Морфоекологічна структура популяції плоскирки Blicca bjoerkna (Cyprinidae) водойми-охолоджувача Чорнобильської АЕС

УДК 597.551.2:577.34+621.31(477)

О. П. Кирилюк

Інститут гідробіології НАН України, Київ, Україна, hydrobiolog@igb.bc.com.ua

MORPHO-ECOLOGICAL STRUCTURE OF THE BLICCA BJOERKNA (CYPRINIDAE) POPULATION IN THE BASIN-COOLER
OF CHORNOBYL NPP

O. P. Kyrylyuk

Institute of Hydrobiology, NAS of Ukraine, Kyiv,Ukraine, hydrobiolog@igb.bc.com.ua

Серед численних антропогенних чинників, які суттєво впливають на екосистеми водойм у цілому та на популяції риб зокрема, найважливішими є теплове та радіаційне забруднення. Вплив теплового фактора на біоту водойм, на відміну від радіаційного, вивчений повніше (Кучурганский лиман-охладитель …, 1973; Влияние тепловых электростанций …, 1974; Теплоэнергетика и окружающая среда, 1984 тощо). Водночас питання комплексної дії теплового та радіаційного факторів на структурно-функціональний стан популяцій риб вивчені недостатньо. Особливо гостро ці питання постали після аварії на Чорнобильській АЕС.

Дослідження віддалених наслідків радіаційного та теплового навантаження на біологічну структуру риб водойми-охолоджувача Чорнобильської АЕС проводили у 1998–1999 рр. Матеріал зібраний ставними сітками з використанням стандартних іхтіологічних методик (Чугунова, 1959; Правдин, 1966).

Іхтіофауна водойми-охолоджувача була сформована з місцевих риб р. Прип’ять, а також штучно вселених цінних порід риб (білого та строкатого товстолоба, білого амура, канального сомика, форелі, буффало) з метою подальшого їх вирощування у сітчастих садках. За даними П. С. Вовка та В. Е. Простантинова (1997) видовий склад риб водойми-охолоджувача Чорнобильської АЕС нараховував близько 35 видів риб. У сітних і неводних контрольних уловах за 1991–1995 рр. плоскирка займала перше місце та становила 23,3 % від усього улова. У період наших досліджень плоскирка також домінувала. У контрольних уловах ставними сітками з вічком 30–75 мм зустрічалась плоскирка довжиною 10–29 см і масою тіла 19–534 г. Її середня довжина та маса тіла дорівнювали відповідно 21 см і 265,8 г. Середні розмірно-вагові показники у самок були дещо більшими, ніж у самців: у самців середня довжина – 15,8 см, маса – 265,0 г, а у самок – 23,5 см і 335 г відповідно. Найчастіше зустрічалися самки плоскирки довжиною 25–27 см і масою 350–400 г. В уловах зустрічались особини віком 2–9 років, що характерно для данного виду та свідчить про відсутність елімінації риб старших вікових груп.

Найчисельнішими серед самців були трирічки, а серед самок – п’яти-, шести- та семирічки, які становили більше половини всіх проаналізованих риб. Співвідношення статей у нерестовому стаді плоскирки (самці : самки) було 1 : 2. Самці старше шести років не зустрічалися та були представлені головним чином дво-, три- та чотирирічками. Середні величини довжини та маси тіла в кожній віковій групі наводяться в таблиці 1. За нашими даними, плоскирка у віці двох років досягає середньої довжини тіла 11,4 см, трьох – 16,1 см, чотирьох – 20,9 см, п’яти – 24,5 см, шести – 25,2 см, семи – 26,1 см, восьми – 26,7 см, дев’яти – 27,4 см, маса тіла – 25,1, 113,1, 226,5, 323,0, 336,8, 417,9, 465,7 і 480,6 г відповідно.

Таблиця 1. Динаміка довжини тіла та ваги плоскирки
водойми-охолоджувача Чорнобильської АЕС, 1999 р.

