Шляхи оптизації промислового лову ляща (Abramis brama) у Кременчуцькому водосховищі

УДК [639.2.081.11:639.215.42](285.33)(477)

Д. С. Христенко

Інститут рибного господарства УААН, Київ, Україна, khristenko@ukr.net

OPTIMIZATION WAYS OF COMMERCIAL FISHERY OF THE BREAM
(ABRAMIS BRAMA) IN THE KREMENCHUK RESERVOIR

D. S. Khrystenko

Institute of Fisheries of UAAS, Kyiv, Ukraine, khristenko@ukr.net

Останнім часом спостерігається негативна тенденція до зменшення вилову основних промислових видів риб у водосховищах дніпровського каскаду, тому перед рибогосподарською наукою постало питання щодо оптимізації промислового навантаження на популяції основних цінних видів риб. Лящ (Abramis brama Linnaeus, 1758) – один із представників родини коропових, що складає основу промислових уловів крупночастикових знарядь лову на Кременчуцькому водосховищі і до 38 % від загального вилову. Вивчення структури його популяції в даному водосховищі має свою специфіку внаслідок того, що вилов (як промисловий, так і науково-дослідний) здійснюється за допомогою ставних сіток. При створенні водосховища не в повному обсязі зроблено комплекс меліоративних заходів із підготовки ложа та закріплення берегів, що унеможливило застосування методів прямого обліку водних живих ресурсів. Цей вид на водосховищі охороняється Правилами рибальства, згідно яких встановлено промислову міру на ляща – 32 см.

Оскільки лящ на даному етапі – один із найцінніших масових промислових видів Кременчуцького водосховища, а його вилов коливається у значному проміжку, мета наших досліджень – проаналізувати вплив ставних сіток на нього.

Вихідні іхтіологічні матеріали отримано з уловів ставних контрольних і промислових сіток, які виставлялися на базі ТОВ фірма «Вітеко» протягом весняно-літнього заборонного та промислового сезону 2006 р. У роботі також використано дані КСП Черкаської держ­рибінспекції. Збір та обробку іхтіологічних матеріалів проводили за загальноприйнятими в іхтіології методиками (Правдин, 1966; Методи гідроекологічних досліджень поверхневих вод, 2006; Методика збору і обробки іхтіологічних і гідробіологічним матеріалів …, 1998; Methods for fish biology, 1990). Для оцінки впливу різних стратегій промислу використаний модифікований метод віртуально-популяційного аналізу. Чисельність вихідної генерації прийнята за 100 особин, коефіцієнти природної смертності – середні фактичні для кожної вікової групи.

Лящ у Кременчуцькому водосховищі у промислових уловах представлений 19 віковими групами – від 2 до 20 років. Середньовиважений вік за даними 2006 р. складав 6,7 роки. Аналіз уловів контрольних та промислових сіток протягом 2006 р. вказує, що вікова структура (а відповідно і кульмінація іхтіомаси) популяції ляща значною мірою формується під впливом розподілу промислового навантаження. При інтенсивному облові середніх вікових груп (шести–семиліток), навіть багаточисельна генерація суттєво не впливає на збільшення іхтіомаси семи–дев’ятирічних особин (тобто вікові групи на які припадає пік кульмінації іхтіомаси за відсутності промислової смертності). У разі підвищеного промислового навантаження на молодші вікові групи, зокрема при підвищеному їх прилові сітками з кроком вічка 40–50 мм, поповнення найпродуктивніших вікових груп погіршується в ще більші мірі. Розрахунки показують, що за 15 % промисловою смертністю непромислових вікових груп ляща загальна іхтіомасса промислового стада через 12 років промислу буде становити 613 кг, а за 5 % вилученням молодших вікових груп – 1093 кг, тобто у 1,8 раза більше. Крім того, якщо на частку репродуктивного ядра популяції у першому варіанті припадає 23,4 % загальної чисельності, то у другому варіанті – 30,8 %.

Вищезазначене свідчить, що в сучасних умовах інтенсивного використання водних живих ресурсів великих водосховищ виникає необхідність регламентації не тільки кількісних, але і якісних параметрів промислового навантаження.

Першим етапом визначення оптимального розподілу промислового навантаження за віковими групами є встановлення фактичного розмірного складу уловів. У результаті наших досліджень встановлено особини якого розміру обвічковуються у сітки з контрольного порядку сіток (табл.).

Всі сітки з вічком менше 70 мм здатні виловлювати нестатевозрілого ляща, наносячи невиправної шкоди рибним запасам нашої держави. Однак лящ не єдиний представник промислової іхтіофауни, тому відмовитись від дрібновічкових сіток досить складно.

Аналіз уловів промислових знарядь лову вказав, що сітки з вічком 30, 36, 40, 45 та 50 мм доцільно виготовляти одностінними та виставляти ближче до поверхні води. По-перше, дрібний лящ, як типовий бентофаг, концентрується у дна, по-друге, при такій побудові знаряддя лову ця риба здатна з нього втекти. При потраплянні до сітки цей вид робить досить сильні пручання та ривки, а інші дрібночастикові промислові види риб поводяться стриманіше.

Таблиця. Промислове вилучення ляща різної довжини стандартним набором ставних сіток

Примітки: у ставній сітці з а = 150 мм у 2006 р. особини цього виду не реєструвались.

Сітки з діаметром вічка 70 мм і більше доцільно робити рамовими з коефіцієнтом посадки 0,4. Матеріалом для виготовлення всіх ставних сіток бажано використовувати ліскову дель. Спостереження вказують, що ці ставні сітки однакової будови з ліски ловлять риби у 5 разів більше ніж з капрона. Сітки, виготовлені з однакової ліскової делі, однак різного типу теж істотно різняться за уловами – рамова сітка виловлює удвічі більше сторожової. Тобто можна зменшити кількість знарядь лову на водосховищі та компенсувати це особливостями будови знарядь лову, що забезпечить збереження показників вилову.

На нашу думку, знання особливостей етології ляща та властивостей промислових знарядь лову дозволяє оптимізувати промислове навантаження на нього шляхом регламентації місць установки знарядь лову і їх побудови.

---

Zoocenosis — 2007
 Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – С. 183-185.