Консортивні зв’язки чагарникової очеретянки (Acrocephalus palustris) в умовах Західної України
УДК 581.55:598.288.6
О. С. Закала
Львівський національний університет ім. І. Франка, м. Львів, Україна,
E-mail: zoomus@franko.lviv.ua
Ключові слова: консортивні, трофічні, фабричні, топічні зв’язки, чагарникова очеретянка
CONSORTIUM RELATIONS OF MARSH WARBLER (ACROCEPHALUS PALUSTRIS) UNDER CONDITIONS OF WESTERN UKRAINE
O. S. Zakala
Ivan Franko National University of Lviv, Lviv, Ukraine, E-mail: zoomus@franko.lviv.ua
Key words: consortive, trophic, fabrical, topical relations, marsh warbler
Вивчення системи функціональних зв’язків у біогеоценозах дає можливість оцінити значення певного виду в екосистемі. Птахи є одним з найбільш рухливих і активних компонентів зооценозів, тому вивчення їх функціональних зв’язків привертає особливу увагу.
Дослідження проводили в травні–серпні 2002–2004 рр. на території заходу України. Нами зібрано гнізда чагарникової очеретянки (n = 41), визначено будівельні матеріали та рослини, до яких були підвішені гнізда, відмічено пункти співу самців, розглянуто мешканців гнізд даного виду.
Чагарникова очеретянка як вид–споживач проявляє прямі трофічні зв’язки з різноманітними членистоногими тваринами, якими харчується. Це комахи з рядів твердокрилі (Curculionidae, Staphylinidae, Carabidae, Cucujidae, Chrysomelidae, Scarabaeidae, Elateridae), двокрилі (Chironomidae, Syrphidae, Tabanidae, Limoniidae, Culicidae, Scatophagidae, Tephritidae), рівнокрилі хоботні (Cicadellidae, Aphididae, Psyllidae), лускокрилі (Noctuidae, Geometridae, Tortricidae, Crambidae), сітчастокрилі (Chrysopidae), клопи (Miridae), перетинчастокрилі (Formicidae), одноденки, прямокрилі (Tettigoniidae); павуки (Clubionidae, Araneidae, Linyphiidae, Lycosidae, Theridiidae); черевоногі молюски (Hydrobiidae, Limnaeidae, Planorbidae), ракоподібні (Isopoda) та ін. Здобич чагарникова очеретянка збирає в затінених ділянках трав’яної рослинності, чагарниках, а також на поверхні ґрунту в місцях, де гніздується, й у безпосередній близькості від них. Під час осінньої міграції може живитися також ягодами червоної бузини.
Птахи, що використовують для побудови гнізд траву, листя, рослинний пух, шерсть ссавців, пір’я інших видів птахів та ін., найкраще демонструють значення фабричних зв’язків у біоценозі. Матеріал, що використовується для побудови гнізд даного виду, складається з різноманітних трав’яних рослин. Чагарникова очеретянка входить до складу індивідуальних консорцій різноманітних злаків рудеральних біотопів. Прямі фабричні зв’язки виявлені з видами родини Poaceae. Найтісніші фабричні зв’язки сформувалися з різноманітними видами злаків (китник лучний, очерет звичайний, пирій повзучий, тонконіг, куничник наземний, медова трава шерстиста, тимофіївка лучна, мітлиця) – частка участі у гніздовому матеріалі 100 %, тісні зв’язки існують з підмаренником та вербами (доля участі 48 %). Факультативні фабричні зв’язки чагарникової очеретянки відмічені з рогозом та плетухою звичайною (частка участі 16 %), полином звичайним, очеретом (8 %) та осоками, іван-чаєм, ехіноцистисом шипуватим, розхідником звичайним, кропивою дводомною (4 %). У двох гніздах виявлені ніжки спорогоніїв моху фунарія. В інших гніздах виявлені також кокони павуків, шерсть та волосся тварин, пір’я птахів.
Фабричні зв’язки чагарникової очеретянки не є видоспецифічними і визначаються домінуючими видами рослин рудеральних фітоценозів, вимогами до фізичних властивостей рослинних фракцій, що використовуються для будівництва гнізд (наприклад гнучкість). У порушених біотопах (на смітниках, звалищах) самка в ролі будівельного матеріалу використовує також компоненти антропогенного походження (нитки, капронові шнурки тощо).
