фауна іхневмонід Українських Карпат вивчена недостатньо. Дані про видовий склад фауни іхневмонід Українських Карпат розрізнені (Zinnert, 1969; Townes, 1965; Oehlke, 1967; Мейер, 1936; Каспарян, 1981 та ін.), неповні, потребують уточнення та подальшого дослідження.

Дослідження фауни іхневмонід Українських Карпат проводилося нами на основі колекцій зібраних у 2000–2008 роках в наступних стаціонарах:

– монтанні стаціонари: 1) Карпатський біосферний заповідник (КБЗ), Угольсько-Широколужанський масив, Закарпатська обл.; 2) с. Ділове (Закарпатська обл.); 3) заповідник „Горгани”, урочище „Ельми”; 4) околиці с. Гута, долина р. Бистриця Солотвинська, поблизу гори Ігровець; 5) долина р. Женець, околиці с. Татарів; 6) долина р. Жонка, околиці смт Яремче;

– рівнинні стаціонари (прилеглі до Українських Карпат території): 7) с. Бондарів Івано-Франківської обл., Передкарпаття; 8) м. Тлумач Івано-Франківської обл.; 9) заказник „Козакова долина” (околиці м. Івано-Франківськ); 10) м. Івано-Франківськ, ботанічний сад Прикарпатського університету; 11) околиці с. Волосів (Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл.), лісові луки; 12) с. Верхня Липиця (Івано-Франківська обл.); 13) с. Вишнів (Рогатинський р-н, Івано-Франків­ська обл.), 14) смт Богородчани, Івано-Франківська обл.

Відлов здійснювали в лучних та лісових екосистемах на світлову ультрафіолетову пастку з використанням генератора струму фірми «Endress» і методами „косіння”. Аналізувались виключно збори авторів, що зберігаються у зоологічному музеї Прикарпатського національного університету. У результаті досліджень виявлені наступні види іхневмонід.

Subfamilia Pimplinae: Acropimpla pictipes (Gravenhorst, 1829), Apechtis compunctor compunctor (Linnaeus, 1758), A. quadridentata (Thomson, 1877), A. rufata (Gmelin, 1790), Exeristes roborator (Fabricius, 1804), Gregopimpla inquisitor (Scopoli, 1763), Itoplectis alternans Gravenhorst, 1829, I. maculator (Fabricius, 1804), I. viduata (Gravenhorst, 1829), Perithous mediator (Fabricius, 1804), Pimpla conmixta Kiss, 1929, P. turionellae (Linnaeus, 1758), Polysphincta tuberosa Gravenhorst, 1829, Rhyssa persuasoria (Linnaeus, 1758), Scambus foliae (Cushman, 1938), S. nigricans (Thomson, 1877), Tromatobia oculatoria (Fabricius, 1804), Townesia tenuiventris (Holmgren, 1860);

Subfamilia Ophioninae: Enicospilus ramidulus (Linnaeus, 1758), Ophion longigena Thomson, 1877, O. minutus Kriechbaumer, 1879, O. mocsaryi Brauns, 1889, O. obscuratus (Fabricius, 1804), O. ocellaris Ulbricht, 1926, O. parvulus Kriechbaumer, 1879, O. pteridis Kriechbaumer, 1879, O. ventricosus Gravenhorst, 1829;

Subfamilia Acenitinae: Coleocentrus incertus (Ashmead, 1906), Phaenolobus fulvicornis (Gravenhorst, 1829);

Subfamilia Ctenopelmatinae: Lamachus eques (Hartig, 1838), Opheltes glaucopterus (Linnaeus, 1758), Xenoschesis fulvipes (Gravenhorst, 1829);

Subfamilia Banchinae: Banchus volutatorius (Linnaeus, 1758), Exetastes fornicator (Fabricius, 1781); Glypta extincta Ratzeburg, 1852, G. incisa Gravenhorst, 1829, G. lugubrina Holmgren, 1860, G. nigriventris (Thomson, 1873), Lissonota catenator (Panzer, 1804);

Subfamilia Anomaloninae: Atrometus insigilis (Förster, 1855), Erigorgus propugnator (Förster, 1855);

Subfamilia Ichneumoninae: Alomya ripulator Bauer, 1966, Amblyteles armatorius (Förster, 1855), Dyphus mercatorius (Fabricius, 1804), Ichneumon sarcitorius (Linnaeus, 1758), Istramentarius (Gravenhorst, 1829), I. tenuicornutus Heinrich, 1962, Protichneumon fusorius (Linnaeus, 1758);

Subfamilia Tryphoninae: Netelia cristata (Thomson, 1873), N. virgata (Geoffroy, 1785), Nprevalvator Delrio, 1962;

Subfamilia Gelinae: Aptesis ochrostomus (Thomson, 1873), Eudelus gumperdensis (Schmiedek­necht, 1900), Javra thuringiaca (Schmiedeknecht, 1900), Polytribax arrogans (Gravenhorst, 1829);

Subfamilia Collyrinae: Collyria trichophthalma (Thomson, 1877).

Усього в результаті досліджень виявлено 56 видів іхневмонід з 10 підродин. Серед них 16 видів паразитів Noctuidae, 10 – паразитів Tortricidae, 2 – Curculionidae, 7 – Geometridae, 5 – Lasiocampidae, 6 – Lymantriidae, 3 – паразитують на Pieridae, 3 – на Nymphalidae, 2 – на Arctiidae, 1 – на Momphidae, 2 – на Oecophoridae, 5 – на Gelechiidae, 3 – на Psychidae, 2 – на Zygaenidae, 2 – на Sesiidae, 1 – на Yponomentidae, 1 – на Charentidae, 1 – на Thaumetopoeidae, 2 – на Megachilidae, 2 – на Sphecidae, 1 – на Eumenidae, 1 – на Cynipidae, 1 – на Chrysididae, 1 – на Siricidae, 1 – на Puraustidae, 2 – на Phycitidae, 1 – на Ichneumonidae, 2 – на Tenthredinidae, 1 – на Pterophoridae, 1 – на Cephidae, 1 – на Chloropidae, 1 – на Buprestidae, 1 – на Cerambycidae, 1 – на Xiphydriidae, 2 – на Notodontidae, 2 – на павуках Araneidae, 1 – на Thomisidae, 1 – на Clubionidae. Переважна більшість виявлених видів – поліфаги, що мають широке коло господарів, лише окремі виявлені види монофаги, наприклад, Exetastes fornicator (Fabricius, 1781) паразитує виключно на одному виді метеликів-совок – Mamestra brassicae (Linnaeus, 1758) (Кислицкий, 1981).

Із виявлених видів особливий інтерес представляють види роду Ophion Fabricius, 1798 фауністика яких в межах Палеарктики вивчена вкрай фрагментарно.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники