Фітопланктон вирощувального ставу за умов внесення органічного добрива

УДК 639.311:581.526

А. М. Базаєва, Н. П. Чужма, Н. М. Савенко
Інститут рибного господарства НААН, Київ, Україна, a_bazaeva@ukr.net

A. Bazaeva, N. Chuzhma, N. Savenko
Institute of fisheries of NAAS of Ukraine, Kyiv, Ukraine

Фітопланктон, як основний фотосинтезуючий компонент гідроекосистем, відіграє важливу роль у формуванні хімічного складу води та запасів органічних речовин водойм. Він – індикатор їх екологічного стану. Внесення у рибогосподарські водойми органічних і мінеральних добрив як раніше, так і зараз розглядається як один з основних заходів інтенсифікації рибництва і до останнього часу не розглядалося як можливе джерело забруднення довкілля токсичними речовинами. Проте високі щільності посадки риби, їх годівля штучно виготовленими кормами та удобрення ставів часто призводять до погіршення якості води, її забруднення органічними речовинами. Екологічний стан ставів можна оцінити за розвитком рослинних планктонних угруповань. Значну інформативність для оцінки таксономічного різноманіття біоти має індекс Шеннона, який дозволяє виявити основні напрями змін, що відбуваються в екосистемі, особливо за високого ступеня антропогенного навантаження. Сапробність води показує рівень її забруднення органічними речовинами та продуктами їх розкладу.

Матеріалом для даної публікації слугували альгологічні проби, зібрані протягом вегетаційного періоду (весна–осінь) 2013 року у вирощувальному ставі 56 дослідного господарства «Нивка» Інституту рибного господарства. Господарство розташоване у заплаві р. Нивка (права притока р. Ірпінь). Водопостачання ставу здійснюється із р. Нивка через каскад ставів із досить інтенсивною експлуатацією. Відбирання проб фітопланктону, їх фіксація, камеральне опрацювання, розрахунок чисельності та біомаси водоростей, інформаційного різноманіття (індекс Шеннона за чисельністю) виконували за загально­відомими гідробіологічними методами. Сапробіологічний аналіз проводили за індикаторними організмами фітопланктону з використанням методу Пантле та Букк у модифікації Сладечека. Домінантами вважали види водоростей, чисельність або біомаса яких становила не менше, ніж 10 % загальної величини проби. Вирощування рибопосадкового матеріалу коропа проводили у полікультурі з рослиноїдними рибами у вирощувальному ставі 56, площею 2,5 га та середньою глибиною 1,5 м. Температура води упродовж вегетаційного сезону знаходилася у межах +16,8…+24,9 ºС із максимальними показниками у першій половині липня. Гідрохімічний режим формувався під впливом джерела водопостачання та заходу, спрямованого на підвищення розвитку природної кормової бази (внесення перегною ВРХ) і був сприятливим для розвитку кормових безхребетних та вирощування рибопосадкового матеріалу.

Протягом періоду вирощування риби різноманіття фітопланктону представлено 126 видовими та внутрішньовидовими таксонами, які належать до 7 відділів: Cyanophyta, Euglenophyta, Dinophyta, Bacillariophyta, Chryzophyta, Xantophyta, Chlorophyta. Основу флористичного спектру фітопланктону ставу складали зелені водорості – 58,0 %, синьозелені – 11,0, діатомові – 9,0, евгленові – 9,0, інші систематичні відділи не перевищували 2,0 %. Чисельність фітопланктону за період досліджень коливалася у межах 14,58–247,68 млн. кл./дм3 за чисельністю та 1,75–22,46 мг/дм3 за біомасою.

Таблиця 1. Сезонна динаміка розвитку чисельності N (млн. кл/дм3) та біомаси В (мг/дм3) фітопланктону дослідного ставу ДПДГ «Нивка» 2013 р.

