Склад гельмінтів вужів центрально-степового Придніпров’я
УДК 595+598.162
В. Я. Гассо, А. Н. Гагут, А. В. Цімбал
Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, Дніпропетровськ, Україна
V. Y. Gasso, A. N. Gagut, A. V. Tsimbal
Oles’ Honchar Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, Ukraine
В останні десятиліття виріс інтерес до вивчення паразитів рептилій. Плазуни – важлива ланка циркуляції певних видів паразитів зі складним циклом розвитку, під час якого можуть змінюватися декілька хазяїв різних систематичних груп. Гельмінтофауна різних видів плазунів може значно відрізнятися. Причини цих відмінностей зазвичай пов’язані з екологією видів, відмінностями спектру їх живлення та середовищем, у якому вони мешкають. Антропогенний вплив на природні екосистеми також може змінювати історично сформовані паразитарні системи.
Метою нашої роботи є визначення угруповань гельмінтів вужів звичайного (Natrix natrix (Linnaeus, 1758)) та водяного (N. tessellata (Laurenti, 1768)) двох різних екосистем степового Придніпров’я (Дніпропетровська область). В Україні ці види охоронного статусу не мають. Дослідження проводили у 2010−2012 рр. на лівому березі р. Дніпро в екосистемах, прилеглих до м. Придніпровськ. Змій виловлювали на о. Слави та на штучній греблі, загальною площею 3 га, утвореній насипами щебеню та каміння та засипаній ґрунтом, порослій трав’янистою рослинністю та чагарниками. Друге місце досліджень – Присамарський міжнародний біосферний стаціонар ім. О. Л. Бельгарда. Змій виловлювали уздовж р. Самара та у центральній заплаві. Вивчено 77 екземплярів змій. Розтин плазунів, збір, фіксацію та камеральну обробку гельмінтологічного матеріалу виконували за загальноприйнятими методами (Маркевич, 1950). Для кількісної характеристики зараженості гельмінтами використовували такі показники: 1) екстенсивність інвазії (ЕІ, %), визначається як відсоток зараження хазяїна паразитами одного виду; 2) інтенсивність інвазії (ІI, екз.), визначається як мінімальна (min) та максимальна (max) кількість паразитів одного виду; 3) індекс рясноти (ІР, екз.), або середня чисельність паразитів одного виду в особині.
За нашими дослідженнями у вужів Придніпров’я знайдено 10 видів гельмінтів, що відносяться до трьох класів: Trematoda – 5, Cestoda – 2 та Nematoda – 3 (табл. 1).
Таблиця 1. Характеристика гельмінтофауни вужів Придніпров’я
|
Вид |
Trematoda |
Cestoda |
Nematoda |
Усього видів |
|
Вуж звичайний |
4 |
0 |
3 |
7 |
|
Вуж водяний |
1 |
2 |
2 |
5 |
Систематичний огляд гельмінтів, визначених у двох видів вужів наведено нижче.
Клас Trematoda Rudolphi, 1808
Родина Pleurogenidae Looss, 1899
Prosotocus confusus (Looss, 1894). Хазяїн – вуж звичайний, локалізація – кишечник, шлунок.
Родина Plagiorchidae Luhe, 1901
Plagiorchis elegans (Rudolphi, 1802). Хазяїн – вуж звичайний, локалізація – кишечник.
Metaplagiorchis molini Lent et Freitas, 1940. Хазяїн – вуж звичайний, локалізація – кишечник.
Родина Strigeidae Railliet, 1919
Strigea strigis (Schrank, 1788). Хазяїн – вуж звичайний, локалізація – кишечник.
Родина Omphalometridae Odеning, 1960
Neoglyphe sobolevi Yamaguti, 1958. Хазяїн – вуж водяний, локалізація – кишечник.
Клас Cestoda Rudolphi, 1808
Родина Nematotaeniidae Luhe, 1910
Nematotaenia tarentolae Lopez-Neyra, 1944. Хазяїн – вуж водяний, локалізація – кишечник.
Родина Linstowiidae Mola, 1929
Oochoristica tuberculata (Rudolphi, 1819). Хазяїн – вуж водяний, локалізація – кишечник.
Клас Nematoda Rudolphi, 1808
Родина Pharyngodonidae Travassos, 1919
Spauligodon lacertae Sharpilo, 1966. Хазяїн – вуж звичайний, локалізація – кишечник.
Родина Physalopteridae (Railliet, 1893)
Physaloptera clausa Rudolphi, 1819. Хазяї – вуж звичайний і водяний, локалізація – слизиста шлунка.