Показники

Стать

Вік,   роки

2

3

4

5

6

7

8

9

Довжина
тіла, см

самці

10,6

16,0

19,3

(20,5)

(21,5)

самки

12,8

16,2

22,5

24,6

25,6

26,1

26,7

27,4

сбидві статі

11,4

16,1

20,9

24,5

25,2

26,1

26,7

27,4

Коливання

10–14

13–21

18–23

20–25

21–27

25–28

26–28

27–29

Прирости

4,7

4,8

3,6

0,7

0,9

0,6

0,7

Маса
тіла, г

самці

23,9

113,0

179,0

(202,0)

(290,0)

-

самки

54,0

113,4

274,0

336,4

397,5

417,9

465,7

480,6

обидві статі

25,1

113,1

226,5

323,0

386,8

417,9

465,7

480,6

Коливання

19–70

60–220

140–330

202–379

290–480

322–480

406-509

439–534

Прирости

88,0

113,4

96,5

63,8

31,1

47,8

14,9

Кількість екз.

8

22

8

10

10

10

6

5

 

Таблиця 2. Динаміка лінійних розмірів (см) плоскирки різних водойм України

Водойми

Кількість екз.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Автори

Басейн верхного Дніпра

776

3,4

7,0

10,2

12,4

14,7

17,1

20,5

22,7

23,7

П. И. Жуков,   1965
р. Прип’ять

173

4,5

9,0

12,2

15,2

17,5

В. С. Пенязь,   1973
Пониззя Південного Буга

3,3

6,4

10,2

13,2

14,9

1,9

А. Я. Щербуха, 1969
Київське водосховище

125

14,0

18,5

19,9

22,1

23,5

25,7

26,7

27,3

О. П. Кирилюк,   2006
Кучурганський лиман-охолоджувач Молдавської ГРЕС

5,9

7,2

9,2

13,7

16,8

18,0

19,3

21,2

М. Ф. Ярошенко   (ред.), 1973
р. Сіверський Донець

33

14,5

16,0

18,6

А. Я. Щербуха,   1971
Водойма-охолоджувач ЧАЕС

79

11,4

16,1

20,9

24,5

25,2

26,1

26,7

27,4

наші дані, 1999

 

Вгодованість плоскирки як за Фультоном, так і за Кларк була високою та дорівнювала в середньому 2,35 і 2,00 відповідно.

Популяція плоскирки водойми-охолоджувача Чорнобильської АЕС характеризується значним темпом лінійного та вагового росту. Найінтенсивніший лінійний ріст плоскирки спостерігався на третьому–четвертому роках життя, а ваговий – на четвертому–п’ятому році. Прирости довжини коливалися від 3,6 до 4,8 см, а маси тіла – від 96,5 до 113,4 г. Приріст риб старшого віку був відносно низьким. У кожному віковому класі коливання довжини та маси тіла самців і самок плоскирки досягали значних величин, особливо в молодших вікових групах.

Порівняльний аналіз лінійного та вагового росту плоскирки з різних водойм і водотоків показав (табл. 2, 3), що плоскирки водойми-охолоджувача Чорнобильської АЕС ростуть краще, ніж у інших водоймах. Наприклад, у р. Прип’ять (Пенязь, 1973), верхів’ї р. Дніпро (Жуков, 1965), пониззі Південного Буга (Щербуха, 1969) та Київського водосховища (Кирилюк, 2006). У подібних температурних умовах чорнобильська плоскирка росте також краще, ніж плоскирка у Кучурганському лимані-охолоджувачі (Кучурганський лиман–охладитель Молдавской ГРЕС, 1973) і майже однаково з плоскиркою р. Сіверський Донець у зоні скиду підігрітих вод Луганської ГРЕС (Щербуха, 1971).

Таблиця 3. Динаміка маси тіла (г) плоскирки різних водойм України

Водойми і водотоки

Кількість екз.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Автори

Басейн Дніпра

776

0,7

6,6

23,0

46,0

77,0

124,0

215,0

287,0

325,0

П. И. Жуков,   1965
Київське водосховище

125

70,0

172,7

207,7

276,2

328,7

411,2

477,1

560,0

О. П. Кирилюк,   2006
р. Прип’ять

173

1,9

16,4

41,5

79,5

124,0

В. С. Пенязь,   1973
Водойма-охолоджувач ЧАЕС

79

25,0

113,0

226,0

323,0

387,0

418,0

466,0

481,0

наші дані, 1999

 

Таким чином, морфоекологічна структура популяції плоскирки водойми-охолоджувача Чорнобильської АЕС характеризується значними темпами лінійного та вагового росту, а також притаманною для данного виду віковою структурою.


Zoocenosis — 2009
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали V Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Ліра, 2009. – С. 109-111.

/pp align=»center»А. Я. Щербуха, 1969

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники