Розвиток фітопланктону дослідних вирощувальних ставів Іркліївського рибного господарства

УДК 581.526.325+504.455

Н. П. Чужма*, А. М. Базаєва*, О. Р. Зайцев**
*Інститут рибного господарства НААНУ, Київ, Україна
**ВП НУБіП України «Немішаївський агротехнічний коледж»,
Немішаєве, Київська обл., Україна

N. Chuzhma*, A. Bazaeva*, O. Zajtsev**
*Institute of fisheries of NAASU, Kyiv, Ukraine
**VP NUBiP of Ukraine «Nemishaivs’kyj Agronomic College», Nemishaeve, Kiev region, Ukraine

Метою даної роботи було порівняння кількісних, якісних і хронологічних особливостей розвитку фітопланктону вирощувальних ставів за умови застосування різних органічних добрив. База досліджень – Іркліївський риборозплідник рослиноїдних риб. Водопостачання досліджуваних вирощувальних ставів № 16 і 19, площа яких складала 2,5 га, а глибина 1,2–1,5 м, відбувалось за рахунок води Кременчуцького водосховища. Із метою стимулювання розвитку природної кормової бази наприкінці червня у став № 16 внесено 120 кг/га курячого посліду, а у став № 19 – 3 т/га гною ВРХ.

У кожний зі ставів розміщено по 40 тис. екз./га підрощеної личинки нивківського коропа, а в липні підсаджено підрощену личинку товстолоба (28 тис. екз./га) та білого амура (1 тис. екз./га). Вирощування цьоголіток відбувалось із кінця червня до кінця вересня. Температура води протягом вегетаційного періоду коливалась в межах +21,5…+29,0 °С, короткочасно досягаючи максимальних показників наприкінці липня та на початку серпня. Гідрохімічні показники знаходились у межах рибницьких нормативів.

Якісний склад фітопланктону обох ставів, так само, як і сезонна динаміка кількісного розвитку фітопланктерів при застосуванні пташиного посліду та перегною були подібними. В обох ставах у фітопланктоні визначено представників 103–104 таксонів, віднесених до п’яти відділів: синьозелені (Cyanophyta), евгленові (Euglenophyta), дінофітові (Dinophyta), діатомові (Bacillariophyta) та зелені (Chlorophyta) водорості. Основу флористичного спектру вирощувальних ставів складали зелені водорості (в основному хлорококові). До складу домінуючого комплексу входили види родів Scenedesmus, Dictyosphaerium, Pediastrum, Coelastrum.

На початку вегетаційного сезону пріоритет у формуванні чисельності фітопланктону ставу № 19 належав синьозеленим водоростям (62 %), зелені водорості мали другорядне значення (36 %). У ставі № 16 навпаки, на першому місці за чисельністю були зелені водорості (63 %), частка синьозелених дорівнювала 36 %. Основу ж біомаси фітопланктону в обох ставах складали зелені водорості (70–88 %, відповідно). Кількісні показники фітопланктону у ставах збільшувалися, одночасно сягаючи сезонного максимуму у перших числах серпня. У липні у ставі, удобреному пташиним послідом, спостерігалось «цвітіння» води спричинене розвитком синьозелених водоростей. На цей час чисельність синьозелених у ставі № 16 становила 1011846,0 тис. кл./дм3 за біомаси 83,41 мг/дм3. Домінантне положення займали види родів Anabaena, Microcystis. На відміну від ставу № 16, у ставі, удобреному перегноєм, одномоментні проби зафіксували удвічі нижчу біомасу синьозелених водоростей (37,08 мг/дм3). В обох варіантах досліду другорядну роль у формуванні біомаси фітопланктону відігравали зелені водорості. Протягом серпня тривало «цвітіння» води, головним чином, за рахунок розвитку синьозелених водоростей, які продовжували займати домінуюче положення у формуванні чисельності (97,7–98,6 %) та біомаси (87,2–88,1 %) фітопланктону в обох ставах. До кінця вегетаційного періоду показники кількісного розвитку фітопланктону дещо зменшилися, проте все ще знаходилися на досить високому рівні (57,11–74,75 мг/дм3). У середньому за вегетаційний період біомаса фітопланктону у ставі, удобреному пташиним послідом, становила 88,55 мг/дм3, а у ставі, удобреному перегноєм ВРХ – 78,80 мг/дм3.

Темп росту риби відслідковувався контрольними ловами та упродовж дослідного періоду в обох ставах був майже однаковим. Середня маса цьоголіток коропа у ставі № 16 дорівнювала 28 г, у ставі № 19 – 26 г, товстолобика, відповідно за ставами – 22 та 20 г, білого амура – 60 та 62 г. Сумарна рибопродуктивність (короп + рослиноїдні) вирощувального ставу, удобреного курячим послідом складала 1612 кг/га, а в ставку, де застосовано перегній ВРХ – 1500 кг/га.

Таким чином, удобрення вирощувальних ставків курячим послідом і перегноєм ВРХ у наведених дозах, дало досить близькі результати за середньосезонними показниками біомаси фітопланктону. При застосуванні курячого посліду середньосезонна біомаса фітопланктону була вищою на 11 % (причому в її структурі несуттєво переважали зелені водорості), так само на 7 % була вищою отримана рибопродуктивність.


Zoocenosis — 2013
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали VІІ Міжнародної наукової конфе ренції. – Дніпропетровськ: Адверта, 2013. – С. 72-73.