Вплив антропогенних чинників на фауну перлівницевих (Bivalvia: Unionidae) України

УДК 594.1:502.55

О. В. Павлюченко

Житомирський державний університет ім. І. Франка, м. Житомир, Україна

Ключові слова: Bivalvia, Unionidae, видове різноманіття, чисельність

influence of anthropogenic factors
on UNIONIDAE fauna(BIVALVIA: UNIONIDAE) of ukraine

O. V. Pavlyuchenko

Franko Zhytomir StateUniversity, Zhytomir, Ukraine

Key words: Bivalvia, Unionidae, species diversity, number

В останні десятиріччя господарська діяльність людини стала дуже вагомим чинником, який викликає серйозні зміни малакоценозів. Так, у наш час внаслідок антропогенного пресингу спостерігається зменшення кількості популяцій Unionidae, зниження чисельності і густини поселення кожної з них, що веде до звуження їх ареалів (Stadnychenko et al., 2003). Деякі види перлівницевих (Unio muelleri (Rossmaessler, 1836), Crassiana crassa crassa (Philipsson, 1788)) за останні 15 років не виявлені в Україні зовсім, інші (Colletopterum subcirculare plattenicum (Servain, 1881), Unio limosus graniger (Ziegler, 1847)) – зустрічаються все рідше й рідше. Окрім того, внаслідок забруднення водойм зменшується опірність організму молюсків до дії несприятливих чинників, зокрема, до паразитів.

Мета нашого дослідження – з’ясувати зміни якісного та кількісного складу родини Unionidae під впливом антропогенних чинників, а також рівня зараження молюсків гельмінтом Aspidogaster conchicola Baer, 1827 (Plathelminthes: Aspidogastrea). Матеріалом слугували перлівницеві, зібрані вручну в 2003–2004 рр. у водоймах промислових регіонів України (у межах Донецької, Дніпропетровської, Луганської областей). Для їх визначення використано загальноприйняті конхіологічні характеристики (Стадниченко, 1984; Старобогатов и др., 2004). Аспідогастрів виявляли у відпрепарованих навколосерцевій сумці та нирках молюсків.

У водоймах промислових регіонів з 22 видів Unionidae виявлено лише 9 видів цієї родини (Batavusiana – 1, Unio – 3, Anodontа – 2, Colletopterum – 2, Pseudanodonta – 1). Збіднений видовий склад перлівницевих пов’язаний, насамперед, із забрудненням багатьох водойм неочищеними або недостатньо очищеними скидами. Деякі з них, потрапляючи у воду, осідають на дно і спричиняють його замулення. Це, в свою чергу, призводить до погіршення кисневого режиму водойми та насичення її токсичними продуктами неповного окислення органічних решток. Небезпечним для існування перлівницевих є також потрапляння у водне середовище іонів важких металів, пестицидів, мінеральних добрив. У забруднених водоймах щільність поселення перлівницевих, як правило, невисока – 5–8 екз./м2. Найчастіше це евриоксибіонтні види – U. pictorum ponderosum (Spitzi in Rossmaessler, 1844), U. conus borysthenicus (Kobelt, 1879), C. piscinale falcatum (Drouët, 1881). Здебільшого вони утворюють монодомінантні угруповання. Зрідка поодинокими екземплярами зустрічаються A. cygnea (Linné, 1758) і A. zellensis micheli (Modell, 1945). Оксифільні види (наприклад, B. nana carnea (Küster, 1878) і P. complanata complanata (Ziegler in Rossmaessler, 1835)) у таких водоймах зустрічаються вкрай рідко. У водотоках, значно забруднених промисловими відходами, здебільшого трапляються порожні черепашки, а густина поселення живих молюсків не перевищує 0,1 екз./м2.

За таких умов знижується життєздатність перлівницевих, їх темпи росту, опірність гельмінтній інвазії. Саме тому зараженість молюсків аспідогастреями у забруднених водоймах досить висока. Наприклад, екстенсивність інвазії U. conus у рр. Вовча, Тернівка, Самара (Дніпропетровська обл.) – 56,3–58,3 %, C. piscinale у р. Сіверський Донець (Луганська обл.) – 28,5–50,0, U. pictorum у р. Самара (Дніпропетровська обл.) – 33,3 %. Оскільки паразитування A. conchicola негативно впливає на фізіологічний стан перлівницевих (Павлюченко, 2004), цілком можливою є елімінація із складу популяції особин із високим ступенем зараженості. Це, в свою чергу, також сприяє збідненню малакофауни забруднених водойм.


Zoocenosis — 2005
 Біорізноманіття та роль зооценозу в природних і антропогенних екосистемах: Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції. – Д.: Вид-во ДНУ, 2005. – С. 51-52.