Трофічні зв’язки трипсів (Thysanoptera) на тропічних і субтропічних рослинах у ботанічному саду Львівського національного університету ім. Івана Франка

УДК 635.918:595.731(477.83–25)

Є. В. Сосновський

Ботанічний сад Львівського національного університету ім. Івана Франка,
Львів, Україна, botsad@franko.lviv.ua

THE TROPHIC CONNECTIONS OF THRIPSES (THYSANOPTERA)
ON TROPICAL AND SUBTROPICAL PLANTS IN THE BOTANICAL
GARDEN OF IVAN FRANKO NATIONAL UNIVERSITY OF LVIV

Y. V. Sosnovsky

Botanical Garden of Ivan Franko National University of Lviv, Lviv, Ukraine, botsad@franko.lviv.ua

Дослідження трофічних зв’язків фітофагів – одна з важливих ланок створення теоретичної бази для розробки ефективних заходів контролю їхньої чисельності в агробіоценозах. Однією з найпоширеніших груп комах-фітофагів є трипси, широка поліфагія багатьох із них вимагає особливого підходу до вивчення їхньої біології та екології. П. Я. Чумаком (2004) в оранжереях ботанічних садів України виявлено 6 видів трипсів – представників родини Thripidae, серед яких у Львові – 3 види: Parthenothrips dracaenae Heeger, (1852), Taeniothrips dianthi Priesner, (1920) і Thrips tabaci Lindemann, (1888). Необхідною ланкою створення інтегрованої системи захисту рослин від фітофагів є проведення постійного моніторингу видового складу та чисельності цих організмів.

Матеріали збирали у захищеному ґрунті Ботанічного саду ЛНУ ім. Івана Франка упродовж 2007–2009 рр. Усього обстежено понад 1564 м2 захищеного ґрунту та більше 1,6 тис. видів, сортів і форм тропічних і субтропічних рослин, які належать до 474 родів та 135 родин. Виявлення фітофагів, приготування препаратів і визначення їхньої таксономічної приналежності проводили за відповідними методиками (Дядечко, 1964). Латинські назви таксонів рослин наводили відповідно до каталогу (Encke et al., 1980).

Дослідження показали, що в оранжереях і теплицях Ботанічного саду ЛНУ ім. Івана Франка на тропічних і субтропічних рослинах трапляється чотири види трипсів-фітофагів із родини Thripidae: Frankliniella occidentalis Pergande, (1895), Heliothrips haemorrhoidalis Bouché, (1833), Hercinothrips femoralis Reuter, (1891) і Parthenothrips dracaenae Heeger, (1852).

Зазначені види трипсів заселяють у Ботанічному саду 93 види рослин, які належать до 66 родів, 38 родин, 4 класів та 3 відділів (Polypodiophyta, Pinophyta та Magnoliophyta) і складають 7,1 % від всіх видів тропічних і субтропічних рослин, які вирощуються у колекції. Серед цих рослин до папоротеподібних належать 2 види із родини Adiantaceae (Polypodiopsida), до голонасінних – 1 вид із родини Araucariaceae (Pinopsida). Найбільша кількість видів рослин (96,8 %), які заселюються трипсами, належить до покритонасінних – 90 видів із 64 родів 36 родин, серед яких дводольні (Magnoliopsida) складають 60 % (54 види із 39 родів 24 родин), однодольні (Liliopsida) – 40 % (36 видів із 25 родів 12 родин).

Аналіз розподілу кормових рослин трипсів за видами фітофагів свідчить, що найбільшу кількість рослин заселює H. haemorrhoidalis – 63 види із 54 родів 32 родин 4 класів 3 відділів (67,7 % видів рослин, заселених трипсами). 18 видів (28,6 %) серед цих рослин він заселює спільно з іншими видами трипсів. Лише цей трипс трапляється на двох видах папоротеподібних і голонасінних рослинах. Покритонасінні складають 95,2 % його кормових рослин. Дводольні представлені 38 видами із 32 родів 21 родини (63,3 % від усіх покритонасінних, заселених трипсом). Найбільшу кількість видів кормових рослин виявлено у родинах Moraceae (5 видів, 16,1 % від загальної кількості видів цієї родини у колекції), Vitaceae (5 видів, 71,4 %) та Euphorbiaceae (4 види, 12,9 %). Із однодольних трипс заселяє 22 види із 20 родів 9 родин (36,7 % усіх заселених трипсом покритонасінних); за кількістю видів переважають родини Araceae (8 видів, 8,7 %) та Amaryllidaceae (4 види, 19,0 %).

