Лучні орнітокомплекси Північного Приазов’я і фактори, що визначають їх структуру

УДК 598.2

В. О. Кошелєв, Т. І. Матрухан

Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Б. Хмельницького,
Мелітополь, Україна, matryhan@rambler.ru

MEADOW AVIFAUNA OF THE NORTHERN AZOV SEA REGION
AND FACTORS DETERMINING ITS STRUCTURE

V. O. Koshelev, T. I. Matryhan

Melitopol State Pedagogical University the name of B. Khmelnitskogo,
Melitopol, Ukraine, matryhan@rambler.ru

Лучні екосистеми в Північному Приазов’ї належать до інтенсивно перетворюваних ценозів, тому дослідження напряму та ступеня трансформаційних процесів, які у них відбуваються, мають важливе значення для збереження біотичного різноманіття в цілому й авіафауни зокрема, для продуктивного ведення господарської діяльності.

Матеріали зібрані в 1988–2008 роках у заплавах малих річок на контрольній ділянці ріки Молочна поблизу с. Світлодолинське (площа 1 км2) та контрольній ділянці площею 1 км2 ріки Арабка поблизу с. Тихонівка Мелітопольського району. Обліки птахів проводили в травні–червні на піших маршрутах на луках. Обліки виконували за сприятливих погодних умов (видимість, можливість для пересування обліковців і поведінка птахів суттєво не впливали на результати обліків). Облік потайних видів (пастушкових птахів) проводили на маршрутах за голосами.

У багатоводні роки лучна рослинність представлена бульбокамишем (Bolboschoenus maritimus Pallas, 1771), осоками (Carex sp.), очеретом звичайним (Phragmites communis Linnaeus, 1758), частухою придорожною (Alisma plantago-aquatica Linnaeus, 1758). У посушливі роки на луках переважає злакова (Poaceae) і бобова (Fabaceae) рослинність, в пониззях – ситник Жерара (Juncus gerardii Loisel), а на засолених ділянках – солонець (Salicornia europea Linnaeus, 1758), кермек (Limonium meyer Boiss, 1802), подорожник солончаковий (Plantago salsa Pallas, 1771). Починаючи з 2000 р. на луках виросли окремі кущі маслини сріблястї (Elaeagnus argentea Pursch, 1880) та абрикосу звичайного (Armeniaca vulgaris Lam, 1790). На травостій накладають відбиток антропогенні та природні фактори: випасання худоби, витоптування, викошування, осушення та забруднення водойм, пожежі, засолення ґрунту.

Таблиця 1. Залежність кількості гніздуючих видів птахів
від гідрологічного режиму заплави р. Молочна

Ряд птахів

Рівень води

високий, 1988р.

середній, 2000 р. низький, 1992 р.

дуже низький, 2008 р.

видів

пар

видів

пар

видів

пар

видів

пар

Гусеподібні

6

55–65

6

335–340

6

50–60

4

10–15

Журавлеподібні

4

300–330

4

290

5

534–540

3

180

Лелекоподібні

10

375–380

7

110–120

6

105–110

6

50–65

Сивкоподібні

5

90–135

1

1

6

55–60

4

135–140

Горобцеподібні

4

20–25

9

735

7

65–70

10

290–330

Соколоподібні

1

4–5

2

3

1

4–5

1

4–5

Зозулеподібні

1

6

1

10

1

3

1

6

Пірникозоподібні

3

35

3

18–20

0

0

1

3

 

Таблиця 2. Чисельність деяких гніздуючих лучних видів птахів
на контрольній ділянці ріки Молочна

Роки

Кількість пар

жовта плиска

жовтоголова плиска

чорноголова плиска

синьошийка

трав’янка чорноголова

трав’янка лучна

просянка

польовий жайворонок

1988**

2

+

1989*

2

4

1990****

3

4

1991****

8

5

2

+

5

1992****

3

5

1993*****

20

6

1994***

4

2

1

2

1995*****

5

1996*****

4

1997****

20

2

2

3

2

15

1998**

2

2

1

1999****

10

2000***

25

4

2001*****

20

2002*****

2003*****

2

3

2004*****

+

1

2005*****

2

+

2

2006*****

15–16

5–6

+

2

2007*****

3

16

30–40

6–7

+

3

2008*****

2

2

12

25–30

25

+

3

Примітка: рівень води: * – дуже високий (луки залиті навесні водою на 80–100 см); ** – високий (на 60–80 см); *** – середній (на 40–60 см); **** – низький (на 20–40 см); ***** – дуже низький (на 0–20 см).

Вологі луки – цінне середовище існування безхребетних, земноводних і плазунів. Береги річок приваблюють різних тварин, зокрема птахів. Ріка Молочна має дуже контрастні біотопи протягом усієї своєї течії. Видове різноманіття птахів басейну ріки Молочної представлене понад 100 видами. Долину ріки Арабка займають луки та очеретяні зарості, невеликі за площею. Луки межують із лісовими насадженнями та агроландшафтами.

Істотними факторами, що впливають на чисельність птахів біотопів заплави річок, є характер гідрологічного режиму (табл. 1, 2) та інтенсивність антропогенного впливу, що призводить до порушення місць мешкання птахів. Значний вплив на неоднорідність територіального розподілу птахів окрім обводненості, здійснює мозаїчність і кормність місць мешкання. Найсильніше реагують на зміни гідрологічного режиму ріки, заплавних луків і стану очеретяних заростей (особливо їх суцільне викошування або випалювання) голінасті птахи. У багатоводні роки, коли утворюється багато ізольованих кормових заток, важкодоступних для чотириногих хижаків, бурхливий розвиток рослинності утворює сприятливі захисні умови для гнізд із кладками та виводками. Гніздопридатна площа істотно збільшується, що веде до розселення птахів по всій заплавній території. У посушливі роки спостерігається протилежна картина: більшість птахів концентрується на небагатьох придатних ділянках.

В останні посушливі роки з’явилися на гніздуванні синьошийка (Luscinia svecica Linnaeus, 1758), жовтоголова плиска (Motacilla citreola Pallas, 1776) та чорноголова трав’янка (Saxicola torquata Linnaeus, 1761); їх чисельність помітно зросла. На наш погляд це пов’язано не тільки з сукцесією болотяно-лучних місць мешкання, а й із розширенням меж ареалу цих видів, викликаним глобальним потеплінням.


Zoocenosis — 2009
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали V Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Ліра, 2009. – С. 302-304.