Вміст важких металів в організмі деяких видів риб ріки Інгулець

УДК 577:574.522:597.2(477.63)

Ю. М. Ситник

Інститут гідробіології НАН України, Київ, Україна, hydrobiol@igb.ibc.com.ua

HEAVY METALS СONTENT IN SOME FISH SPECIES
OF INGULETS’ RIVER

Y. M. Sytnik

Institute of Hydrobiology of NAS of Ukraine, Kyiv, Ukraine,
hydrobiol@igb.ibc.com.ua,  tu_sytnyk@ mail.ru, sytnik_yu@ukr.net

В умовах посиленого антропогенного впливу на гідроекосистеми, а особливо шляхом постійного скиду побутових, промислових та інших забруднених вод, велике значення має дослідження стану водних організмів. Необхідно підкреслити, що в умовах прісноводних гідроекосистем України риби – найвища трофічна ланка різноманітних трофічних ланцюгів. Саме тому вони дають найоб’єктивнішу оцінку рівнів токсичного забруднення водного середовища як біоіндикатори.

Однією з основних екологічних проблем Кривбасу, який характеризується складними природно-техногенними аномаліями, є захист водних ресурсів від забруднення високо­мінералізованими шахтними водами (Адаменко та ін., 2001). У межах Криворізького залізорудного басейну (Кривбасу) функціонують 5 гірничо-збагачувальних комбінатів (ГЗК), 7 шахт, споруджено 9 великих кар’єрів. При експлуатації залізорудних родовищ Кривбасу відкачується близько 50 млн. м3/рік високомінералізованих вод, з яких близько 30 млн. м3 використовується у зворотному водопостачанні ГЗК, а 21–22 млн. м3 через систему накопичувачів щороку скидаються у ріки Інгулець і Саксагань (Адаменко та ін., 2001). Мінералізація шахтних вод складає 12–13 г/дм3, а інколи досягає 30–40 і, навіть, 60–70 г/дм3 (Антонов, 2001; Багрій та ін., 2000, 2002). Дренажні води шахт і кар’єрів, загальний обсяг яких сягає 140 тис. м3/добу, а вміст солей декількох десятків кг/м3, через поверхневі відстійники скидаються в ріки Інгулець і Саксагань. Це істотно змінює хімічний склад поверхневих вод регіону у Кривбасі та за його межами. У воді р. Інгулець у межах Криворізької промислово-міської агломерації відмічається підвищений вміст Se, Mn, Br, Fe, a в донних мулових осадах – аномалії Zn, Pb, Cd та Cu (Адаменко та ін., 2001, Антонов, 2001; Багрій та ін., 2000, 2002).

У доступних нам наукових джерелах не вдалося відшукати інформації щодо вивчення вмісту важких металів у рибах річок Інгулець і Саксагань до початку наших досліджень. Результати досліджень 1994 р. опубліковані (Ситник, Шевченко, 1995; Ситник, 2006). Дослідження проводили в липні 1995 р. на р. Інгулець на наступних станціях:

1. р. Інгулець, Іскрівське водосховище, с. Богданівка – гірчак, карась сріблястий, лящ.

2. Карачунівське водосховище, поблизу с. Мрія – тарань, сазан, лящ, бичок-кругляк, гірчак, карась сріблястий.

3. р. Інгулець, с. Латовка – колюшка, гірчак, карась сріблястий, верховодка.

4. р. Інгулець поблизу с. Новоселівка (ІнГЗК) – карась сріблястий, гірчак, головень.

5. р. Інгулець поблизу с. Широке – карась сріблястий, гірчак, головень.

Кожен екземпляр риби зважували та виміряли довжину тіла. Маса наважки сирої тканини для однієї повторності становила 2 г, іноді 1 г. Проби висушували в сушильній шафі при +100…+105°С. У лабораторних умовах проби спалювали методом мокрого озолення за К’єльдалем у суміші концентрованих азотної та соляної кислот (у співвідношенні 3:1) протягом 12–18 годин, а в окремих випадках – до 24 годин (Никаноров и др., 1985; Никаноров, Жулидов, 1990). Кількісне визначення міді, цинку, марганцю, кобальту, кадмію, заліза, свинцю та нікелю в організмі, органах і тканинах риб проводили прямим усмоктуванням у пропан-повітряне полум’я на атомно-абсорбційному спектрофотометрі ААS–1 фірми Карл Цейс (Німеччина), а хрому – прямим усмоктуванням дослідної суміші в ацетилен-повітряне полум’я на приладі ААS–3 цієї ж фірми. Вміст металів в організмі риби розраховували в мг/кг сирої маси при природній вологості.

Таблиця 1. Вміст важких металів в організмі риби р. Інгулець поблизу с.Широке
(літо 1995 р., M ± m, мг/кг сирої маси)

Метали

Види риби

головень

гірчак

карась сріблястий

Кадмій

0,50 ± 0,01

0,85 ± 0,07

0,12 ± 0,01

Свинець

3,15 ± 0,19

2,14 ± 0,03

1,09 ± 0,07

Мідь

3,00 ± 0,07

3,12 ± 0,11

1,01 ± 0,05

Цинк

14,05 ± 0,05

25,41 ± 0,62

14,11 ± 0,23

Залізо

400,81 ± 21,00

445,51 ± 12,37

442,88 ± 3,12

Марганець

30,89 ± 0,18

28,45 ± 2,40

27,05 ± 0,42

Хром

1,05 ± 0,04

1,80 ± 0,11

1,47 ± 0,19

 

Як вже наголошувалося вище, важкі метали в наш час вийшли на одне з перших місць серед речовин, що забруднюють навколишнє природне середовище. Особливо це актуальне для промислових районів із високо розвиненою гірничо-добувною та металургійною промисловістю. Одне з перших місць серед таких регіонів у Східній та Центральній Європі та Україні займає басейн ріки Інгулець. Улітку 1995 року продовжені дослідження вмісту важких в організмі риби р. Інгулець, Карачунівського та Іскрівського водосховищ у зв’язку з вивченням впливу скидів високомінералізованих вод підприємствами «Укррудпрому» на стан іхтіофауни. У таблицях 1–5 викладено результати досліджень.

Таблиця 2. Вміст важких металів в організмі риби р. Інгулець поблизу с.Новоселівка (ІнГЗК)
(літо 1995 р., M ± m, мг/кг сирої маси)

Метали

Види риби

головень

гірчак

карась сріблястий

Кадмій

0,15 ± 0,03

0,28 ± 0,12

0,18 ± 0,05

Свинець

2,63 ± 0,48

1,03 ± 0,01

2,04 ± 0,07

Мідь

2,58 ± 0,15

1,91 ± 0,09

2,00 ± 0,05

Цинк

3,82 ± 0,08

2,89 ± 0,19

5,85 ± 0,12

Залізо

328,36 ± 7,85

360,93 ± 12,56

450,07 ± 6,40

Марганець

42,89 ± 0,04

19,01 ± 0,28

29,00 ± 4,11

Хром

0,97 ± 0,14

0,63 ± 0,18

0,92 ± 0,17

 

Таблиця 3. Вміст важких металів в організмі риби р. Інгулець поблизу с.Латовка
(літо 1995 р., M ± m, мг/кг сирої маси)

Метали

Види риби

колюшка

верховодка

гірчак

карась сріблястий

Кадмій

0,09 ± 0,01

0,06 ± 0,01

0,49 ± 0,01

0,38 ± 0,07

Свинець

1,43 ± 0,23

0,88 ± 0,06

2,93 ± 0,59

0,61 ± 0,04

Мідь

2,17 ± 0,03

1,69 ± 0,08

1,58 ± 0,04

1,65 ± 0,13

Цинк

3,20 ± 0,04

2,64 ± 0,14

5,49 ± 0,13

2,73 ± 0,10

Залізо

495,95 ± 25,37

114,03 ± 5,65

195,18 ± 9,60

56,81 ± 3,74

Марганець

11,57 ± 0,14

1,48 ± 0,13

4,41 ± 0,10

5,01 ± 0,09

Хром

1,63 ± 0,10

0,25 ± 0,06

0,16 ± 0,01

0,10 ± 0,02

 

Таблиця 4. Вміст важких металів в організмі риби Карачуновського водосховища
поблизу селища Мрія (літо 1995 р., M ± m, мг/кг сирої маси)

Метали

Види риби

бичок-кругляк

гірчак

карась сріблястий

лящ

тараня

сазан

Кадмій

0,28 ± 0,07

0,48 ± 0,01

0,28 ± 0,01

0,32 ± 0,01

0,50 ± 0,10

0,45 ± 0,09

Свинець

3,87 ± 0,51

2,06 ± 0,34

1,40 ± 0,42

0,14 ± 0,03

2,78 ± 0,53

2,81 ± 0,32

Мідь

4,28 ± 0,11

2,11 ± 0,09

3,38 ± 0,19

0,95 ± 0,06

1,82 ± 0,11

1,34 ± 0,01

Цинк

5,65 ± 0,23

3,23 ± 0,14

4,23 ± 0,28

10,81 ± 0,32

5,87 ± 0,14

5,26 ± 0,19

Залізо

182,43 ± 6,32

499,39 ± 7,85

84,43 ± 5,73

8,42 ± 0,35

71,29 ± 5,03

55,66 ± 2,70

Марганець

30,30 ± 0,71

26,07 ± 0,36

7,04 ± 0,15

0,87 ± 0,03

16,00 ± 0,31

2,61 ± 0,04

Хром

1,13 ± 0,08

0,99 ± 0,01

0,40 ± 0,15

0,21 ± 0,03

0,45 ± 0,09

0,23 ± 0,02

 

Аналіз отриманого матеріалу дозволяє стверджувати, що найбільше забруднена важкими металами риба, виловлена в районі с. Широке. Вверх по річці до сіл Новоселівка та Латовка зафіксовано вміст досліджуваних металів в організмі риби, що досить незначно менший від району с. Широке. Порівняно з результатами досліджень 1994 р. (Ситник, 2006), в організмі риби зафіксовано збільшення кількості заліза та марганцю, менш значно – кадмію та свинцю, незначно зменшилася кількість цинку.

Таблиця 5. Вміст важких металів в організмі риби Іскрівського водосховища (р. Інгулець)
поблизу с. Богданівка (літо 1995 р., M ± m, мг/кг сирої маси)

Метали

Види риби

лящ

гірчак

карась сріблястий

Кадмій

0,18 ± 0,07

0,05 ± 0,01

0,10 ± 0,02

Свинець

0,63 ± 0,09

0,29 ± 0,01

0,61 ± 0,05

Мідь

0,61 ± 0,14

0,51 ± 0,07

0,90 ± 0,03

Цинк

14,82 ± 2,11

21,57 ± 0,18

12,03 ± 0,90

Залізо

30,41 ± 2,11

30,41 ± 2,11

102,05 ± 9,11

Марганець

8,11 ± 0,40

13,32 ± 0,03

12,20 ± 1,01

Хром

1,05 ± 0,04

0,25 ± 0,04

1,13 ± 0,11

 


Zoocenosis — 2009
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали V Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Ліра, 2009. – С. 124-127.

/tdp align=»center»