Інші трипси значно поступаються за кількістю видів кормових рослин. P. dracaenae заселяє 23 види рослин (24,7 % усіх видів, заселених трипсами) із 19 родів 12 родин 2 класів покритонасінних. Спільними для нього з іншими трипсами є 15 видів рослин (65,2 %). Серед дводольних фітофаг заселяє 9 видів (39,1 % його кормових рослин) із 8 родів 6 родин (Araliaceae, Campanulaceae, Euphorbiaceae, Malvaceae, Moraceae, Vitaceae); за кількістю видів переважає родина Moraceae (3 види, 9,7 % загальної кількості видів родини у колекції). Решта 14 видів (60,9 %) кормових рослин трипса із 11 родів та 6 родин (Araceae, Arecaceae, Asteliaceae, Costaceae, Dracaenaceae, Musaceae) є однодольними. Серед них найбільшу кількість видів виявлено у родині Araceae (6 видів, 6,5 %), а також Dracaenaceae (3 види, 15,0 %).

H. femoralis виявлено на 15 видах рослин (16,1 % усіх видів, заселених трипсами) із 13 родів 8 родин 3 класів 2 відділів (Polypodiophyta та Magnoliophyta), серед яких на 10 видах (66,7 %) трапляються також інші види трипсів. Із папоротеподібних трипса відмічено лише на одному виді з родини Adiantaceae. Дводольними є 3 види із 3 родів 3 родин (Euphorbiaceae, Moraceae, Urticaceae). Більшість (73,3 %) кормових рослин трипса – 11 видів із 9 родів 4 родин (Araceae, Asteliaceae, Costaceae, Dracaenaceae) є однодольними. За кількістю видів переважає родина Araceae (9 видів, 9,8 % загальної кількості видів родини у колекції), інші родини містять по одному виду. На всіх рослинах фітофаг трапляється поодиноко і важливого значення як шкідник рослин в умовах Ботанічного саду не відіграє.

Найменшу кількість видів кормових рослин у захищеному ґрунті Ботанічного саду має Foccidentalis – 14 видів (15,1 % усіх видів рослин, заселених трипсами) із 8 родів 5 родин 2 класів покритонасінних рослин, серед яких лише на одному виді родини Ericaceae виявлено також інших трипсів, зокрема H. haemorrhoidalis. Із дводольних фітофаг заселяє 12 видів (85,7 % його кормових рослин) із 6 родів 3 родин (Asteraceae, Crassulaceae, Ericaceae). За кількістю видів значно переважає родина Crassulaceae – 10 видів (6,5 % загальної кількості видів родини у колекції). Однодольні представлені двома видами родин Amaryllidaceae та Orchidaceae.

Таким чином, серед кормових рослин H. haemorrhoidalis та F. occidentalis за кількістю видів переважають дводольні, тоді як P. dracaenae та H. femoralis мають найбільшу частку однодольних кормових рослин. За вільного розселення в оранжереях трипси вибірково заселюють певні види рослин серед інших видів тих же родин, які вирощуються поряд. Так, у захищеному ґрунті Ботанічного саду вирощується понад 640 видів рослин 38 родин, на яких трапляються трипси, проте зазначені фітофаги заселяють лише 14,5 % цих видів. Найбільшу кількість видів рослин, які заселяються трипсами, виявлено у родинах Araceae (13 видів, 14,1 % загальної кількості видів цієї родини у колекції), Crassulaceae (10 видів, 6,5 %) та Moraceae (7 видів, 22,6 %).

Серед кормових рослин трипсів 19 видів (20,4 %) спільні для живлення та розвитку декількох видів цих фітофагів. Спільні для трипсів види рослин належать до 12 родин, зокрема Adiantaceae (Polypodiopsida), Campanulaceae, Ericaceae, Euphorbiaceae, Moraceae, Urticaceae, Vitaceae (Magnoliopsida), Araceae, Asteliaceae, Costaceae, Dracaenaceae та Musaceae (Liliopsida). 18 видів рослин із перелічених родин розподілені між трьома видами трипсів (H. haemorrhoidalis, H. femoralis і P. dracaenae), серед яких найбільшу частку кормових рослин, спільних для них з іншими видами трипсів, мають останні два види. Серед трипсів виділяється F. occidentalis, 92,9 % видів кормових рослин якого заселяються лише ним.


Zoocenosis — 2009
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали V Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Ліра, 2009. – С. 228-230.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники