Рийна активність ссавців у природних і антропогенно змінених екосистемах верхів’я басейну Дністра

УДК 599:631.4

Т. М. Куцериб

Львівський національний університет ім. Івана Франка, Львів, Україна

FOSSORIAL ACTIVITY OF MAMMALS IN NATURAL
AND ANTROPOGENAL CHANGED ECOSYSTEMS
OF RIVERHEAD OF POOL OF DNESTR

T. M. Kutheryb

Ivan Franco National University of Lviv, Lviv, Ukraine

Тварини знаходяться в неперервній динаміці, включаючи поширення кормів чи репродуктивні переміщення, сезонні міграції, зміну меж ареалів, інвазії тощо. Все це триває у просторі та часі й закономірно веде до історичних змін фауни, а відтак – і ландшафтів. Зважаючи на це, особливої уваги заслуговують рийні ссавці та їхня активність. Вплив рийних ссавців на території верхів’я Дністра повною мірою не досліджений, наслідки їх діяльності широко не аналізували. Дотепер лише у загальних рисах встановлені закономірності їх географічного (зокрема, вертикального) поширення. Під час вивчення ґрунтотвірних процесів на особливу увагу серед ссавців заслуговував кріт (Talpa europaea L.) – тварина, яка значну частину життя проводить у товщі ґрунту, риє нори, живиться, розмножується і вмирає. Сьогодні недостатньо повно вивчена не лише рийна активність крота, а і його популяційна організація. Наслідки активності T. europaea в біогеоценозах можна розділити на три групи: механічні (риття нір, викидання землі на поверхню ґрунту, руйнування дерену та кореневих систем рослин), хімічні (збагачення ґрунту продуктами обміну) та біологічні (поїдання личинок комах, дощових червів тощо). Мета наших досліджень – оцінити механічну активність T. europaea в різних біогеоценозах. Основна частина території досліджень знаходиться в межах двох фізико-географічних районів: Старосамбірського та Турківського Львівської області (Куцериб, 2004). Основні методи дослідження: польовий – вивчення умов мешкання, біотопного розподілу, географічного поширення, чисельності тварин; камеральний – опрацювання зібраних матеріалів, опрацювання літературних джерел. Збір матеріалів проводили у 2002–2009 рр. Досліджували найхарактерніші для даного регіону біотопи: різноманітні типи лісових масивів (молодий, старий ліси), різнотравно-злакові луки, орні землі, сіножаті та пасовища, пришляхові та призалізничні лісосмуги, фруктові сади, прибережні ділянки, масиви індивідуальної забудови в населених пунктах (Куцериб, 2004).

Кріт європейський – один із найчисленніших представників теріофауни даного регіону, населяє переважно суходольні різнотравно-злакові луки й агроценози. Найбільша кількість особин і рийна активність T. europaea зареєстрована на сіножатях, найменша – на орних землях. Ця різниця пов’язана з чинником турбування, обробкою сільськогосподарських культур (Куцериб, 2004).

Розглянемо обсяги викидів T. europaea L. у вересні–листопаді 2005 р. та пориї Sus scrofa L., зроблені в цей же період, порівняємо їх між собою. Кількість свіжих пориїв значно менша ніж кількість кротовин. Так, на 1 га площі кількість свіжих однорічних пориїв кабана у молодому лісі становить 15, діаметром приблизно 20 м, глибиною 10 см, загальною площею пориїв 20 м2, а свіжих кротовин у молодому лісі – 125 з середньою висотою викиду 28 см, діаметром 10,5 см (це за площею у вісім разів більше порівняно з пориями дикого кабана). Із цього можна зробити висновок, що рийна активність T. europaea L. та S. scrofa L. протягом цього періоду є досить значною, однак більшою та активнішою в усіх біогеоценозах є діяльність T. europaea L. Можливо, дещо нижча активність S. scrofa L. пов’язана з фактором турбування (Куцериб, 2007). Найбільше пориїв S. scrofa L. на пасовищах (15–86), а найменше – на сіножатях (3–10 пориїв/га). Спостерігаючи за рийною активністю S. scrofa L. на пасовищах протягом десяти днів вересня 2007 року, ми зареєстрували досить великі пошкодження ґрунту. Очевидно, це – наслідок того, що в ці дні спостерігались проливні дощі, які зумовили підняття рівня ґрунтових вод і збільшення чисельності дощових червів у верхніх шарах ґрунту (Куцериб, 2007).

Із літератури відомо, що ссавці-ґрунториї спричиняють вертикальний перерозподіл мікро- та мікроелементів, що сприяє поліпшенню трофічних умов для автотрофів і впливає на формування всієї біоти. Фізико-хімічний аналіз викидів показав, що на пробній площі „пасовища” рН ґрунту майже не змінюється. Величина рН коливається від 4,5 у непорушеному ґрунті (контроль) до 4,0 – у одноденному викиді. В однорічному та старому викидах фактично ця величина не змінюється (рН становить 4,8–4,90). Вміст рухомого фосфору в непорушеному ґрунті (контроль) становить 216 мг/кг, в одноденному викиді – 50 мг/кг, в однорічному – 50 мг/кг, а у старому викиді (4 роки) – 72 мг/кг. Ґрунт виноситься кротами з глибини 20 см, де вміст фосфору низький. Що стосується вмісту калію в непорушеному ґрунті (контроль) то його кількість дорівнює 113 мг/кг, в одноденному – 57 мг/кг, в однорічному – 144 мг/кг, а у старому – 188 мг/кг. Вміст азоту в непорушеному ґрунті (контроль) дорівнює 126,0 мг/кг, в одноденному – 126,0 мг/кг, в однорічному – 131,6 мг/кг і в старому – 123,2 мг/кг (Куцериб, 2008).

Гідролітична кислотність у непопушеному ґрунті (контроль) становить – 1,34 мг/екв., в одноденному викиді – 1,98 мг/екв., в однорічному – 1,43 мг/екв., а у старому викиді (4 роки) – 1,18 мг/екв. Вміст гумусу в ґрунтах такий: у непопушеному ґрунті (контроль) – 2,48 %, в одноденному викиді – 1,85 %, в однорічному – 1,84 %, у старому викиді (4 роки) – 1,98 %. Сума вбірних основ у непопушеному ґрунті (контроль) дорівнює – 16,2 мг/екв., в одноденному викиді – 16,0 мг/екв., в однорічному – 16,7 мг/екв., у старому викиді (4 роки) – 20,0 мг/екв. (Куцериб 2009). Зі старінням викиду відбувається наближення процентного вмісту гумусу в ньому до верхнього шару (0–5 см) непорушеного ґрунту. Отже, в результаті механічної роботи ссавців-ґрунториїв відбувається переміщення збагаченого гумусом ґрунту в нижні шари.

Виходячи із отриманих даних можна зробити висновок, що кріт європейський в екосистемах Верхньодністровських Бескид, як і в інших регіонах, спричиняє вертикальний перерозподіл хімічних елементів, що сприяє підвищенню родючості ґрунтів. Матеріал, винесений ґрунториями на поверхню, створює новий профіль рельєфу ґрунту та змінює більшість його фізичних і хімічних властивостей.


Zoocenosis — 2009
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали V Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Ліра, 2009. – C. 342-343.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники