Участь птахів у індивідуальних консорціях клена польового (Аcer сampestre)

УДК 574.4:598.2

О. Л. Пономаренко

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара,
Дніпропетровськ, Україна, aponomar@ua.fm

PARTICIPATION OF BIRDS IN THE MAPLE (ACER СAMPESTRE)
INDIVIDUAL CONSORTIA

O. L. Ponomarenko

Oles’ Gonchar Dnipropetrovsk National University, Dnіpropetrovsk, Ukraine, aponomar@ua.fm

Клен польовий – щільнокронна порода, яка має крону густішу, ніж дуб, але рідшу, ніж липа. Клен польовий – порода другого ярусу. Серед інших кленів цей вид вирізняється досить частим утворенням кривих, двійчастих стовбурів. Ця порода дуже тіньовитривала (Ткаченко, 1955), тому у степових лісах клен польовий – наймасовіша порода підліску (Бельгард, 1971), представлена у дібровах Присамар’я деревними та чагарниковими формами (Григоренко, Лындя, 1977). Крім того, він бере участь у формуванні другого ярусу. Завдяки своїй великій кількості у нижньому ярусі липово-ясеневої діброви клен польовий утворює цілі чагарникові зарості, які займають значну площу та утворюють досить специфічну мікростацію перебування птахів. Клен польовий досить часто уражується омелою (Viscum alba), що теж впливає на функціонування консорцій.

Дослідження проводилися на базі Присамарського міжнародного біосферного стаціонару ім. О. Л. Бельгарда протягом 1993–2008 років. Висота досліджених кленів коливалася в межах 16–19 м у зрілому та старому генеративному стані (g2–g3), 8–12 м – у молодому генеративному стані (g1), та 1,5–5 м – у віргінільному стані. Розмах крони коливався у межах 6–8, 3–4, 1–3,5 м відповідно. Усього дослідженням було охоплено 214 екземплярів цієї породи різного вікового стану протягом усього терміну досліджень.

Клен польовий – недовгоживуча порода, що відповідним чином впливає на формування консортивних зв’язків птахів із цією породою. При цьому активність функціонування консортивних угруповань частково переноситься на молодші вікові стадії клена.

Консортивне угруповання птахів віргінільного клена не має великої кількості видів. Усього зафіксовано 3 види консортів. За цим показником дане угруповання мало відрізняється від інших деревних порід. Незважаючи на малу кількість видів, це угруповання має великі показники інтенсив­ності зв’язків. На відміну від деяких інших порід система консортивних зв’язків вирізняється стабільністю. Усі досліджені екземпляри клена мали консортивні зв’язки з птахами. Загальний бюджет часу на один екземпляр автотрофа найвищий серед усіх досліджених порід улітку. Більшу частину їх (на відміну від інших порід) складають трофічні зв’язки. Таким чином, протягом свого онтогенезу клен польовий обирає шлях розвитку консортивних угруповань, подібний до такого у дуба звичайного. Спочатку розвивається система трофічних зв’язків, потім топічних. Трофічна складова консорції віргінільного клена нараховує два види птахів. Обидва види – типові мешканці нижнього ярусу липово-ясеневих дібров. Співвідношення по концентрах дорівнює І – 0,00 %, ІІ – 81,69 %, ІІІ – 18,31 % від DTB трофічних зв’язків. Активність птахів у третьому концентрі забезпечується перш за все досить активним поїданням комах-ентомофагів улітку. Топічна складова характеризується участю трьох видів птахів. Ураховуючи наведені факти можна вважати, що віргінільні екземпляри основних деревних порід мають занадто малий об’єм крони для розвинутої системи топічних взаємодій.

Консортивне угруповання молодого генеративного клена польового значним чином відрізняється від попереднього варіанта консорції та виходить на якісно новий рівень розвитку. Усього у складі консорції зафіксовано 10 видів птахів-консортів. Загальний бюджет часу менший, ніж у дуба та липи, але вищий, ніж у ясена. На відміну від молодого генеративного дуба більшу частину бюджету складають топічні зв’язки. Трофічна складова консортивного орнітоугруповання клена у віці g1 представлена зв’язками 8 видів консортів. Майже всі ці види – характерні мешканці нижнього та середнього ярусу липово-ясеневих дібров. Характерними рисами є наявність у складі консорції тільки видів, характерних саме для липово-ясеневої діброви, повна відсутність видів, які проникають у діброву із сусідніх амфіценозів, наявність досить великої кількості співдомінантів. Друга риса організації свідчить про досить просту організацію угруповання трофоконсортів. Топічна складова нараховує зв’язки 6 видів птахів. Таким чином птахи використовують консорцію клена більшою мірою як джерело трофічних ресурсів.

Консортивне угруповання зрілого та старого генеративного клена за деякими показниками поступається попередньому варіанту консорції. Усього в консортивному угрупованні птахів клена g2–g3 зафіксовано 9 видів птахів. Загальний бюджет часу на один екземпляр автотрофа незначним чином переважає такий молодого генеративного клена. Більшу частину його складають трофічні. Бюджет маси трофічних зв’язків перевищує такий у клена g1 усього лише у 1,8 раза. Таким чином молодий генеративний клен відіграє значнішу роль як середовищеутворювач, ніж зрілий і старий генеративний. На основі цього можна зробити висновок, що завдяки порівняно невеликій тривалості життя ця порода реалізує свій потенціал як ядро консорції у віці g1. Трофічна складова консорції зрілого та старого генеративного клена характеризується участю 8 видів птахів. Топічна складова консортивного угруповання птахів характеризується участю всього лише 4 видів. Незважаючи на досить високі показники бюджету, система топічних зв’язків проста за своєю організацією. Зафіксовано лише два види топічних зв’язків: спостереження та відпочинок.

Таким чином консорція клена польового протягом його онтогенезу сягає максимального розвитку на молодій генеративній стадії на відміну від дуба звичайного. При цьому у пік свого онтогенезу клен виконує роль досить активного середовищеутворювача для птахів нижнього та середнього ярусу, типових представників фауни птахів липово-ясеневої діброви. У цьому випадку клен відіграє роль своєрідної опорної бази для корінного орнітонаселення липово-ясеневої діброви.


Zoocenosis — 2009
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали V Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Ліра, 2009. – С. 310-311.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники