Склад кишкової мікрофлори Pogonus luridipennіs (Coleoptera, Carabidae) в умовах заказника «Булахівський лиман» (Дніпропетровська область)

УДК 595.762.12

В. В. Редько

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, Дніпропетровськ, Україна

COMPOSITION OF INTESTINAL MICROFLORA OF POGONUSLURIDIPENNІS (COLEOPTERA, CARABIDAE) IN THE PRESERVE “BULAKHOVSKY LIMAN” (DNIPROPETROVSKPROVINCE)

V. V. Red’ko

Oles’ Gonchar Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, Ukraine

Заказник «Булахівський лиман» – унікальне середовище існування тварин. За останні десять років на цій території виявлено понад 120 видів турунів. Чисельний вид серед карабідофауни цієї ділянки – Pogonus luridipennis (Germar, 1822), що домінує серед інших видів незалежно від сезону. Особливо масовий він у зоні солесосу європейського (Salicornia europaea L.) – понад 10 екз./м2.

Склад мікрофлори – діагностична ознака організма. Для сапрофагів Rossiulus kessleri (Lohmander, 1927) характерні коливання співвідношення різних груп мікроорганізмів залежно від субстрату, яким вони живляться (Похиленко, Редько, 2008). До складу мікрофлори діплопод входять E. coli, Enterobacteriacea sp., Micrococcus luteus та гриби роду Aspergillum. Тобто картина мікрофлори частково повторює мікробний склад субстрату.

P. luridipennis– представник хижих твердокрилих, що в природних умовах живиться переважно дрібними безхребетними. Для дослідження кишкової мікрофлори турунів проводили відлов P. luridipennisза допомогою ексгаустера та пасток Барбера без фіксатора. Протягом доби здійснювали висів кишкової рідини на унуварсальні МПБ, МПА та діференціально-діагностичні поживні середовища ендо, Імшенецького, Гетчинсона, а також на спеціалізовані середовища для уробактерій та целюлозоруйнівних бактерій. У лабораторних умовах турунів утримували протягом п’яти місяців. Для живлення піддослідних комах використовували стерильний консарвований собачий корм. Кожні 30 діб здійснювали висів кишкової рідини на поживні середовища. Підрахунок та ідентифікацію колоній здійснювали протягом п’яти діб кожні 24 години.

У результаті досліджень встановлено, що структура кишкової мікрофлори P. luridipennisскладається переважно з E. coli (98,6 %) та бактерій роду Lаctobacterium (1,3 %). Мікробний склад кишечника залишався сталим не залежно від середовища існування, сезону та якості матеріалу живлення (стерильний або природний).

Сталість мікрофлори обумовлена хижим типом живлення; організм туруна здатний до перетравлення поживного матеріалу за допомогою власних травних ферментів. У сапрофагів основну функцію перетравлення целюлози виконують целюлозоруйнівні бактерії, тому коливання видів мікробного складу кишечнику залежать від хімічного складу підстилки. E. coli є домінантною складовою кишкової мікрофлори сапрофагів (99,7 %) і хижих безхребетних (98,6 %). На відміну від R. kessleri, особини P. luridipennis на територіїї заказника “Булахівський лиман” не мають паразитичних організмів у кишечнику та жировому тілі. Таким чином, склад мікрофлори кишкової порожнини домінантного у солончакових екосистемах виду турунів Pluridipennis після живлення у природних і лабораторних умовах не відрізнявся.


Zoocenosis — 2009
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали V Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Ліра, 2009. – С. 171.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники