Морфологічна мінливість Вembidion rivulare euxinum (Coleoptera, Carabidae) навколоводних біотопів заплави р. Самара

УДК 595.762.12:591.4+57.04

В. О. Слинько
Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, Дніпропетровськ, Україна

V. O. Slin’ko
Oles’ Honchar Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, Ukraine

Живі організми пристосовуються до змін умов навколишнього середовища шляхом формування адаптації, одним із проявів якої є морфологічна мінливість. Безхребетні тварини накопичують ефекти впливу чинника за певний проміжок часу. Результати впливу фактора визначаються з одного боку тривалістю та інтенсивністю дії, з іншого – ефективністю компенсаторних механізмів на молекулярному, генетичному, клітинному, організменному, популяційному та екосистемному рівнях. Форма тіла та лінійні розміри багато в чому пов’язані з пристосуванням організму до умов життя (розмноження, живлення) та дозволяють оцінити якість середовища для існування певної популяції або виду безхребетних тварин (Matthieu et al., 1997; Hodkinson, Jackson, 2005; Paetzold et al., 2005).

У даній роботі проведено оцінку морфологічної мінливості популяцій Bembidion rivulare euxinum Apfelbeck, 1904 у навколоводних екосистемах заплави річки Самара. B. rivulare euxinum масово зустрічається на даній території, віддає перевагу ґрунтам гігрофільного типу зволоження із різним степенем засолення (крім сильно засолених) (Слинько, 2009). Міграційна активність турунів значно проявляється у гігрофільних біотопах, тому нами розглянуто три субпопуляції, місця існування яких знаходяться на відстані понад 5 км одна від іншої. Вибірка складала по 35 особин із кожної субпопуляції. Проведено вимірювання за 12 морфологічними показниками та обчислювання 4 індексів пропорцій тіла.

Міжпопуляційна мінливість B. rivulare euxinum зареєстрована за всіма морфологічними показниками. В усіх трьох субпопуляціях виявлено ознаки статевого диморфізму. Достовірні відмінності між самицями та самцями спостерігаються за довжиною голови, довжиною передньоспинки, максимальною шириною передньоспинки, шириною переднього краю передньоспинки, довжиною надкрил, довжиною тіла, довжиною стегон I–III пари ніг.

В особин першої субпопуляції спостерігаються достовірні відмінності між самицями та самцями за відношенням довжини передньоспинки до довжини надкрил, другої субпопуляції – за відношенням максимальної ширини передньоспинки до максимальної ширини надкрил, третьої – за відношенням довжини передньоспинки до її максимальної ширини.

Для оцінки складності взаємопов’язаних мінливих морфометричних параметрів тіла не достатньо одновимірних методів аналізу. Взаємодію лінійних промірів у структурі популяції можливо проаналізувати лише з використанням методів багатовимірної статистики. Для трьох розглянутих субпопуляцій характерне збереження близького до нормального розподілу більшості лінійних ознак. Тільки за довжиною тіла та шириною голови спостерігається асиметричний розподіл.


Zoocenosis — 2013
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали VІІ Міжнародної наукової конфе ренції. – Дніпропетровськ: Адверта, 2013. – С. 166-167.