Трофічна спеціалізація імаго сирфід (Diptera, Syrphidae) в умовах Українських Карпат

УДК 595.773

В. Ю. Шпарик, А. Г. Сіренко

Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника,
Івано-Франковськ, Україна, bratlibo@yahoo.co.uk

TROPHIC SPECIALISATION OF SYRPHIDAE IMAGO (DIPTERA,
SYRPHIDAE) UNDER CONDITIONS OF THE UKRAINIAN CARPATHIANS

V. Y. Shparyk, A. G. Sirenko

Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, bratlibo@yahoo.co.uk

Сирфіди (Syrphidae, Diptera) на сьогодні вважаються найефективнішими запилювачами більшості видів квіткових рослин. Роль сирфід у різних екосистемах надзвичайно важлива – різноманітні екологічні ніші займають личинки цих двокрилих. Література про трофічну спеціалізацію личинок сирфід практично неозора. У той же час трофічна спеціалізація імаго сирфід вивчена недостатньо. Трофічну спеціалізацію імаго сирфід вивчали Е. К. Грінфельд (1955, 1978), Н. В. Талицька (1975), Ю. І. Чернов (1978), І. П. Леженіна (1984), В. А. Мутин (1987), А. В. Баркалов, В. А. Бурлак (2000), Г. М. Длусський, Н. В. Лавнова (2001). Зазначені автори вивчали трофічні зв’язки імаго сирфід із різними видами квіткових рослин, спеціалізацію імаго сирфід щодо запилення різних видів квіткових рослин, зокрема для сирфід роду Cheilosia. Проте ці аспекти біотичних взаємовідносин сирфід в умовах Українських Карпат і, зокрема, по відношенню до рослин Arnica montana, Leucantheum vulgare, Achillea millefolium досі не вивчалися.

Для аналізу трофічної спеціалізації імаго сирфід щодо різних видів рослин здійснені відлови сирфід, які відвідують Arnica montana, Leucantheum vulgare, Achillea millefolium і контрольні відлови, здійснені в тих самих локалітетах у той же період часу. Як контрольну групу взято сирфід, що відвідують на прирічкових гірських луках квіти зонтичних. Зонтичні не випадково взято як контрольну групу. Вважається, що всі антофільні сирфіди відвідують зонтичні.

У період цвітіння Arnica montana, Leucantheum vulgare, Achillea millefolium спостерігається відвідування з різною частотою різними видами сирфід квітучих рослин цих видів і квітів зонтичних. На прирічкових луках долини р. Зубрівка виявлено під час цвітіння арніки в 2005 р. 22 види сирфід із 110 виявлених у цьому стаціонарі за весь час наших досліджень (2000–2008 рр.). При цьому відвідання арніки зафіксоване тільки для 8 видів сирфід. Відносні частоти зустрічі різних видів сирфід на арніці й у контрольній групі (на зонтичних) статистично вірогідно відрізняються (χ2 = 54,85; p < 0,01). При цьому виявлено, що відвідують арніку переважно сирфіди з роду Eristalis, відносна частота їх зустрічі на арніці складала 0,854, тоді як на контрольній групі (на зонтичних) – 0,527. Особливо сильний контраст виявлений для Eristalis tenax (Linnaeus, 1758): частота відлову на арніці більше, ніж удесятеро перевищувала частоту зустрічі на зонтичних.

Таблиця. Відносні частоти трапляння видів сирфід на квітах королиці (Leucantheum vulgare)
і на квітах зонтичних на прирічнових луках долини р. Зубрівка в липні 2008 р.

№ п/п

Вид

Відносна   частота зустрічі

на королиці

на зонтичних

1

Arctophila bombiliformis Fallen, 1810

0,000

0,019

2

Cheilosia canicularis (Panzer, [1801])

0,000

0,104

3

Ch. illustrata (Harris,   [1780])

0,000

0,009

4

Ch. carbonaria Egger, 1860

0,250

0,009

5

Episyrphus balteatus (De Geer, 1776)

0,029

0,047

6

EristalisabusivaCollin, 1931

0,000

0,028

7

E.arbustorum (Linnaeus, 1758)

0,015

0,038

8

E.pertinax (Scopoli, 1763)

0,044

0,066

9

E.rupium Fabricius, 1805

0,000

0,132

10

E. jugorum Egger, 1858

0,015

0,019

11

E.tenax (Linnaeus, 1758)

0,015

0,142

12

Helophilus pendulus   (Linnaeus, 1758)

0,000

0,019

13

H. trivitatus (Fabricius, 1775)

0,000

0,028

14

Ischyrosyrphus glaucius (Linnaeus, 1758)

0,000

0,009

15

Leucozona glaucia (Linnaeus, 1758)

0,074

0,009

16

Melanostoma mellinum (Linnaeus, 1758)

0,044

0,000

17

M. scalare (Fabricius, 1794)

0,059

0,009

18

Myiathropa florea (Linnaeus, 1758)

0,000

0,085

19

Orthonevra intermedia Lundbeck, 1916

0,029

0,000

20

Platycheirus albimanus (Fabricius, 1781)

0,044

0,009

21

P. peltatus (Meigen, 1822)

0,000

0,009

22

Syritta pipiens (Linnaeus, 1758)

0,015

0,019

23

Sphaerophoria scripta (Linnaeus, 1758)

0,000

0,123

24

Syrphus ribesii (Linnaeus, 1758)

0,235

0,009

25

S. vitripennis Meigen, 1822

0,102

0,009

26

Volucella pellucens (Linnaeus, 1758)

0,000

0,028

27

Xylota sylvarum   (Linnaeus, 1758)

0,000

0,009

28

X. segnis (Linnaeus, 1758)

0,029

0,000

Кількість   досліджених екземплярів

68

106

 

Дослідження запилювачів королиці показало, що з 28 видів сирфід, лет яких виявлений під час масового цвітіння виду, квіти відвідували тільки 15 видів сирфід. Крім видового складу вибірки сирфід – відвідувачів королиці та контрольної виборки на зонтичних спостерігались різкі відмінності за частотою. Так на королиці спостерігалась найвища частота відвідувань Syrphus ribesii та Cheilosia carbonaria, тоді як у контрольній виборці ці види зустрічались із низькою частотою. Статистична обробка результатів показала, що виборки сирфід на королиці та на зонтичних статистично достовірно відрізняються (χ2 = 93,18, p < 0,01) (табл.).

Дослідження сирфід – запилювачів Achillea millefolium показало, що його відвідує обмежена кількість видів: із 21 виду, що здійснювали лет під час цвітіння, A. millefolium відвідували тільки 10. При цьому найчастіше відвідував квіти Eristalis pertinax. Статистичний аналіз угруповань сирфід на A. millefolium і зонтичних показав, що ці вибірки статистично достовірно відрізняються (χ2 = 61,18, p < 0,01).

Отримані дані переконливо доводять, що в умовах Українських Карпат відносно Arnica montana, Leucantheum vulgare та Achillea millefolium імаго сирфід проявляють трофічну спеціалізацію. Арніку запилюють переважно сирфіди роду Eristalis, королицю – переважно Cheilosia carbonaria та Syrphus ribesii, деревій – переважно Eristalis pertinax та E. rupium. Найбільшою частотою відвідування арніки відрізнявся E. tenax – космополітичний вид, що проявляє тенденцію до синантропізації та вважається потенційно шкідливим.


Zoocenosis — 2009
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали V Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Ліра, 2009. – С. 239-240.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники