Морфометричні параметри промислових видів риб Полонського рибцеху Хмельницької області
УДК 597.5:639.311(477.47)
Л. О. Шевчик, О. М. Пижова
Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка, Тернопіль, Україна
Державна екологічна інспекція в Чернівецькій області, Чернівці, Україна
L. О. Shevchyk, O. M. Pyzhova
Volodymyr Hnatiuk Ternopil National Pedagogical University, Ternopil, Ukraine
State Ecological Inspectorate in Chernivtsi Region, Chernivtsi, Ukraine
Риба має важливе господарське значення у житті та економіці багатьох народів. Понад 18 % населення Землі задовольняє свої потреби у тваринних білках за рахунок риби й інших мешканців водойм. У тканинах риб є комплекс білків, жирів, мінеральних речовин, вітамінів, мікроелементів та інших речовин, життєво необхідних для нормального розвитку людського організму. Рибу використовують при виробництві технічного та медичного жиру, рибного борошна та риб’ячого клею, що мають широке застосування у сільському господарстві, харчовій промисловості, медицині. Риб’ячу шкіру застосовують у галантерейній і деревообробній промисловості. Незаперечно важливою є екологічна роль риб у підтриманні гомеостазу екосистем водойм, що зводиться до поїдання комах, у тому числі малярійного комара, прорідження водної рослинності, розпушування ґрунту водойм. Проте риби можуть завдавати шкоди здоров’ю людини як переносники небезпечних гельмінтологічних захворювань.
Інтенсивний розвиток рибної промисловості, без сумніву, зменшує чисельність популяції цінних видів риб у природних водоймах. Подібний стан речей, перш за все, зумовив падіння життєвого рівня рибалок, викликав живий практичний інтерес до проблеми відновлення рибних запасів, орієнтував на пошук шляхів стабілізації та підтримання оптимального рівня чисельності промислових риб. У цьому плані найцікавішими були праці французьких рибалок Жозефа Ремі та Антуана Жеєна, Стефана Людвіга Якобі, французького ембріолога професора Ж. Коста (початок XIX ст.). Значний внесок у розвиток рибництва зробили вітчизняні вчені В. П. Враський (1857), А. О. Грімм (1905–1917), Н. Н. Арнольд (1963), В. А. Мовчан (1966), Ф. М. Суховерхов (1963), В. А. Муріна (1960), Б. В. Верігіна (1961), Н. І. Кожина (1971), Ф. Г. Мартишев (1973), А. К. Виноградова (1978) та інші.
Дослідження проводили на базі Полонського рибцеху Хмельницького облрибкомбінату, розташованого у с. Велика Березка Полонського району Хмельницькій області. Для аналізу брали рибу масою 300–400 г, для кожного виду по 7 штук. Морфометричні проміри знімали за допомогою металевої лінійки.
У досліджуваному рибному господарстві вирощують коропа у полікультурі. Крім цього виду рибцех займається вирощуванням строкатого товстолоба, білого амура та щуки, які є меліораторами водойм господарства.
Короп звичайний ( Cyprinus carpio Linnaeus, 1758) Полонського рибцеху мало відрізняється від описаного в літературі. Тут розводять українського лускатого коропа, зовні дуже схожого на сазана. Тіло його вкрите великою, щільною лускою. Голова невелика, довжина (аг) її не перевищує 6,7 ± 0,1 (CV = 3 %), висота (жз) становить 6,8 ± 0,12 (CV = 3 %), біля міжочного перехвату дещо горбата. Найбільша висота тіла (ік) становить 9,8 ± 0,12 (CV = 2 %), у його неповній довжині (ав = 23,9 ± 0,65) вкладається біля 2,5 раза (CV = 5 %).
Товстолоб строкатий ( Aristichthys nobilis Richardson, 1845) відрізняється від інших коропових риб своєрідною формою голови з широким опуклим лобом і низько розміщеними очима. Очі невеликі (діаметр ока де = 1,4 ± 0,1, CV = 9 %). Зяброві тичинки вільні. Тіло помірно видовжене (ав = 27,65 ± 0,42, CV = 3 %), найбільша його висота (ік) становить 9,4 ± 0,25 (CV = 5 %). Грудні плавці короткі, без колючого променя. Кінці їх заходять за основу черевних плавців (відслань між грудними та черевними плавцями mm = 5,93 ± 0,05 (CV = 2 %). Тут помітний гострий кіль. Анальний плавець видовжений, без кісткових променів. Луска дрібна. Голова велика (жз = 7,7 ± 0,15, CV = 3 %; аг = 8,0 ± 0,4, СV = 9 %), лоб широкий, сильно опуклий. Рот косий, верхня та нижня щелепи однакової довжини. Забарвлення спини та верхнього боку голови темне. Боки тіла мальків золотисті, з віком тут з’являються темні плями.
Тіло щуки звичайної (( Esox lucius Linnaeus, 1758) видовжене (ав = 35,3 ± 0,15, CV = 2 %). Забарвлення спинки темніше порівняно з екземплярами, виловленими у відкритих водоймах. Черевце білувате. Спинний плавець відсунутий далеко назад і розміщений над підхвостовим. Довжина його (ну) становить 5,4 ± 0,1 (CV = 2 %). Вершини обох плавців заокруглені. Хвостовий – виїмчастий. На непарних плавцях є чорні або бурі плями, розміщені у декілька майже правильних рядів. Голова велика (жз = 5,3 ± 0,12, CV = 4 %; аг = 10,2 ± 0,2, CV = 3 %) із витягнутим і сплюснутим у спинно-черевному напрямку рилом, довжина (ад) якого 4,6 ± 0,1 (CV = 4 %). Рот досить великий, нижня щелепа довша від верхньої. Щелепи озброєні чисельними, досить великими та гострими зубами.
Акліматизація білого амура у Полонському рибному господарстві не вдалася.
Загалом промислові види риб Полонського рибцеху Хмельницького облрибкомбінату мало відрізняються від описаних у літературі. Внутрішньовидові відмінності основних морфометричних параметрів (CV не перевищують 9 %) виявлених видів виражені слабо, що пояснюється існуванням риб у антропогенізованих біоценозах штучних водойм. У господарстві короп звичайний вирощується у полікультурі зі строкатим товстолобом і щукою звичайною. Якщо товстолоб строкатий і білий амур поїдають рослини, у результаті чого відбувається природне очищення ставу від зайвої рослинності, то щука – знищує конкурентів у живленні коропа (малоцінну та смітну рибу – плітку, окуня, пічкура), що проникає у стави із природних водойм під час водопостачання, регулює чисельність шкідливих для коропа тварин (жаб, личинок бабок, п’явок тощо).
Zoocenosis — 2013
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали VІІ Міжнародної наукової конфе ренції. – Дніпропетровськ: Адверта, 2013. – С. 121-123.