Біотопічний розподіл дощових червів (Oligochaeta, Lumbricidae) південної частини Чернівецької області

УДК 595.142

В. Ф. Череватов

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича,
м. Чернівці, Україна, E-mail: krona@sacura.chernovtsy.ua

Дощові черви, мають велике значення в природі, особливо в ґрунтоутворенні. Вони поліпшують структуру ґрунту, відіграють велику роль у трансформації енергії та кругообігу речовин у біогеоценозах, беруть участь у переробці відходів, тощо. Однак фауна їх, в окремих регіонах вивчена недостатньо. Основою для даної роботи були дослідження проведені у 2002 р. у Глибокському та Герцаївському р-нах Чернівецької обл.

В результаті досліджень південної частини Чернівецької обл. у різних біоценозах було знайдено 7 видів та 2 підвиди дощових червів (табл. 1).

Таблиця 1. Видовий склад дощових червів (Oligochaeta, Lumbricidae)
у різних типах біогеоценозів півдня Чернівецької обл.

Вид	Грабовий ліс	Заплавні луки	Посадки акації	Лісосмуги	Агро­ценози
Aporrectodea c. caliginosa   (Savigny,1826)	–	–	–	–	+*
A. caliginosa trapezoides (Duges, 1828)	–	+	–	–	+
A. rosea (Savigny, 1826)	+	+	+	+	+
Allolobophora leoni Michaelsen, 1891	–	+	–	–	+
Dendrobaena octaedra (Savigny, 1826)	+	–	–	–	–
Lumbricus terrestris Linnaeus, 1758	+	–	+	+	+
Eisenia fetida (Savigny, 1826)	–	–	–	–	+*
Octolasion lacteum (Oerley, 1885)	+	–	+	+	+

Примітка: * – вид знайдений на присадибні ділянці

Найбільше різноманіття спостерігалось у агроценозах. Це пояснюється знаходженням видів, які живуть лише поблизу людини (Eisenia fetida (Sav.)), а також привнесенням людиною, разом із посадковим матеріалом, видів, які практично не зустрічаються в даній місцевості.

У природних ценозах найбільше видове різноманіття спостерігається в грабовому лісі. Це пов’язано, насамперед, із харчовою спеціалізацією червів.

Відомо, що у сапрофагів існує видова специфіка у виборі їжі і, як стверджує Г. Ф. Курчева (1971), харчові зв’язки у них сформувались паралельно з адаптацією до певних умов життя. За дослідженнями ряду авторів, опад інших порід дерев (на відміну від грабового) переробляється гірше у зв’язку з його низькою поживністю, що й обумовило значно меншу кількість видів Lumbricidae у насадженнях акації, лісосмугах тощо. В той же час, у грабовому лісі склалися оптимальні для дощових червів умови, і там зустрічаються представники практично всіх морфо-екологічних типів життєвих форм Lumbricidae за харчовою спеціалізацією.

У зв’язку з наведеними вище даними цікаво розглянути видовий та чисельний розподіл дощових червів у природних екосистемах та агроценозах (табл. 2, 3).

Таблиця 2. Видовий склад та чисельність дощових червів (Oligochaeta, Lumbricidae)
у природних біогеоценозах

Таблиця 3. Видовий склад та чисельність дощових червів (Oligochaeta, Lumbricidae)
у ґрунтах агроценозів

 

У результаті аналізу отриманих експериментальних даних установлено, що найбільшої чисельності дощові черви досягають у гігрофільних біоценозах на заплавних луках. Відповідно, в інших природних біотопах низька чисельність пояснюється гіршою зволоженістю. Однак кількість видів у грабовому лісі, лісосмузі та в посадці вища.

При досліджені агроценозів, ми можемо спостерігати, найвищу чисельність дощових червів (43 екз./м²) у старому яблуневому саду. Це можна пояснити тим, що міжряддя давно не орані, і це сприяло розвитку трав’янистого покриву. А відомо, що дощові черви при живленні віддають перевагу опаду трав’янистих рослин.

Порівнюючи природні екосистеми та агроценози, необхідно відмітити, збільшення видового різноманіття (за рахунок присадибної ділянки). Звертає на себе увагу той факт, що більшість видів згідно класифікації життєвих форм (Перель, 1979) є власне-грунтовими  формами, які живляться у товщі ґрунту.

 

---

Zoocenosis — 2003
 Біорізноманіття та роль зооценозу в природних і антропогенних екосистемах: Матеріали ІІ Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – С. 178-179.