Високогірна морфа гольяна звичайного з верхів’я річки Стрий
УДК 597.551.2:591.4
Ю. М. Забитівський, М. І. Цогла
Львівський національний університет ім. Івана Франка, Львів,Україна, yurafish@ukr.net
HIGH-MOUNTAIN MORPH OF COMMON MINNOW
IN UPPER REACHES OF STRYI RIVER
Y. M. Zabytivskyi, M. I. Tsogla
Ivan Franko National University of L’viv, L`viv, Ukraine, yurafish@ukr.net
Річка Стрий, права притока Дністра, становить важливу водну артерію Західної України, яка простягається на 240 км і живить близько 3055 км2 території. Витоки річки та її верхня течія знаходяться у гірській місцевості Турківського району Львівської області. Відомо, що іхтіофауна р. Стрий, у цілому, представлена близько 30 видами риб, однак про склад іхтіофауни верхньої течії інформація не зустрічається.
Таблиця. Морфологічна характеристика гольяна звичайного (Phoxinus phoxinus), n = 17
|
Ознаки |
М |
m |
Cv |
lim var * |
lim М ** |
|
m, г |
8,89 |
0,48 |
22,24 |
3,78–13,99 |
7,65–10,13 |
|
Пластичні ознаки |
|||||
|
l, mm |
88,55 |
1,24 |
5,78 |
75,34–101,75 |
85,34–91,75 |
|
H |
18,92 |
0,34 |
7,40 |
15,30–22,53 |
18,04–19,80 |
|
h |
8,10 |
0,17 |
8,42 |
6,34–9,86 |
7,68–8,53 |
|
iH |
15,34 |
0,23 |
6,25 |
12,87–17,82 |
14,75–15,95 |
|
aD |
47,93 |
0,57 |
4,90 |
41,87–53,99 |
46,46–49,40 |
|
pD |
31,74 |
0,48 |
6,20 |
26,67–36,83 |
30,52–32,98 |
|
aV |
45,41 |
0,42 |
3,78 |
40,99–49,84 |
44,35–46,49 |
|
aA |
59,21 |
0,70 |
4,89 |
51,74–66,69 |
57,40 – 61,03 |
|
PV |
24,00 |
0,41 |
7,14 |
19,58–28,43 |
22,93–25,08 |
|
VA |
17,45 |
0,33 |
7,91 |
13,89–21,01 |
16,59–18,32 |
|
pl |
21,63 |
0,41 |
7,87 |
17,24–26,03 |
20,57–22,70 |
|
lD |
11,95 |
0,25 |
8,74 |
9,26–14,65 |
11,30–12,61 |
|
hD |
16,89 |
0,38 |
9,51 |
12,75–21,04 |
15,89–17,90 |
|
lA |
12,00 |
0,25 |
8,66 |
9,32–14,69 |
11,35–12,65 |
|
hA |
16,68 |
0,28 |
6,82 |
13,75–19,62 |
15,97–17,40 |
|
lP |
15,88 |
0,34 |
8,77 |
12,29–19,48 |
15,01–16,76 |
|
lV |
12,99 |
0,23 |
7,44 |
10,50–15,49 |
12,39–13,60 |
|
lC1 |
20,81 |
0,36 |
7,16 |
16,97–24,66 |
19,88–21,74 |
|
hc |
65,52 |
1,79 |
11,27 |
46,48–84,58 |
60,91–70,15 |
|
hc1 |
54,70 |
1,50 |
11,32 |
38,73–70,68 |
50,83–58,58 |
|
r |
44,64 |
1,32 |
12,16 |
30,64–58,66 |
41,25–48,05 |
|
o |
26,88 |
1,08 |
16,53 |
15,42–38,34 |
24,10–29,66 |
|
io |
39,70 |
1,24 |
12,93 |
26,46–52,95 |
36,49–42,92 |
|
Меристичні ознаки |
|||||
|
D |
ІІІ(6,88) |
0,12 |
7,05 |
5,63–8,13 |
6,58–7,19 |
|
A |
ІІІ (6,94) |
0,06 |
3,49 |
6,32–7,57 |
6,79–7,09 |
|
P |
І (12) |
0 |
0 |
12 |
12 |
|
V |
І (6) |
0 |
0 |
6 |
6 |
|
C |
19 |
0 |
0 |
19 |
19 |
|
l.l. |
70,29 |
0,57 |
3,33 |
64,26–76,33 |
68,83–71,76 |
Примітки: *, ** – межі коливань крайніх значень (lim var) середнього арифметичного (lim М).
Рибне населення верхів’я річки становить велику цінність із позицій збереження видового різноманіття чистих реофільних комплексів. Тому ми зосередили увагу на вивченні морфологічної характеристики риб, які представляють іхтіофауну верхів’я річки в околицях с. Жупани. Риб виловлювали протягом літнього та осіннього періодів, застосовуючи сітки та вудкові знаряддя. Після вилову риб поміщали у 40 % формальдегід і досліджували у лабораторних умовах.
Склад іхтіофауни великою мірою залежить від сезону, оскільки у весняний період у верхів’я здійснюють нерестові міграції риби, які, зазвичай годуються в глибших ділянках річки, такі, як вусач Barbus barbus (Linnaeus, 1758), рибець Vimba vimba (Linnaeus, 1758), підуст Chondrostoma nasus (Linnаeus, 1758). Серед постійних мешканців верхів’я річки Стрий в околицях с. Жупани можна назвати основні 6 видів риб: форель струмкова Salmo trutto morpha fario (Mitchill, 1814), харіус європейський Thymallus thymallus (Linnaeus, 1758), бабець Cottus gobio (Linnaeus, 1758), головень Leuciscus cephalus (Linnaeus, 1758), гольян звичайний Phoxinus phoxinus (Linnаeus, 1758), пічкур звичайний, морфа карпатська Gobio gobio gobio (Linnaeus, 1758), ялець звичайний Leuciscus leuciscus (Linnaeus, 1758).
Процентне співвідношення виловлених риб, які постійно перебувають у верхів’ї річки, наступне: бабець – 5 %, харіус – 1 %, головень – 7 %, форель струмкова – 13 %, ялець звичайний – 5 %, пічкур звичайний – 15 %, гольян звичайний – 52 %. Найчисленнішим серед згаданих видів є гольян звичайний. У верхів’ї річки Стрий ці риби сформували морфологічну групу, які за рядом параметрів відрізняються від представників того ж виду, який населяє подібні умови у річці Дністер (Мовчан, 1981). У таблиці подаються основні морфологічні показники гольяна, виражені у відносних величинах тіла.
Як видно з таблиці, у гольяна з верхів’я річки Стрий, порівняно з Дністровським видом, відмічено нижче тіло, коротша антедорсальна і антевентральна відстані, коротше хвостове стебло. Висота голови через середину ока більша на 13 %, досить витягнуте рило (більше на 57 %), більший діаметр ока і досить широкий лоб. Очевидно, такі розміри тіла дозволяють гольяну легко триматися на швидкій течії та здобувати корм.
Zoocenosis — 2007
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – С. 150-151.