Чагарникова очеретянка проявляє прямі топічні зв’язки з різноманітними видами рослин, які самка використовує для підвішування гнізда. Найтісніші зв’язки відмічені з кропивою дводомною (частка участі 58,5 %). Менш тісні зв’язки виявлені з іншими видами рослин: очеретом звичайним (14,6 %), полином звичайним, злаками, підмаренниками, вербами (9,8 %), м’ятою довголистою, будяками, смілками, сідачем конопляним (4,9 %), бузиною трав’янистою, вербозіллям звичайним, рогозом, іван-чаєм, кременою, осоками, гравілатом, лядвинцем, ситниками, терном (2,4 %).
Самець проявляє прямі топічні зв’язки з рослинами, які використовує для співу. Ними служать сухі стебла минулорічних рослин (які на момент гніздування на 20–40 % вищі, ніж цьогорічні стебла), бічні гілочки кущів і чагарників, оголені сухі вершки верб. Найулюбленішими місцями токування чагарникової очеретянки є кущі верб (у 22,3 % біотопів) та минулорічні пагони очерету (21,4 %), іноді стебла будяків (5,8 %) та зонтичних (минулорічні стебла – 7,8 %, свіжі – 1,9 %). Самці співають на різній висоті від 0,3 до 5 м, в середньому – 1,50±0,09м (σ = 0,76, n = 73).
У міграційний період виявлені прямі топічні зв’язки чагарникової очеретянки з очеретом звичайним, в заростях якого птахи добувають корм, відпочивають, ночують.
Накопичення гніздового матеріалу органічного походження, здобреного екскрементами, призводить до інтенсифікації деструктивних процесів і сприяє створенню привабливих місць (топічний зв’язок) для перебування різноманітних безхребетних тварин. Це фітосапрофаги: ногохвістки (живуть у вологих місцях), блохи (личинки живляться різними органічними рештками та гниючими речовинами), вуховертки (живляться різними рештками, а вдень ховаються в гніздах), жуки (живляться рослинними та тваринними рештками), справжні молі (розвиваються за рахунок рослинних залишків), ківсяки, мокриці тощо. Деякі безхребетні в гніздах проходять якусь стадію свого розвитку: справжні молі (розвиваються за рахунок рослинних залишків), двокрилі (личинки, які харчуються трупами пташенят, заповзають в дно гнізда, де заляльковуються та перетворюються на дорослих особин) та ін. У гніздах трапляються також випадкові візитери: клопи, рівнокрилі хоботні, цикадки, водні личинки комах, черепашкові молюски та ін. У стінках та у зовнішній частині (облицюванні) гнізда ми знаходили кокони, кришечки та павутину павуків з родин Clubionidae та Salticidae. Вологе середовище гнізда приваблює мокриць, черепашкових молюсків, ногохвісток та ін.
Крім безхребетних тварин, в гніздах живуть цвілеві грибки та бактерії (в основному целюлозодеструктори), які розкладають рослинні матеріали гнізд – кінцеві деструктори.
Топічний зв’язок існує також з різноманітними сапротрофними консортами (комахами, червами, бактеріями, актиноміцетами, грибами та ін.), які мають не безпосередній трофічний зв’язок з ядром – тваринним організмом, а через середовище спільного існування.
В умовах екосистем заходу України рослинність і поселення очеретянок як компоненти біоценозу перебувають у певних взаємозв’язках і впливають одне на одного. Очеретянки вступають у біоценотичні зв’язки з окремими складовими фітоценозу та входять до деяких індивідуальних консорцій як факультативні консорти.
Таким чином, застосування консортивного аналізу дозволяє розширити наші уявлення щодо середовища існування консортів (у нашому випадку – очеретянки чагарникової), ролі функціональних зв’язків (топічних, трофічних, фабричних) у забезпеченні їх життєдіяльності, тобто здатності до пристосовування до нових умов та самопідтримання в часі.
Zoocenosis — 2005
Біорізноманіття та роль зооценозу в природних і антропогенних екосистемах: Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції. – Д.: Вид-во ДНУ, 2005. – С. 419-421.