Характеристика

Дата відбору проб

Середнє
за сезон

17.05

05.06

20.06

04.07

25.07

08.08

27.08

12.09

N

25,1

15,2

14,6

95,8

274,7

145,4

88,7

17,8

84,7 ± 32,1

B

3,03

2,50

1,75

9,58

22,46

15,28

11,79

3,50

8,74 ± 2,64

 

У першій половині сезону розвиток фітопланктону знаходився на низькому рівні, і лише в кінці липня чисельність та біомаса фітопланктону зростає до оптимальних величин за рахунок збільшення вегетації синьозелених водоростей. Основними домінуючими видами, які давали найбільшу чисельність та біомасу в літній період здебільшого були види родів Aphanizomenon, Anabaena, Scenedesmus, Microcystis. За середньосезонними показниками, основу фітопланктону як за чисельністю, так і за біомасою складали синьозелені водорості (відповідно 85,0 та 48,7 %). На другому місці за розвитком знаходились зелені водорості (відповідно 12,4 та 24,3 %). Сапробіологічний аналіз фітопланктону дослідного ставу базується на присутності видів-індикаторів різних зон забруднення (табл. 2.). Різноманіття фітопланктону вирощувального ставу 56 представлене 126 видами, із них 57 − види-індикатори сапробності. Зелені водорості відзначаються найбільшою кількістю індикаторних видів – 57% від їх загальної кількості.

Таблиця 2. Розподіл індикаторних видів фітопланктону
вирощувального ставу за зонами сапробності

Зона сапробності

χ-β

ο

о-β

β-о

β

β-α

α-β

α

α -p p-α

β-p

χ-α

разом

1

2

8

37

4

2

1

2

57

 

У результаті проведеного аналізу якості води встановлено, що більшою кількістю по ставу представлені β-мезасапроби (37 видів, або 65 % загальної кількості видів-індикаторів). Із них домінантами виступали Aphanizomenon flos-aquae (L.) Ralfs, Microcystis aeroginosa Kutz. et Elenk, Scenedesmus quadricauda (Turp) Brebisson, Scenedesmus acuminatus (Lagerh) Chod., Dictyosphaerium pulchellum Wood, Trachelomonas volvocinae (Ehr.). Протягом періоду вирощування риби індекс сапробності води ставу коливався в межах 1,77–1,97. Середні показники індексу сапробності становили 1,90 (табл. 2). Вода дослідного ставу ДПДГ «Нивка» за загальноприйнятою системою комплексної екологічної класифікації якості поверхневих вод за її станом відноситься до ІІ класу (добра), за ступенем її чистоти – чистa, за трофністю – мезо-евтрофна, за сапробністю – β-мезосапробна, що свідчить про її придатність для вирощування риби.

Індекс різноманіття Шеннона за чисельністю фітопланктону даного ставу коливався в межах 1,64–4,58 (табл. 3).

Таблиця 3. Сезонна динаміка індексу сапробності (SB) та індексу різноманіття
дослідного ставу рибного господарства «Нивка», 2013 р.

Характеристика

Дата

Середнє

17.05

5.06

20.06

4.07

25.07

8.08

27.08

12.09

Індекс сапробності (SB)

1,80

1,97

1,94

1,93

1,81

1,90

1,77

1,98

1,90

Індекс Шеннона

1,64

3,83

3,39

3,72

2,86

3,20

2,68

4,58

3,24

 

Низьке різноманіття за чисельністю пояснюється інтенсивним розвитком Aphanizomenon flos-aquae, що характерно для монодомінантної структури весняного фітопланктону та підтверджує екологічну напруженість екосистеми, яка спричинена внесенням органічного добрива. Зростання різноманіття водоростей призвело до збільшення індексу Шеннона до 4,58. Це свідчить про перехід від монодомінантної до полідомінантної структури угруповань фітопланктону. Можна констатувати, що зростання індексу Шеннона фіто­планктону є біотичним маркером покращення екологічних умов (температури води, світла, вмісту біогенних елементів). Отже, зростання різноманіття фітопланктону – відгук водоросте­вих угруповань на оптимізацію природних умов у літній період.

При застосуванні 2–3 т/га традиційного органічного добрива – перегною ВРХ відбуваються процеси стимулювання розвитку фітопланктону та природного самоочищення водойм. Таким чином, внесення добрива не призводить до погіршення якості води, а отже добриво може бути елементом біотехнології, яка прийнята у рибництві.


Zoocenosis — 2015
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали VІІІ Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Ліра, 2015. – С. 69-71.