Сучасна чисельність мисливських тварин у межах майбутнього національного природного парку «Черемошський» (Чернівецька область)
УДК 639.1:(598.2+599) (477.85)
І. В. Скільський
Чернівецький краєзнавчий музей, Чернівці, Україна, mel-lyuda@rambler.ru
CURRENT NUMBERS OF GAME ANIMALS WITHIN THE BOUNDS
OF DESIGNED NATIONAL NATURE PARK «CHEREMOSHSKY» (CHERNIVTSI PROVINCE)
I. V. Skilsky
Chernivtsi Museum of Local Lore, Chernivtsi, Ukraine, mel-lyuda@rambler.ru
Дикі птахи та звірі – один із важливих природних ресурсів, які людина постійно використовує протягом усієї історії свого існування. Хоча раціональне ведення мисливського господарства передбачає досягнення оптимальної щільності певного представника фауни, наявності відповідної статево-вікової структури популяцій, що забезпечить необхідне відновлення з урахуванням елімінації частини особин. Враховуючи, що проектований НПП «Черемошський» знаходиться у гірській місцевості (південна частина Путильського району), на його території (за винятком заповідної зони) використання мисливських птахів і хутрово-промислових звірів доцільно проводити диференційовано, з урахуванням усіх особливостей, які обумовлюють поширення та чисельність цих тварин (табл.).
Таблиця. Чисельність мисливських тварин у межах майбутнього НПП «Черемошський»
і в Чернівецькій області (для порівняння) у 1997–2005 рр.
|
Вид |
Чернівецька область |
Проектований НПП «Черемошський» |
|
|
абс. |
% |
||
|
Мисливські птахи |
|||
|
Anser anser |
звичайний мігруючий вид |
малочисельний мігруючий вид |
|
|
A. fabalis |
звичайний мігруючий вид |
малочисельний мігруючий вид |
|
|
Anas platyrhynchos |
600–800 гніздових, |
6–8 гніздових |
1 |
|
Lyrurustetrix |
<40–80 гніздових |
10–20 гніздо-вих |
25 |
|
Tetraourogallus |
100–200 гніздових |
30–60 гніздових |
30 |
|
Tetrastes bonasia |
1000–1400 гніздових |
250–350 гніздових |
25 |
|
Perdix perdix |
1600–2400 гніздових, |
10–20 гніздових |
0,6–0,8 |
|
Coturnix coturnix |
2800–3300 гніздових |
40–60 гніздових |
1,4–1,8 |
|
Crex crex |
>800–1000 (враховані |
50–70 вокалізуючих самців |
6–7 |
|
Scolopax rusticola |
>50–60 гніздових |
4–8 гніздових |
8–13 |
|
Columba palumbus |
5000–7000 гніздових |
60–100 гніздових |
1,2–1,4 |
|
C. oenas |
300–500 гніздових |
70–130 гніздових |
23–26 |
|
Streptopelia decaocto |
20000–36000 гніздових, |
? |
|
|
S. turtur |
14000–15000 гніздових |
1000–1200 |
7–8 |
|
Хутрово-промислові звірі |
|||
|
Talpaeuropaea |
звичайний, місцями чисельний вид |
||
|
Canis lupus |
20–43 |
5–15 |
25–35 |
|
Vulpes vulpes |
1000–2400 |
100–300 |
10–13 |
|
Ursus arctos |
17–33 |
5–10 |
30 |
|
Martes martes |
звичайний вид (більш численний у горах) |
||
|
Mustelanivalis |
звичайний вид, зберігає тенденцію до синантропізації |
||
|
M. erminea |
80–340 |
? |
|
|
M. lutreola |
? |
||
|
M. putorius |
450–1500 |
? |
|
|
Meles meles |
600–1300 |
50–150 |
8–12 |
|
Lutra lutra |
60–550 |
5–50 |
8–9 |
|
Felis silvestris |
60–160 |
10–30 |
17–19 |
|
Lynx lynx |
30–75 |
5–15 |
17–20 |
|
Lepus europaeus |
18000–28800 |
1500–2500 |
8–9 |
|
Sciurus vulgaris |
звичайний вид, відбувається синантропізація |
||
|
Myoxus glis |
? |
||
|
Arvicola scherman |
звичайний вид у гірській |
звичайний вид |
|
|
Rattus norvegicus |
масовий вид у селітебному ландшафті |
||
|
Sus scrofa |
900–1900 |
100–200 |
11 |
|
Cervus elaphus |
620–1240 |
100–250 |
16–20 |
|
Capreolus capreolus |
2850–6200 |
250–550 |
9 |
|
Bison bonasus |
94–224 |
0–10 |
0–6 |
У межах майбутнього заповідного об’єкта мисливська орнітофауна представлена 13 видами (не враховані літуючі та залітні птахи), з яких 1 (7,7 %) занесений до другого видання Червоної книги України, полювання на нього заборонене (відстріл «червонокнижних» тварин можна проводити лише за спеціальними дозволами): сіра гуска (Anser anser (Linnaeus, 1758)), гуменник (A. fabalis (Latham, 1787)), крижень (Anas platyrhynchos Linnaeus, 1758), тетерук (Lyrurus tetrix (Linnaeus, 1758)), глухар (Tetrao urogallus Linnaeus, 1758), орябок (Tetrastes bonasia (Linnaeus, 1758)), сіра куріпка (Perdix perdix (Linnaeus, 1758)), перепілка (Coturnix coturnix (Linnaeus, 1758)), деркач (Crex crex (Linnaeus, 1758)), слуква (Scolopax rusticola Linnaeus, 1758), припутень (Columba palumbus Linnaeus, 1758), голуб-синяк (C. oenas Linnaeus, 1758), садова (Streptopelia decaocto (Frivaldszky, 1838)) та звичайна (S. turtur (Linnaeus, 1758)) горлиці. Їх можна поділити на декілька груп: борова дичина, водно-болотні птахи, мешканці агроценозів і селітебних ділянок.
На території проектованого національного парку встановлене перебування 22 видів мисливських ссавців: європейський кріт (Talpa europaea Linnaeus, 1758), вовк (Canis lupus Linnaeus, 1758), лисиця (Vulpes vulpes (Linnaeus, 1758)), бурий ведмідь (Ursus arctos Linnaeus, 1758), лісова куниця (Martes martes (Linnaeus, 1758)), ласка (Mustela nivalis Linnaeus, 1766), горностай (M. erminea Linnaeus, 1758), європейська норка (M. lutreola (Linnaeus, 1761)), чорний тхір (M. putorius Linnaeus, 1758), борсук (Meles meles (Linnaeus, 1758)), річкова видра (Lutra lutra Linnaeus, 1758), лісовий кіт (Felis silvestris Schreber, 1777), рись (Lynx lynx (Linnaeus, 1758)), сірий заєць (Lepus europaeus Pallas, 1778), білка (Sciurus vulgaris Linnaeus, 1758), сірий вовчок (Myoxus glis (Linnaeus, 1766)), гірський щур (Arvicola scherman (Schaw, 1801)), мандрівний пацюк (Rattus norvegicus (Berkenhout, 1769)), кабан (Sus scrofa Linnaeus, 1758), благородний олень (Cervus elaphus Linnaeus, 1758), європейська козуля (Capreolus capreolus (Linnaeus, 1758)) та зубр (Bison bonasus (Linnaeus, 1758)). Із них до другого видання Червоної книги України занесено 8 (36,4 %) представників. Хутрово-промислових звірів можна поділити на декілька груп: борова дичина, лісо-польові, види-амфібіонти й убіквісти.
Чисельність окремих видів мисливських птахів і хутрово-промислових ссавців у межах майбутнього НПП «Черемошський» представлена в таблиці (у порівнянні з даними з території всієї Чернівецької області). Ці матеріали протягом майже 10 останніх років зібрані за загальноприйнятими методиками.
З’ясування оптимальних показників щільності населення основних мисливських тварин – важлива проблема мисливського господарства. Навіть за найсуворішої охорони, збільшення чисельності птахів і звірів не відбувається безмежно. Збереження та збагачення фауни повинно стати одним з основних завдань діяльності майбутнього національного парку. В іншому випадку заповідний об’єкт втратить своє природоохоронне та соціальне значення. З цією метою доцільно постійно проводити моніторинг чисельності мисливських птахів і хутрово-промислових звірів, з’ясовувати їх хорологічні особливості (розподіл у просторі та часі), шляхи міграцій.
Zoocenosis — 2007
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – С. 41-43.