Вплив вуглеводневих сполук на комплекси найпростіших (Protozoa) ґрунтів заплавних дібров
УДК 593.1: 579.64:631.46
В. І. Крашевська, В. В. Бригадиренко
Дніпропетровський національний університет,
м. Дніпропетровськ, Україна, E-mail: krashevskaya@ua.fm, brigad@ua.fm
Найпростіші – невід’ємна частина наземних біогеоценозів. Вони зустрічаються як у багатих гумусом чорноземах, так і в оголених пісках пустель. Чисельність їх може перевищувати 1 млн. клітин в 1 г ґрунту. Вивчення біології найпростіших ґрунту є актуальним на сьогоднішній день, так як вони займають одне з перших місць у процесах, які відбуваються в біогеоценозах. Одноклітинні регулюють чисельність бактерій, позитивно впливають на деякі їх фізіологічні функції. Найпростіші швидко реагують на зміни навколишнього середовища. Це робить їх зручними елементами біомоніторингу, і, тому, вони використовуються як індикатори фізичних і хімічних властивостей ґрунту. За кількісним та видовим складом найпростіших роблять висновки про активність біогенних процесів у прикореневій зоні рослин. Ця група – елемент системи контролю за станом рекреаційних насаджень.
Мета дослідження – встановлення зміни кількості найпростіших під впливом поширених полютантів: оліфи, етиленгліколю, машинного масла, нафталіну, ацетону, діхлоретану. Завдання роботи – виявити речовини, які завдають максимально негативного впливу чисельності найпростіших лісових ґрунтів степової зони; порівняти напрямки зміни чисельності окремих компонентів мікробоценозу (грибів, бактерій) під впливом означених хімічних речовин. Дослідження основані на типології природних та штучних лісів степової зони, розроблених О. Л. Бельгардом (1950). Важливий аспект дослідження – дотримання принципу комплексного обліку всіх факторів, які впливають на систему, що вивчається.
Дослідження нанофауни та мікрофауни проводили в умовах короткозаплавної липо-ясеневої діброви зі сниттю на території Новомосковського р-ну Дніпропетровської обл.
Концентрації речовин, які використані в есперименті були підібрані з урахуванням токсичності (Вредные химические вещества. Углеводороды, 1990.): нафталін – 35,5 г/м2; етиленгліколь – 200,0 г/м2; ацетон – 170,0 г/м2; діхлоретан – 200,0 г/м2; масло машинне – 45,0 г/м2; оліфа – 85,0 г/м2. Обробку території проводили розпиленням на поверхню грунту хімічних речовин, з урахуванням їх фізичного стану.
Кількість найпростіших визначали методом граничних розведень зразка рідким живильним середовищем (Гельцер, 1986). Кількість бактерій та грибів визначали методом висіву на тверді поживні середовища. Через 7 днів після забруднення були відібрані проби та проведено протозоологічний і мікробіологічний аналіз.
Вплив оліфи на популяції найпростіших проявляється в значному підвищенні (у 15 разів) чисельності організмів, які знаходяться в активному стані. Чисельність бактерій достовірно не змінилась, а грибів – зменшилась на два порядки по відношенню до контролю (табл.). У випадку з етиленгліколем кількість найпростіших зменшилась 18,5 разів. Кількість бактерій залишилась сталою, грибів – зменшилась на один порядок. Внесення машинного масла більше ніж у 130 разів зменшило кількість одноклітинних. Чисельність бактерій – у межах контролю, грибів – на 2 порядки нижча.
Таблиця. Вплив вуглеводнів на кількість найпростіших, грибів та бактерій
| Вуглеводні | Найпростіші | Бактерії | Гриби |
|
Оліфа |
1664910,6 |
(1,98±0,07) 1012 | (3,00±2,40) 106 |
|
Етиленгліколь |
5749,6 |
(2,36±0,05) 1012 | (9,55±4,55) 107 |
|
Машинне масло |
794,2 |
(1,22±0,05) 1012 | (5,50±3,30) 106 |
|
Нафталін |
3,8 |
(2,80±0,08) 1011 | (7,79±4,05) 109 |
|
Ацетон |
0,9 |
(1,82±0,13) 1011 | (2,23±1,92) 107 |
|
Діхлоретан |
0,0 |
(5,97±0,03) 1011 | (12,15±5,19) 107 |
|
Контроль |
105900,2 |
(1,35±0,55) 1012 | (2,15±0,66)·108 |
Такі полютанти, як нафталін і ацетон викликають майже повне зникнення найпростіших. Кількість бактерій знижується на один порядок. При забрудненні нафталіном чисельність грибів підвищується на порядок, а ацетоном – на порядок зменшується.
Діхлоретан знижує кількість найпростіших до нуля, кількість бактерій та грибів зменшується на порядок. Крім цього змінився якісний склад мікробного ценозу.
Підсумовуючи наведене вище, треба сказати, що найбільшої шкоди завдає діхлоретан: при його внесенні найпростіші зникають. Подібний ефект викликає застосування ацетону та нафталіну, у меншій мірі впливають машинне масло та етиленгліколь. При обробці дослідної ділянки оліфою чисельність найпростіших підвищується у порівнянні з контролем у 15 разів.
Подальшого вивчення потребують зв’язки між процесами, які відбуваються у нанофауні та мікрофауні, що викликає зміни у мезофауні.
Zoocenosis — 2003
Біорізноманіття та роль зооценозу в природних і антропогенних екосистемах: Матеріали ІІ Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – С. 125-126.