Історія дослідження різноманіття тваринного світу Дніпропетровської області

УДК 502(091)

ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ РІЗНОМАНІТТЯ
ТВАРИННОГО СВІТУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

О. Є. Пахомов, В. Я. Гассо, К. К. Голобородько

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, Дніпропетровськ, Укарїна

HISTORY OF ANIMALS’ DIVERSITY RESEARCH
IN DNIPROPETROVS’K REGION

О. Y. Pakhomov, V. Y. Gasso, K. K. Goloborodko

Oles’ Honchar Dnipropetrovs’k National University, Dnipropetrovs’k, Ukraine

Існування людини протягом всієї її еволюції пов’язане з різноманітними зв’язками з тваринами. Стрімкий цивілізаційний розвиток, науково-технічна революція та декілька століть інтенсифікації природокористування значною мірою призвели до необхідності появи нових форм взаємовідносин людини із тваринами – охорони тваринного світу. Особливого значення цей процес набув із середини ХХ ст., коли зникнення окремих видів тварин набуло планетарного масштабу. У першу чергу проблемами охорони тварин почали перейматись в Європі, адже антропічний вплив за останні сторіччя тут набув тотального характеру.

Територія України масштабного перетворення зазнала ще майже 200 років тому. Саме у цей час починається поступове розорювання лісостепової та степової зон. У ре­зультаті на початку ХХ ст. окрім цілинних ділянок у декількох природних заповідниках, майже не залишилось неперетворених степових екосистем. Нажаль територія Дніпропетровської області винятком не стала. На початку другого десятиріччя ХХІ століття умовно не перетворені екосистеми за сукупною площею не перевищують 3 % території області. За таких умов тваринний світ регіону щоденно зазнає перетворюючого впливу людини, адже знищення місць існування вважається головною перешкодою для виживання будь-якого біологічного виду.

Фауна Катеринославської губернії, як невід’ємний компонент існування людини на цих теренах, привертала увагу дослідників ще з кінця ХVІІІ ст., адже перші друковані відомості про комплекс тварин регіону можна знайти у відомих класичних працях російських академіків Й. А. Гюльденштедта (1879) та В. Ф. Зуєва (1787), які здійснили експедиції територією губернії (включно із сучасною територією області) у 1774–1775 та 1781–1782 рр. відповідно. У цей час з’являється й перша спеціалізована робота статського радника Й. де Бебера (Böber, 1793), присвячена лускокрилим.

У ХІХ ст. почався новий етап досліджень, комплексні дослідження губернії поступово переходять на новий рівень наукових пошуків: відбуваються спеціалізовані наукові дослідження. У першу чергу слід згадати відомого професора Київського університету К. Ф. Кеслера. Вчений наводить фундаментальні відомості про птахів (Кеслер, 1851, 1852) та риб (Кеслер, 1856, 1860) регіону. Потрібно звернути особливу увагу, що у своїх роботах К. Ф. Кеслер зазначав, що всі рибалки скаржаться на поступове зменшення у Дніпрі «красної» риби, особливо осетрів. Український учений-рибовод І. Н. Фалєєв у 1895 році відмічав, що зменшення рибних багатств Дніпра відбувається щорічно. Отже можна зробити висновок, що скорочення чисельності окремих видів тварин у регіоні, привертало увагу вчених вже починаючи із середини ХІХ ст. Майже одночасно відбуваються перші фауністичні дослідження безхребетних тварин – метеликів (Czernay, 1854; Ярошевский, 1880), бджіл (Bramson, 1879) та павуків (Thorell, 1875; Фрейберг, 1897).

Становлення Катеринославу як губернського центру відображається й на рівні місцевих науковців. У першу чергу слід згадати праці відомого катеринославського ентомолога К. Л. Брамсона (1881, 1883, 1894, 1896), які можна вважати першими монографічними роботами по зоології, друкованими у Катеринославі. Початок ХХ ст. відзначається публікацією вже певних підсумкових фауністичних праць – присвячених орнітофауні (Вальх, 1900, 1911) та іхтіофауні (Емельяненко, 1914).

Планомірні й цілеспрямовані зоологічні дослідження були пов’язані з організацією в Катеринославі у 1918 році Інституту народної освіти (з 1933 року Дніпропетровський державний університет) із кафедрою зоології, заснованою відомим ученим – професором Л. В. Рейнгардом. На першому етапі свого розвитку були організовані фауністичні дослідження комплексів тварин із розробленням рекомендацій щодо їх раціонального використання та охорони. У цей час друкується монографія співробітника кафедри І. І. Барабаша-Нікіфорова «Нариси фауни степової Наддніпрянщини» (1928), яка по суті стала першою зведеною роботою, присвяченою ссавцям фауни регіону. А у 1930 р. відомий вчений-зоолог професор М. П. Акімов уперше ставить питання про охорону тварин та їх місць існування, організації об’єктів природно-заповідного фонду (Акімов, 1930).

Наступний етап був пов’язаний із масштабними роботами із будівництва гідроелектростанцій на Дніпрі. У цей час організовано перші в Радянському Союзі дослідження формування фауністичних водно-болотних комплексів в умовах водосховищ. Під керівництвом професорів Г. Б. Мельникова, І. П. Лубянова, П. О. Журавля, С. П. Федія та В. Л. Булахова проводяться масштабні комплексні гідробіологічні до­слідження фауни та її змін, що відбулись під впливом зарегулювання р. Дніпро. За ба­гаторічну історію експедицій, у них брала участь велика кількість провідних і визнаних фахівців – С. М. Тарасенко (Цегер), Л. Д. Бєляєв, О. М. Чапліна, Ф. Д. Великохатько, Й. І. Короткий, Т. Б. Паншина, Ю. П. Бобильов, О. О. Христов, В. М. Кочет, Р. О. Но­віцький, О. В. Федоненко, О. І. Бєрєстов, Н. І. Загубіженко, Т. В. Миколайчук та ін.

Значний обсяг зоологічних та екологічних досліджень проведено у складі комплексної експедиції з вивчення штучних і природних степових лісів, під керів­ництвом професора О. Л. Бельгарда. Починаючи із 1949 року експедиціями охоплено всі основні за площею та ступенем збереження лісові екосистеми області. У результаті вдалось з’ясувати доволі детальну картину фауни долин р. Самара з основними притоками, Оріль, Базавлук, Інгулець тощо. Проводиться значна дослідницька робота на територіях рекультивації Західного Донбасу, Криворіжжя, Орджонікідзевських і Марганецьких рудорозробок, на кризових територіях окол. м. Жовті Води та Дніпро­дзержинськ. Особливу увагу приділено дослідженням місць існування фауни в умовах урбоекотопів Дніпропетровської агломерації.

Дослідженнями охоплено майже всі таксони тварин: ссавців досліджували В. Л. Булахов, О. Є. Пахомов, М. Ю. Пісарева, О. А. Рева, О. В. Міхєєв та ін.; птахів – В. В. Стаховський, В. Л. Булахов, О. Д. Колєсніков, А. А. Губкін, О. М. Мясоєдова, Н. С. Романєєв, О. Л. Пономаренко та ін.; амфібій та рептилій – В. П. Гончарова, В. Л. Булахов, Н. Ф. Константинова, Ю. П. Бобильов, А. М. Місюра, В. Я. Гассо та ін.; ґрунтова микро- та мезофауна – Л. Г. Рейнгард, І. Я. Булік, О. Г. Топчієв, М. О. Шимкі­на (Фатовенко), О. Ф. Пилипенко, Ю. Л. Кульбачко, О. В. Жуков, О. М. Кунах та ін.; комах – О. В. Бондарєв, Л. Г. Апостолов, В. Є. Боченко, В. О., Барсов, Г. В. Харакоз, О. П. Груша, В. В. Бригадиренко, К. К. Голобородько, Л. І. Фали та ін.; кліщів – С. М. Бровко та А. М. Корабльов.

Підсумковою роботою цих тривалих досліджень фауни Дніпропетровщини, можна вважати вихід 10 томів серії «Біорізноманіття України. Дніпропетровська область», під загальною редакцією О. Є. Пахомова (2005–2011 pp.). Серію присвячено дощовим червам, метеликам (3 томи), павукам, рибам, амфібіям і рептиліям, птахам (2 томи) та ссавцям. Слід відзначити, що дослідження різних груп тварин тривають, а отже, слід чекати появи нових видань серії. Така фундаментальна робота великого авторського колективу стала основою для підготовки видання «Червоної книги Дніпропетровської області. Тваринний світ”. Усього до «червонного» списку внесено 423 види рідкісних і зникаючих тварин регіону, серед яких не тільки види, що мають рідкісний статус у регіоні, а й тварини, рекомендовані до охорони такою поважною світовою організацією як Міжнародний союз охорони природи. До цього видання, також включено 202 види фауни області, занесених до Червоної книги України, адже сучасний стан їх популяцій у масштабі нашої країни вважається загрозливим.


Zoocenosis — 2011
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали VІ Міжнародної наукової конфе­ренції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2011. – С. 31-33.