Морфоекологічна структура популяції плоскирки Blicca bjoerkna (Cyprinidae) водойми-охолоджувача Чорнобильської АЕС

УДК 597.551.2:577.34+621.31(477)

О. П. Кирилюк

Інститут гідробіології НАН України, Київ, Україна, hydrobiolog@igb.bc.com.ua

MORPHO-ECOLOGICAL STRUCTURE OF THE BLICCA BJOERKNA (CYPRINIDAE) POPULATION IN THE BASIN-COOLER
OF CHORNOBYL NPP

O. P. Kyrylyuk

Institute of Hydrobiology, NAS of Ukraine, Kyiv,Ukraine, hydrobiolog@igb.bc.com.ua

Серед численних антропогенних чинників, які суттєво впливають на екосистеми водойм у цілому та на популяції риб зокрема, найважливішими є теплове та радіаційне забруднення. Вплив теплового фактора на біоту водойм, на відміну від радіаційного, вивчений повніше (Кучурганский лиман-охладитель …, 1973; Влияние тепловых электростанций …, 1974; Теплоэнергетика и окружающая среда, 1984 тощо). Водночас питання комплексної дії теплового та радіаційного факторів на структурно-функціональний стан популяцій риб вивчені недостатньо. Особливо гостро ці питання постали після аварії на Чорнобильській АЕС.

Дослідження віддалених наслідків радіаційного та теплового навантаження на біологічну структуру риб водойми-охолоджувача Чорнобильської АЕС проводили у 1998–1999 рр. Матеріал зібраний ставними сітками з використанням стандартних іхтіологічних методик (Чугунова, 1959; Правдин, 1966).

Іхтіофауна водойми-охолоджувача була сформована з місцевих риб р. Прип’ять, а також штучно вселених цінних порід риб (білого та строкатого товстолоба, білого амура, канального сомика, форелі, буффало) з метою подальшого їх вирощування у сітчастих садках. За даними П. С. Вовка та В. Е. Простантинова (1997) видовий склад риб водойми-охолоджувача Чорнобильської АЕС нараховував близько 35 видів риб. У сітних і неводних контрольних уловах за 1991–1995 рр. плоскирка займала перше місце та становила 23,3 % від усього улова. У період наших досліджень плоскирка також домінувала. У контрольних уловах ставними сітками з вічком 30–75 мм зустрічалась плоскирка довжиною 10–29 см і масою тіла 19–534 г. Її середня довжина та маса тіла дорівнювали відповідно 21 см і 265,8 г. Середні розмірно-вагові показники у самок були дещо більшими, ніж у самців: у самців середня довжина – 15,8 см, маса – 265,0 г, а у самок – 23,5 см і 335 г відповідно. Найчастіше зустрічалися самки плоскирки довжиною 25–27 см і масою 350–400 г. В уловах зустрічались особини віком 2–9 років, що характерно для данного виду та свідчить про відсутність елімінації риб старших вікових груп.

Найчисельнішими серед самців були трирічки, а серед самок – п’яти-, шести- та семирічки, які становили більше половини всіх проаналізованих риб. Співвідношення статей у нерестовому стаді плоскирки (самці : самки) було 1 : 2. Самці старше шести років не зустрічалися та були представлені головним чином дво-, три- та чотирирічками. Середні величини довжини та маси тіла в кожній віковій групі наводяться в таблиці 1. За нашими даними, плоскирка у віці двох років досягає середньої довжини тіла 11,4 см, трьох – 16,1 см, чотирьох – 20,9 см, п’яти – 24,5 см, шести – 25,2 см, семи – 26,1 см, восьми – 26,7 см, дев’яти – 27,4 см, маса тіла – 25,1, 113,1, 226,5, 323,0, 336,8, 417,9, 465,7 і 480,6 г відповідно.

Таблиця 1. Динаміка довжини тіла та ваги плоскирки
водойми-охолоджувача Чорнобильської АЕС, 1999 р.

 

Таблиця 2. Динаміка лінійних розмірів (см) плоскирки різних водойм України

 

Вгодованість плоскирки як за Фультоном, так і за Кларк була високою та дорівнювала в середньому 2,35 і 2,00 відповідно.

Популяція плоскирки водойми-охолоджувача Чорнобильської АЕС характеризується значним темпом лінійного та вагового росту. Найінтенсивніший лінійний ріст плоскирки спостерігався на третьому–четвертому роках життя, а ваговий – на четвертому–п’ятому році. Прирости довжини коливалися від 3,6 до 4,8 см, а маси тіла – від 96,5 до 113,4 г. Приріст риб старшого віку був відносно низьким. У кожному віковому класі коливання довжини та маси тіла самців і самок плоскирки досягали значних величин, особливо в молодших вікових групах.

Порівняльний аналіз лінійного та вагового росту плоскирки з різних водойм і водотоків показав (табл. 2, 3), що плоскирки водойми-охолоджувача Чорнобильської АЕС ростуть краще, ніж у інших водоймах. Наприклад, у р. Прип’ять (Пенязь, 1973), верхів’ї р. Дніпро (Жуков, 1965), пониззі Південного Буга (Щербуха, 1969) та Київського водосховища (Кирилюк, 2006). У подібних температурних умовах чорнобильська плоскирка росте також краще, ніж плоскирка у Кучурганському лимані-охолоджувачі (Кучурганський лиман–охладитель Молдавской ГРЕС, 1973) і майже однаково з плоскиркою р. Сіверський Донець у зоні скиду підігрітих вод Луганської ГРЕС (Щербуха, 1971).

Таблиця 3. Динаміка маси тіла (г) плоскирки різних водойм України

 

Таким чином, морфоекологічна структура популяції плоскирки водойми-охолоджувача Чорнобильської АЕС характеризується значними темпами лінійного та вагового росту, а також притаманною для данного виду віковою структурою.

---

Zoocenosis — 2009
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали V Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Ліра, 2009. – С. 109-111.

/pp align=»center»А. Я. Щербуха, 1969