До видового складу ногохвісток зони відчуження ЧАЕС
О.В. Безкровна
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна
Незважаючи на досить великий проміжок часу, що пройшов від аварії на ЧАЕС, проблеми довготривалих наслідки аварії залишаються і досі актуальними. Ногохвістки – чисельна і різноманітна група дрібних ґрунтових членистоногих – є хорошими індикаторами процесів, які відбуваються у ґрунті після потрапляння туди радіонуклідів.
У десятикілометровій зоні відчуження ЧАЕС було обстежено три біотопи: 1) зеленомошний сосновий ліс віком 35–40 років неподалік від с. Копачі; 2) зеленомошний сосновий ліс віком близько 20 років за 1,5 км від станції та 3) ділянку поблизу (300 м) промплощадки заводу по переробці радіоактивних відходів “ХОЯТ” (рідколісся віком близько 7 років – сосна, береза, осика). У кожному з перерахованих біотопів за стандартними методами ґрунтової зоології було відібрано по 15 ґрунтових проб. Для випадку лісів з добре розвиненою підстилкою пробу розділяли на окремі зразки: підстилки площею 0,25 м2 і ґрунту тієї ж площі до глибини 10 см. Матеріал обробили камерально та статистично. Дані з радіоактивності подано в табл. 1.
Як модельна група ґрунтових мікроартропод були вибрані ногохвістки. Усього було виявлено 16 видів. Видовий список ногохвісток включає неморальні (Proisotoma minima) та бореальні види лісового комплексу (Lepidocyrtus violaceus, Willemia anophthalma), лісові полізональні види (Folsomia manolachei, Isotoma notabilis, Isotomiella minor, Lepidocyrtus cyaneus) та характерний для лісової підстилки вид Protaphorura glebata.
Таблиця 1.
Показники радіоактивності у досліджених біотопах зони відчуження ЧАЕС
Біотопи |
«ХОЯТ» |
зеленомошний сосновий ліс віком 35–40 р.; с. Копачі |
сосновий ліс віком близько 20 років |
||
Показники радіоактивності |
Грунт |
Підстилка |
Грунт |
Підстилка |
Грунт |
Питома радіоактивність за 137Cs , Бк/кг |
14368 |
308 180 |
12 934 |
484 990 |
36 606 |
Експозиційні дози випромінювання, мкР/год |
195-370 |
Не вимірювали |
11100-1480 |
У нашому видовому списку представлені групи (за гідропреферендумами) гігрофільних Friesea mirabilis та мезофільних видів Isotomiella minor, Orchesella multifasciata, Neanura muscorum, Willemia anophthalma, I. notabilis, Protaphorura, Mesaphorura, Sphaeridia sp. gr. рumilis. Усі ці види характерні для лісів Полісся.
Найбільша кількість видів ногохвісток (14) була зареєстрована у сосновому лісі (2) у підстилці.
Усього два види ногохвісток було знайдено на промисловій ділянці заводу по переробці радіоактивних відходів (ХОЯТ), причому кожного виду було знайдено лише по одному екземпляру.
Закономірно виникає питання, чому при дозі радіації у 35 разів вище в сосновому лісі поблизу с. Копачі ми спостерігаємо таке видове багатство?
Наші дані узгоджуються з даними Криволуцького (1999), який говорить про утворення в зоні відчуження “радіаційних заповідників”, де виключається додатковий до дії радіонуклідів вплив антропогенного пресу (забруднення важкими металами, евтрофікація, витоптування тощо). Це явище, очевидно, і спостерігається у даному біотопі.
На промисловій ділянці ХОЯТ постійно відбувається захоронення відходів радіоактивного палива, а отже, і порушення структури ґрунту
Це несприятливо впливає на ґрунтове населення, причому порушення структури ґрунту , очевидно, справляє значно сильніший вплив, ніж дози радіації.
В умовах радіоактивного забруднення основний вклад у різноманіття ґрунтових тварин вносять дрібні ґрунтові членистоногі, так звані r- стратеги (тварини з коротким життєвим циклом). Цими тваринами і є виявлені нами види ногохвісток. Цікаво зазначити, що вид Neanura muscorum з найдовшим серед знайдених ногохвісток життєвим циклом (1,5 роки) було виявлено лише у найбільш благополучному біотопі у кількості 2 екземпляри.
Zoocenosis — 2001
Структура і функціональна роль тваринного населення в природних та трансформованих екосистемах: Тези I міжнародної конференції, 17-20 вересня 2001. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. – С. 57-59.
p align=»center»