Використання донних безхребетних ріки Вовчої як індикаторів різних за походженням антропогенних забруднювачів

УДК 574.52

Н. І. Загубіженко, В. М. Кочет, О. О. Христов

Дніпропетровський національний університет, м. Дніпропетровськ, Україна,
E-mail: zoolog@mail.dsu.dp.ua

Ключевые слова: водне забруднення, біоіндикація, безхребетні

USING bottom-living INVERTEBRATES
OF VOVCHA‑RIVER AS BIOINDICATORS
OF DIFFERENTLY DERIVED ANTHROPOGENIC CONTAMINANTS

N. I. Zagubizhenko, V. M. Kochet, O. O. Khristov

Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, Ukraine, E-mail: zoolog@mail.dsu.dp.ua

Key words: aquatic contamination, bioindication, invertebrates

Серед малих річок Придніпров’я р. Вовча займає особливе місце. Це по суті єдина притока II порядку р. Дніпро, по якій в гідрологічну мережу Дніпропетровщини привносяться забруднювачі, що не виробляються або не формуються безпосередньо в межах області.

Басейн р. Вовчої розташований, в основному, в адміністративних межах Дніпропетровської області, але бере початок вона у Донецькій області. В систему ріки скидаються шахтні води Центрального Донбасу (загалом, разом зі скидом її приток рр. Бик і Солона, щорічні обсяги скиду досягають 60 млн. м3). Середній показник мінералізації води цих скидів – до 3,4 г/л. Таким чином, мінералізація скидних вод нижча, ніж шахтних вод Західного Донбасу (в середньому від 5,4 до 6,3 г/л, максимальний показник сягав 7,8 г/л), але загальні обсяги скиду значно більші. Даний факт викриває низку проблем, як в плані розрахунку збитків, що завдаються водній екосистемі, так і суто екологічні проблеми.

Другим вагомим фактором навантаження на водну екосистему є скид промислових і комунально-побутових вод м. Павлограда. Місто має досить незначну щільність населення, але наявність великих підприємств обумовлює скид в нижню течію р. Вовчої забруднювачів з перевищенням норм ГДК і, досить часто, з невстановленим хімічним складом. Ці забруднювачі разом із шахтними водами потрапляють до р. Самари та сумарно із стоками, що приймає ця ріка (шахтні скиди Західного Донбасу) розповсюджуються до місця впадіння в р. Дніпро (Дніпровське водосховище) і нижче.

Відмінності між водозбірними площами р. Самари та р. Вовчої досить суттєві. Одним із західних відрогів Донецької височини басейн р. Самари з притоками ділиться на дві частини – північну (безпосередньо басейн р. Самари) площею 6500 км2 і південну, більшу (басейн р. Вовчої) – 13300 км2. Довжина р. Вовча також більша за таку у р. Самари – 323 км проти 215 км до місця їх злиття. Таким чином, складається дещо нестандартна ситуація, коли притокою II порядку вважається ріка, яка більша за притоку I порядку і за довжиною, і за площею водозбору. Таким чином, обсяги надходження як загальної маси води, так і безпосередньо скидів свідчать про те, що р. Вовча відіграє суттєву, якщо не вирішальну роль у формуванні гідрологічного і загальноекологічного режимів р. Самари і, як наслідок, впливає на якість води Дніпровського водосховища.

Виходячи з вищенаведеного, було поставлено мету дослідити стан угруповань бентофауни ріки в умовах різної віддаленості від місць надходження забруднювачів; здійснити спробу виявити рівень впливу забруднювачів на стан цієї групи тварин і диференціювати даний вплив.

Аналіз отриманих результатів, а також матеріалів банку даних лабораторії біомоніторингу НДІ біології ДНУ дозволив встановити наступне.

1. Надані в попередніх публікаціях висновки щодо спрощеності бентоценозів р. Вовчої потребують уточнення. Детальний аналіз стану донних безхребетних із різних ділянок ріки свідчить, що в межах Дніпропетровської області у зонах, найбільш наближених до надходження шахтних вод Центрального Донбасу, бентоценоз відповідає параметрам, притаманним типовим рікам регіону.

2. Як і у відношенні р. Самари (і, відповідно, впливу шахтних вод Західного Донбасу), допустимо констатувати, що на фоні масового надходження комунально-побутових забруднювачів, безпосередній вплив скиду шахтних вод Центрального Донбасу у р. Вовчу на угруповання донних безхребетних майже не простежується.

3. У районах найбільшої віддаленості від скиду комунально-побутових і шахтних вод (середня течія ріки), біорізноманіття найбільше, показники чисельності стабільні. У зонах надходження скидів спостерігаються суттєві коливання як видового складу, так і показників чисельності та біомаси.

4. Рівень біорізноманіття групи донних гідробіонтів не завжди є показником оптимального стану гідроекосистеми. Так, у р. Вовчій в межах надходження стоків з м. Павлограда чи не найвища по всій акваторії ріки загальна кількість видів – 24. Разом з тим, абсолютна більшість гідробіонтів – це види–індикатори органічного забруднення водного середовища.

5. У місцях органічного забруднення інформативним показником стану гідроекосистеми є не кількість видів і не їх загальна чисельність, а біомаса організмів–індикаторів забруднення – хірономід і тубіфіцид.

6. На певній відстані від місць надходження органічних сполук (нижня течія р. Вовча), проявляється сумарна депресивна дія всіх груп забруднювачів. Так, у місці злиття р. Вовчої та р. Самари спостерігається малопродуктивний ценоз донних організмів із низькою кількістю видів.

7. Загалом, донна фауна р. Вовчої недонасичена первинно-водними безхребетними (поліхети, п’явки, з вищих ракоподібних – бокоплави, мізиди, корофіїди, рівноногі рачки), а також і водними личинками комах (личинки волохокрильців, бабок, одноденок та ін.), що пов’язано, на нашу думку, із органічним забрудненням антропогенного походження.

8. Отримані деталізовані дані стану гідробіонтів р. Вовчої не дозволяють виявити конкретний рівень негативного пресу шахтних вод Центрального Донбасу, що надходять у її верхів’я, у зв’язку з суміжним впливом забруднення ріки скидами з м. Павлограда. Це співпадає з отриманими раніше висновками по визначенню впливу шахтних вод Західного Донбасу на гідробіонтів р. Самари.


Zoocenosis — 2005
 Біорізноманіття та роль зооценозу в природних і антропогенних екосистемах: Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції. – Д.: Вид-во ДНУ, 2005. – С. 10-12.

strong