Морфологічні особливості популяцій іксодових кліщів Запорізької області

УДК 595.42:591.4

М. С. Лугінін, В. В. Горбань, Н. В. Воронова

Запорізький національний університет, Запоріжжя, Україна, gorvor@cl.zp.ua

МORPHOLOGICAL FEATURES OF POPULATION
OF TICKS (IXODIDAE) IN THE ZAPORIZHZHYJA REGION

M. S. Luginin, V. V.Gorban, N. V. Voronova

Zaporizhzhya National University, Zaporizhzhya, Ukraine, gorvor@cl.zp.ua

Іксодові кліщі – постійний компонент більшості наземних екосистем. Існування видів із пасовищним типом паразитування цілком залежить від усього комплексу екологічних умов. Мінливість морфологічних ознак організмів визначає їх здатність адаптуватися, що приводить до збільшення чи зменшення варіативності цих властивостей у несприятливих умовах існування (межі ареалу, хімічне забруднення тощо). Вивчення змін морфологічних показників під впливом навколишнього середовища у різних географічних зонах – необхідний етап формування уявлень про стан їх популяцій.

Збір та вивчення морфологічних особливостей іксодових кліщів проводили у Запорізької області у 2005–2006 роках за загальноприйнятими методиками. Вивчено морфологію імаго за таким морфологічними ознаками, як довжина та ширина скутуму, гнатосоми та І–ІІІ члеників пальп. У Запорізькій області наймасовіші ектопаразити тварин і людей – чотири види іксодових кліщів: Ixodes ricinus Latr., 1804, Rhipicephalus rossicus Jaket K.-Jak., 1844, Dermacentor marginatus Sulz., 1931 та H. plumbeum plumbeum Panz., 1950.

У самців Ixodes ricinus стабілізуючий добір діє на ширину та довжину пальп, причому довжина збільшується за рахунок зменшення ширини, а на скутум і довжину гнатосоми діє дизруптивний добір. На більшість морфологічних параметрів самиць I. ricinus діє дизруптивний добір, що свідчить про гетерогенність особин дослідженої популяції.

У самців Dermacentor marginatus під дією дизруптивного добору переважають особини значних розмірів, а в самиць цього виду популяція дуже гетерогенна.

У самців Rhipicephalus rossicus під дією дизруптивного добору виявлено незначну тенденцію до збільшення розмірів пальп і ширини гнатосоми. Незначний додатній ексцес зафіксовано за довжиною скутуму та гнатосоми. У самиць R. rossicus дослідження довели наявність незначної від’ємної асиметрії за шириною скутуму, пальп і гнатосоми, та значної асиметрії – за довжиною гнатосоми. Значний від’ємний ексцес зафіксовано за трьома параметрами: довжиною скутуму та пальп, а також за шириною пальп. Сильна дія стабілізуючого добору спостерігається за довжиною гнатосоми у самиць, що, можливо, пов’язано з їхньою спеціалізацією до певних годувальників.

У самців H. plumbeum plumbeum полігон розподілу за морфологічними ознаками має від’ємну асиметрію. Сильна асиметрія спостерігається за трьома ознаками: шириною скутуму, довжиною І–ІІІ члеників пальп і гнатосоми. Для чотирьох ознак (ширина скутуму, довжина І–ІІІ члеників пальп, довжина гнатосоми та найбільша ширина пальп) спостерігається додатній ексцес, який особливо виражено для перших трьох ознак. У самиць цього виду більшість ознак мають тенденцію до збільшення розмірів.

Таким чином, більшість популяцій іксодових кліщів підпадає під дію дизруптивного добору, що свідчить про гетерогенність їхніх популяцій. Перспективними вважаються біохімічні докази гетерогенності популяцій, що дозволить зробити висновок про їх сприйнятливість до збудників хвороб різної етіології та циркуляцію збудників особливо-небезпечних хвороб на території Запорізької області.


Zoocenosis — 2007
 Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – С. 343-344.