Родина Trichostrongylidae Leiper, 1912
Oswaldocruzia goezei Skrjabin & Schultz, 1952. Хазяї – вуж звичайний і водяний, локалізація – кишечник.
Досліджено 40 екземплярів вужа звичайного двох популяцій, у яких виявлено 7 видів паразитичних червів (табл. 2). Три види (M. molini, O. goezei, S. strigis) є звичайними паразитами N. natrix. До випадкових паразитів відноситься S. lacertae (паразит ящірок), P. elegans (паразит птахів), P. confusus (паразит земноводних). P. clausa представлені личинковими формами. Основу гельмінтофауни вужа звичайного складають трематоди (57 % загальної кількості видів гельмінтів). Основу раціону вужа звичайного складають земноводні (особливо жаба озерна, яка є додатковим та проміжним хазяїном деяких гельмінтів). Гельмінтофауна звичайного вужа значно різниться за районами досліджень. Ці відмінності можуть бути пов’язані з різними екологічними умовами та спектрами живлення проміжних хазяїв та змій.
Досліджено 47 екземплярів водяного вужа двох популяцій, у яких виявлено п’ять видів паразитичних червів (табл. 3). O. goezei та O. tuberculata – звичайні паразити вужа водяного. До випадкових паразитів відноситься N. sobolevi (паразит комахоїдних). N. tarentolae представлений личинковими формами.
Таким чином, за кількістю видів (7) багатша гельмінтофауна вужа звичайного. Низька загальна зараженість тварин, імовірно, може бути пов’язана з особливостями місцеперебування та живлення. Для виявлення передачі паразитичних гельмінтів від проміжних хазяїв необхідно провести додаткові дослідження, що дозволить дослідити шляхи передачі гельмінтів та їх життєві цикли у плазунів Придніпров’я.
Таблиця 2. Склад гельмінтів вужа звичайного з популяцій Придніпров’я
|
Гельмінт |
Присамар’я (n = 29) |
Придніпровськ (n = 11) |
||||
|
ЕІ |
ІІ |
ІР |
ЕІ |
ІІ |
ІР |
|
|
Prostocus confusus |
– |
– |
– |
1,6 ± 1,0 |
2 |
0,03 ± 0,01 |
|
Plagiorchis elegans |
– |
– |
– |
6,4 ± 3,1 |
1–5 |
0,2 ± 0,1 |
|
Strigea strigis |
– |
– |
– |
3,2 ± 1,2 |
1 |
0,03 ± 0,01 |
|
Metaplagiorchis molini |
– |
– |
– |
1,6 ± 0,6 |
1 |
0,02 ± 0,02 |
|
Spauligodon lacertae |
5,0 ± 2,8 |
3–29 |
0,8 ± 0,4 |
– |
– |
– |
|
Physaloptera clausa |
3,3 ± 2,0 |
1–4 |
0,1 ± 0,1 |
1,6 ± 0,6 |
49 |
0,8 ± 0,4 |
|
Oswaldocruzia goezei |
10,0 ± 3,9 |
1–3 |
0,2 ± 0,1 |
1,6 ± 0,6 |
3 |
0,1 ± 0,1 |
Таблиця 3. Склад гельмінтів вужа водяного з популяцій Придніпров’я
|
Гельмінт |
Присамар’я (n = 14) |
Придніпровськ (n = 23) |
||||
|
ЕІ |
ІІ |
ІР |
ЕІ |
ІІ |
ІР |
|
|
Nematotaenia tarentolae |
15,4 ± 10,0 |
1–2 |
0,2 ± 0,1 |
– |
– |
– |
|
Oswaldocruzia goezei |
– |
– |
– |
9,1 ± 9,1 |
2 |
0,2 ± 0,1 |
|
Physaloptera clausa |
30,8 ± 12,8 |
1–71 |
1,7 ± 0,9 |
– |
– |
– |
|
Oochoristica tuberculata |
23,1 ± 11,7 |
3–6 |
1,1 ± 0,6 |
– |
– |
– |
|
Neoglyphe sobolevi |
– |
– |
– |
9,1 ± 9,1 |
2 |
0,2 ± 0,1 |
Автори висловлюють щиру подяку за допомогу у визначенні гельмінтів фахівцям Інституту зоології НАН України, д-ру біол. наук В. В. Корнюшину зі співробітниками.
Zoocenosis — 2013
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали VІІ Міжнародної наукової конфе ренції. – Дніпропетровськ: Адверта, 2013. – С. 200-202.