Птахи, як елемент індивідуальних консорцій клена польового (Аcer campestre)
УДК 574.4:598.2:582.772.2
О. Л. Пономаренко
Дніпропетровський національний університет,
Дніпропетровськ, Україна, ponomar@mail.dsu.dp.ua
BIRDS AS AN ELEMENT
OF MAPLE (ACER CAMPESTRE) INDIVIDUAL CONSORTIA
O. L. Ponomarenko
Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, Ukraine, ponomar@mail.dsu.dp.ua
Лісові екосистеми, особливо у степовій зоні України, мають високий рівень мозаїчності та багатства біогеоценозів. Одним з основних факторів, що визначають це багатство є різноманіття індивідуальних консорцій у складі цих біогеоценозів. Птахи є одним з активних елементів цих консорцій і на їх прикладі можна досліджувати основні особливості формування індивідуальних консорцій деревних порід. Вищенаведене підкреслює необхідність проведення досліджень у цьому напрямку. Клен польовий – щільнокронна порода, його розвиток має невисокі темпи. Він є породою другого ярусу. За даними дослідників ця порода дуже тіньовитривала, тому у степових лісах клен польовий є наймасовішою породою підліску. Вид представлений у дібровах Присамар’я деревними та чагарниковими формами. Завдяки своїй великій кількості у нижньому ярусі липово-ясеневої діброви клен польовий утворює цілі чагарникові зарості, які займають значну площу та утворюють досить специфічну мікростацію перебування птахів.
Матеріал цієї роботи зібрано протягом 1998–2005 рр. на екологічному профілі Присамарського міжнародного біосферного стаціонару ім. О. Л. Бельгарда у свіжих липово-ясеневих дібровах із зірочником. Як основний методичний прийом для вивчення консортивних зв’язків птахів використане хронометрування денного бюджету часу (DTB) птахів. Усього досліджувалися консортивні зв’язки птахів у 214 індивідуальних консорціях клена польового трьох вікових станів (віргінільного – v, молодого генеративного – g1, зрілого та старого генеративного – g2–g3). Клен польовий – недовгоживуча порода, що відповідним чином впливає на формування консортивних зв’язків птахів із цією породою.
Консортивне угруповання птахів віргінільного клена не має великої кількості видів. Усього зафіксовано три види консортів. За цим показником дане угруповання мало відрізняється від інших деревних порід. Трофічна складова консорції віргінільного клена нараховує два види птахів: вівчарик жовтобровий (Phylloscopus sibilatrix Bechstein, 1793) і зяблик (Fringilla coelebs Linnaeus, 1758). Домінантом за бюджетом часу та облігатним консортом є перший вид.
Консортивне угруповання молодого генеративного клена польового значно відрізняється від попереднього варіанта консорції, виходить на якісно новий рівень розвитку. Усього у складі консорції зафіксовано 10 видів птахів. Бюджет маси зростає порівняно з віргінільним кленом у чотири рази. Трофічна складова консортивного орнітоугруповання клена у віці g1 представлена зв’язками восьми видів консортів. Домінантом серед трофоконсортів є блакитна синиця (Parus caeruleus Linnaeus, 1758), субдомінантами – вільшанка (Erithacus rubecula Linnaeus, 1758), вівчарик-ковалик (Phylloscopus collybita Vieillot, 1817), жовтобровий вівчарик. Усі ці види, крім вівчарика-ковалика, є характерними мешканцями нижнього та середнього ярусу липово-ясеневих дібров.
Консортивне угруповання зрілого та старого генеративного клена за деякими показниками поступається попередньому варіанту консорції. Усього в консортивному угрупованні птахів клена g2–g3 зафіксовано 9 видів птахів. Загальний бюджет часу на один екземпляр автотрофа незначним чином переважає такий молодого генеративного клена. Бюджет маси трофічних зв’язків перевищує такий у клена g1 усього лише в 1,8 раза. Таким чином, молодий генеративний клен грає значнішу роль у формуванні середовища, ніж зрілий та старий генеративний. На основі цього можна зробити висновок, що завдяки порівняно невеликій тривалості життя ця порода реалізує свій потенціал, як ядро консорції, у віці g1. Трофічна складова консорції зрілого та старого генеративного клена характеризується участю 8 видів птахів. Домінантом серед трофоконсортів є повзик (Sitta europaea Linnaeus, 1758), субдомінантами – велика синиця (Parus major Linnaeus, 1758) та зяблик. Топічна складова консортивного угруповання птахів характеризується участю лише 4 видів.
Таким чином консорція клена польового протягом його онтогенезу сягає максимального розвитку на молодій генеративній стадії, на відміну, наприклад, від дуба звичайного. При цьому у пік свого онтогенезу клен виконує роль досить активного середовищеутворювача для птахів нижнього та середнього ярусу, типових представників орнітофауни липово-ясеневої діброви. У цьому випадку клен відіграє роль своєрідної бази для корінного орнітонаселення липово-ясеневої діброви. Особливості онтогенезу клена польового (висока насіннева продуктивність, порівняно мала тривалість життєвого циклу) призводять до того, що птахи досить рано формують систему консортивних зв’язків із кленом польовим.
Zoocenosis — 2007
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – С. 444-445.