Рийна активність Talpaeuropaea протягом літньо-осіннього сезону на Старосамбірщині (Львівська область)
УДК 599.362.2
Т. Куцериб
Львівський національний університет ім. Івана Франка, Львів, Україна
DIGGING ACTIVITY OF EUROPEAN MOLE (TALPA EUROPAEA)
DURING THE SUMMER-AUTUMN SEASON
IN STAROSAMBIRSHCHYNA (LVIV REGION)
T. Kutseryb
I. Franko National University of Lviv, Lviv, Ukraine
Із літератури (Б. Д. Абатуров та інші) відомо, що у процесах ґрунтоутворення особливе місце відведено ссавцям, особливо рийним, хоча їхня активність вивчена дещо менше, ніж у мікроорганізмів і безхребетних. Метою наших досліджень було встановити роль рийних ссавців у трансформації ґрунту різних біогеоценозів.
Основна увага під час досліджень звернена на активність крота європейського Talpa europaea L., результати життєдіяльності якого чітко видно на поверхні ґрунту у вигляді викидів, які мають різні розміри. Їх кількість може досягати декількох десятків на квадратний метр. Наслідки рийної активності Talpa europaea вивчались за допомогою прямого підрахунку кількості кротовин на площі в один гектар, та вимірюванням висоти й діаметру цих викидів (за О. Є. Пахомовим, 1998).
Дослідження проводили протягом травня–липня та вересня–листопада 2005 року у різних біогеоценозах: «сіножаті» – лучне угрупування, яке межує з лісовим, один раз за сезон викошують злаки та різнотрав’я; «пасовище» – лучне угрупування з переважанням злаків і різнотрав’я, де випасають корів та коней; «орні землі» – поле на якому вирощують сільськогосподарські культури та раз на рік, навесні, удобрюють органічними добривами; «молодий ліс» – буково-смерекове насадження віком до семи років, висота деревостану 2,5–3,0 м, добре розвинений трав’яний покрив, дерева розташовані паралельними рядами; «старий ліс» – смереково-буково-грабово-соснове насадження віком до 60 років, висота дерев сягає понад 8 м, вони розміщені випадково, у трав’яно-чагарниковому покриві трапляються Fragaria vesca, Taraxacum officinalis, Viola liflora, Vaccinium micalillus та інші види. Встановлено, що найбільша кількість кротовин Talpa europaea протягом вересня–листопада на «сіножатях» коливається від 450–480 шт./га. Висота і діаметр цих кротовин порівняно з літніми викидами значно більші. Наприклад, висота викиду в середньому коливається від 30 до 32 см, а діаметр – від 23 до 26 см, що значно перевищує розміри літніх викидів, де висота коливається від 25 до 29 см, а діаметр – від 18 до 23 см.
Друге місце за кількістю кротовин (245–250 шт.) займає «пасовище» (висота кротовин 23–27 см, діаметр – 20–24 см); третє місце (160–165 шт.) займають «орні землі» (висота – 20–22 см, діаметр – 18–22 см); четверте (120–125 шт.) – «молодий ліс» (висота – 28–30 см, а діаметр – 8–10,5 см); п’яте місце належить «старому лісу» (80–85 шт.) (висота кротовин 24–27 см, діаметр – 12,5–14 см). Поява перших осінніх кротовин спостерігається на початку вересня, де за одну добу на площі в один гектар «сіножаті» виявлено 65 викидів, на «орних землях» – 55, на «пасовищах» – 38, у «молодому лісі» – 35, а у «старому лісі» – 28.
На основі даних про загальну кількість кротовин, які появилися у біогеоценозах протягом вересня–листопада можна провести порівняльний аналіз. Протягом 10 діб липня проведений кількісний підрахунок появи кротовин кожної доби у різних біогеоценозах, де також виміряли висоту і діаметр цих кротовин (одноденних) (табл. 1, 2).
Таблиця 1. Кількість викидів Talpa europaea L. за одну добу
у різних біогеоценозах Львівської області на площі 1 га (липень 2005 р.)
Назва БГЦ |
Дні липня |
Середнє значеня |
|||||||||
21 |
22 |
23 |
24 |
25 |
26 |
27 |
28 |
29 |
30 |
||
«Старий ліс» |
3 |
12 |
3 |
3 |
4 |
4 |
3 |
4 |
4 |
3 |
4,1 |
«Молодий ліс» |
7 |
7 |
14 |
5 |
6 |
13 |
6 |
6 |
7 |
15 |
8,6 |
«Пасовища» |
15 |
6 |
5 |
5 |
14 |
4 |
6 |
5 |
16 |
6 |
8,2 |
«Сіножаті» |
12 |
5 |
17 |
6 |
15 |
10 |
18 |
14 |
7 |
16 |
12 |
«Орні землі» |
3 |
13 |
4 |
5 |
4 |
4 |
3 |
4 |
4 |
3 |
4,7 |
Таблиця 2. Середнє значення висоти та діаметру (см) кротовин різного віку
(травень–липень 2005 р.) у різних біогеоценозах Львівської області
Назва БГЦ |
Вік викиду |
|||||
одна доба |
один місяць |
три місяці |
||||
висота |
діаметр |
висота |
діаметр |
висота |
діаметр |
|
«Старий ліс» |
25,0 |
13,0 |
24,5 |
13,5 |
23,0 |
15,0 |
«Молодий ліс» |
27,0 |
9,0 |
26,5 |
9,5 |
24,0 |
12,0 |
«Пасовища» |
30,0 |
16,0 |
29,0 |
17,0 |
26,0 |
21,0 |
«Сіножаті» |
29,0 |
18,0 |
27,0 |
20,0 |
25,0 |
23,0 |
«Орні землі» |
29,0 |
17,0 |
28,0 |
18,0 |
25,0 |
21,0 |
Якщо ці дані порівняти з кількістю викидів протягом вересня–листопада, видно, що їх кількість в липні значно менша. Кількість викидів за одну добу липня становила на «сіножатях» – 8–12, вересня – 60–65 екз./га. Кількість кротовин восени значно зросла, майже у шість разів. Якщо ці кротовини порівняти з викидами, вік яких становить три роки, спостерігається зменшення висоти приблизно у півтора раза, збільшення діаметру теж у півтора раза. Крім цього, ці викиди ущільнюються з часом і починають заростати травами.
Активність рийних ссавців у біогеоценозах Старосамбірщини – потужний ґрунтотвірний фактор, наслідки дії якого ще не оцінені в повному масштабі. Рийна активність у різних біогеоценозах змінюється протягом вегетаційного періоду, найбільше – восени.
Zoocenosis — 2007
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – С. 493-494.