Таксономічний аналіз фауни фітонематод ризосфери картоплі у різних за тривалістю окультурювання ценозах
УДК 631.467:582.951.4
Т. М. Жиліна
Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т. Г. Шевченка, Чернігів, Україна
TAXONOMIC ANALYSIS OF PHYTONEMATODES FAUNA
OF A POTATO RHYZOSPHERE IN CENOSES
OF DIFFERENT CULTIVATION DURATION
T. M. Zhilina
T.G.ShevchenkoChernihivState Pedagogical University, Chernihiv, Ukraine
Для встановлення особливостей видового складу фітонематод ризосфери картоплі різних ценозів зробили порівняльний аналіз нематодофауни двох ділянок, що відрізнялися тривалістю окультурення. Ділянка 1 раніше ніколи не оброблялася та являла собою природний ценоз, а після розорювання картопля тут була висаджена вперше (далі природний ценоз). На ділянці 2 картопля вирощувалась беззмінно протягом 15 років (далі агроценоз). Ділянки розміщувались неподалік одна від одної. Роботи проводили на дослідних полях агробіостанції Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка, яка розташована на території лісопарку «Ялівщина».
Усього в ризосфері картоплі виявлено 57 видів фітонематод, що належать до 49 родів, 27 родин, 5 рядів. За кількістю виявлених видів обстежені ділянки виявились рівнозначними. Видовий склад фітонематод як у природному ценозі, так і в агроценозі представлений 47 видами, проте спільні для обох ділянок лише 37 видів.
За кількістю видів найповніше репрезентовані два ряди (Tylenchida та Rhabditida), до яких належать 16 (34 %) і 15 видів (32 %) фітонематод у природному біоценозі та 19 (40 %) і 14 видів (30 %) у агроценозі відповідно. Отже, ці два ряди займають у таксономічній структурі комплексу найбільшу частку. Значна кількість видів належить до ряду Dorylaimida – в обох ценозах по 9 видів (19 %). У природному ценозі виявлено 4 види (9 %), які належать до ряду Araeolaimida, та 3 види (6 %) ряду Enoplida. В агроценозі перший ряд представлений 3 (6 %), а другий – 2 видами (4 %).
Ряд Tylenchida включає 10 родин. Види, виявлені в природному ценозі, належать до 14 родів, а в агроценозі – до 16 родів. Представники родини Tylenchidaе займають в якісному відношенні найбільшу питому вагу (5 видів виявлено в природному ценозі та 6 видів – в агроценозі). Найменша кількість видів представлена у ряді Tylenchida родинами Aphelenchidae, Anguinidae, Tylenchorhynchidae, Pratylenchidae, Paratylenchidae (по одному виду).
До ряду Tylenchida належать майже всі виявлені в ризосфері картоплі види фітогельмінтів (у природному ценозі – 5 видів з 6, а в агроценозі – 9 видів з 11) та всі мікогельмінти. У межах ряду виділяються два підряди, з яких Aphelenchina представлений мікогельмінтами (по 3 види з 2 родин в обох ценозах), а Tylenchina – фітогельмінтами (9 видів із 6 родин у природному ценозі та 5 видів із 5 родин у агроценозі) та мікогельмінтами (8 видів із 2 родин у природному ценозі та 7 видів із 2 родин у агроценозі).
Підряд Tylenchina поділяється на три надродини: Tylenchoidea, Neotylenchidea, Hoplolaimoidea. Надродина Tylenchoidea представлена фітогельмінтами (2 види в природному ценозі та 6 видів у агроценозі) та мікогельмінтами (5 видів у природному ценозі та 6 видів у агроценозі). Мікогельмінти належать до надродини Neotylenchidea (3 види у природному ценозі та 1 вид у агроценозі). На відміну від попередньої родини, надродина Hoplolaimoidea об’єднує лише фітопаразитичних нематод (3 види в обох ценозах).
Сапробіотична група нематод відрізняється неоднорідністю та саме тому її представники належать до чотирьох рядів: Rhabditida, Dorylaimida, Araeolaimida та Enoplida. Ряд Dorylaimida представлений в основному сапробіотичними видами (9 видів у обох ценозах) і включає лише 2 види фітогельмінтів – Trichodorus primitivus та Longidorus elongatus. Перший вид зустрічається на обох ділянках, а другий – лише в агроценозі. Ці види виділяються в окремі родини Trichodoridae та Longidoridae. До рядів Rhabditida, Araeolaimida та Enoplida належать виключно сапробіонти.
Для встановлення подібності видового складу нематод у ценозах, що відрізняються тривалістю окультурювання, ми використали коефіцієнт подібності Жаккара. Для комплексу видів цей індекс становить 0,65. Коефіцієнт подібності видового складу для ділянок, що відрізнялись тривалістю окультурювання, становив: для ряду Dorylaimida – 0,50, для ряду Tylenchida – 0,59, для ряду Enoplida – 0,67, для ряду Araeolaimida – 0,75, для ряду Rhabditida – 0,81.
Отже, тривале окультурювання земель і вирощування картоплі в монокультурі протягом 15 років більшоюй мірою вплинуло на видовий склад ряду Dorylaimida, меншою – на ряди Tylenchida, Enoplida, Araeolaimida, і ще менше – на ряд Rhabditida.
Zoocenosis — 2007
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – С. 197-198.