Еколого-токсикологічний стан гідроекосистеми Верхньої та Середньої Росі
УДК 504.05:574.5
Ю. М. Ситник, О. М. Арсан, Т. Н. Шаповал, І. Г. Кукля,
Н. В. Брень, М. О. Платонов, О. О. Голуб
Інститут гідробіології НАНУ, м. Київ, Україна
Ключові слова: гидроэкосистемы, хлорорганические пестициды, антропогенный пресс
ECOLOGY‑TOXICOLOGICAL STATE OF HYDROECOSYSTEMS
OF UPPER AND MEDIUM ROS’
Yu. M. Sytnik, O. M. Arsan, T. N. Shapoval, I. G. Kuklya,
N. V. Bren’, M. O. Platonov, O. O. Golub
Institute of Hydrobiology NASU, Kyiv, Ukraine
Key words: hydroecosystems, organochlorine pesticides, anthropogenic press
Найнебезпечніший антропогенний вплив на гідроекосистеми – їх хімічне забруднення в результаті потрапляння у поверхневі води токсичних речовин із промисловими стічними водами, осадження їх із повітряних викидів, надходження отрутохімікатів і мінеральних добрив із сільськогосподарських угідь та інших територій із ґрунтовим і дренажним стоком, а також через випадання з атмосфери. У щільнонаселених районах країни практично не залишилося водойм, не порушених антропогенною діяльністю, з природним гідрологічним режимом і хімічним складом. За даними Держкомстату України (Квашук, 1998), у 1996 р. майже чверть від загального обсягу забруднених стічних вод надходила у водойми без будь-якого очищення. Наші дослідження присвячені 100-річчю проведення першого хімічного вивчення вод Росі сучасними методами. У 1904–1905 рр. Ф. Ф. Кіркор (1907) виконав дисертаційну роботу «Материалы по вопросу в колебаниях состава речной воды. Химическое исследование реки Рось. 1904–1905 гг.».
У 2003–2004 рр. проведено еколого-токсикологічне дослідження (хлорорганічні пестициди, нафтопродукти, аніонактивні синтетичні поверхнево активні речовини, загальні феноли) абіотичних компонентів гідроекосистеми верхньої та середньої Росі від витоків (с. Ординці Вінницької обл.) до меж Київської області (нижче м. Богуслав), включаючи й найбільшу правобережну притоку – річку Роську.
Хлорорганічні пестициди (ДДТ, ДДД, ДДЕ, γ–ГХЦГ) у поверхневих шарах води не виявлені в жодній точці відбору. У придонних шарах води фіксувалися слідові кількості ДДТ і продуктів його розпаду (у точках відбору проб, розташованих по сусідству із сільгоспугіддями). Слід зазначити, що γ–ГХЦГ виявлений тільки в одній точці й також у слідових кількостях. Згідно з діючими ГДК, хлорорганічні пестициди не повинні фіксуватися у воді рибогосподарських водойм.
Результати вимірів умісту нафтопродуктів у воді та донних відкладах свідчать про їх постійне надходження у водойми з великих і малих населених пунктів по берегах рік Росі та Роськи. Зафіксовані рівні забруднень незначно перевищують рибогосподарські ГДК. Згідно з «Екологічною класифікацією поверхневих вод суші й естуаріїв за критеріями вмісту специфічних речовин токсичної дії» (Романенко та ін., 1997) води рік Росі та Роськи у місцях найвищих зафіксованих концентрацій у поверхневому та придонному шарах можна віднести до 3-го класу – «брудних», від «слабко забруднених» до «помірно брудних». Високі концентрації аніонних синтетичних поверхнево активних речовин у воді відмічені поблизу населених пунктів, особливо міст, що пов’язано із використанням пральних порошків населенням. У цих місцях вода, і в придонному, і в поверхневому шарах, відноситься до категорії «брудна». За вмістом загальних фенолів у всіх точках дослідження воду, як у поверхневому, так і у придонному шарах можна віднести до категорії «дуже брудна».
Проведені дослідження свідчать про значний антропогенний прес на гідроекосистему ріки Росі. На підставі отриманих результатів розробляються природоохоронні заходи щодо зменшення рівнів токсичного забруднення.
Zoocenosis — 2005
Біорізноманіття та роль зооценозу в природних і антропогенних екосистемах: Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції. – Д.: Вид-во ДНУ, 2005. – С. 19-20.