Головешка амурська (Perccottusglenii) в умовах водойм Львівщини
УДК 591.9:597.4
О. В. Федонюк
Національний лісотехнічний університет України, м. Львів, Україна,
E-mail: olga_fedonyuk@mail.ru
Ключові слова: головешка амурська, розмір, вік, живлення
Amur sleeper PERCOTTUS GLEhNI
under conditions of reservoirs of LvivProvince
O. V. Fedonyuk
NationalForestryEngineeringUniversity, Lviv, Ukraine, E-mail: olga_fedonyuk@mail.ru
Key words: amur sleeper, size, age, feeding
Головешка амурська (ротан) – еврибіонт з високою адаптаційною пластичністю, завдяки чому даний вид знайшов оптимальні умови для життя у водоймах басейну Дністра, зокрема, у водоймах Львівської області. Вперше головешка потрапила до водойм Львівщини ще у 1970-ті роки. Зараз риби цього виду заселили значну частку невеликих за площею водойм, що розташовані у м. Львові та на території Львівської області.
Головешка виступає хижаком і конкурентом по відношенню до аборигенних представників іхтіофауни, завдяки чому й викликає особливий інтерес для вивчення серед науковців. Потрапляючи до нових водойм, вона суттєво змінює трофічні взаємозв’язки. Слабопротічні та стоячі водойми фактично є оптимальним середовищем для життя головешки. Головешки зуміли досить швидко адаптуватися до місцевих умов. Якщо на початку століття ареал був обмеженим басейном ріки Амур, то на сьогоднішній день головешки значно поширилися на Захід, у тому числі й на територію Європейської частини Росії, у Білорусь, Польщу, Україну.
Мета наших досліджень – з’ясувати окремі аспекти стану популяції головешки амурської у водоймах, що належать до басейну Дністра та розташовані у Пустомитівському районі Львівської області. Це озеро Глинна Наварія, стави військової частини Липники, глиняний кар’єр поблизу сіл Ковирі та Липники, стави рибного господарства у с. Лісневичі. Вивчення розмірно-вікової та статевої структури популяції головешки, дослідження специфіки харчування та особливостей поведінки та розмноження у природних умовах і в умовах неволі – основні питання, які ми з’ясовували у період з 2002 по 2005 рік.
Розмірно-вікова структура популяції головешки амурської вивчена для водойм рибного господарства у с. Лісневичі (ставок № 6). Вік риб установлено за кістками зябрової покришки та лускою. Із 37 опрацьованих екземплярів однорічні риби сягали 5,1–7,0 см (n = 12), дворічні – 7,0–8,9 см (n = 13), трирічні – 9,0–11,4 см (n = 9), чотирирічні – 11,7–13,1см (n = 4).
Розмноження головешки ми вивчали як в умовах неволі, так і в природних умовах. Так, 8 головешок, поселених у акваріум 30 листопада 2002 року, нерестилися починаючи з 6 червня 2003 року (температура води в акваріумі за цей період була стабільною – +19…+22ºС). У кар’єрі 5 травня 2004 року виявлено максимальну за розмірами кладку ікри на стеблах рогозу широколистого, у якій налічувалось 7380 ікринок. Температура води у момент виявлення кладки становила +15ºС. Самець головешки охороняє кладку ікри. В акваріумі проявом ретельної охорони потомства є атака руки, опущеної до ікри, відлякування та атаки риб, у тому числі і самок, які відкладали ікру. Під час того, як самець проявляє турботу про потомство, він харчується, ненадовго відлучаючись від кладки. Співвідношення статей (самців і самок) головешки за нашими даними відповідає 1:1 (n = 84).
Якісний склад безхребетних у раціоні головешки (n = 96) є таким: Armiger crista (Pulmonata), Ephemeroptera sp. (Ephemeroptera), Coenagrion sp. (Odonata), Corixa sp., Naucoris cimicoides (Hemiptera), Trichoptera sp. (Trichoptera), Hydrophilus caraboides (Coleoptera), Chironomidae sp. (Diptera). Найбільш масовими у кишечниках головешок є представники родини Сhironomidae, які у даних водоймах одночасно є кормовими об’єктами інших видів місцевих риб. Крім цього, у кишечниках головешок неодноразово відмічалась ікра, в тому числі свого виду, фрагменти випадково заковтнутих рослин, а також – риби свого виду.
Для ставків рибного господарства, що у с. Лісневичі, окремо було визначено перелік кормових об’єктів – безхребетних тварин, що входять у раціон головешки (n = 38) у жовтні: Odonata sp., Coleoptera sp., Chironomidae sp. Крім того, у кишечниках 17 риб із 38 проаналізованих, ми виявили фрагменти тіл чебачка амурського і щуки. Фрагменти тіл щуки траплялися рідко, на відміну від чебачка амурського, що став якісно і кількісно переважаючим кормом у головешок завдовжки 7–14 см.
Вибірковість у «живих кормах» в головешки проявляється дуже слабо, адже вони поїдають навіть дорослих жуків з досить товстими хітиновими покривами.
У результаті проведених експериментів з’ясовано, що дорослі головешки можуть нападати на карасів, навіть якщо останні більших розмірів. Головешки поїдають запропонованих як корм карасів, верховодку та чебачків, надаючи перевагу живим і рухливим рибам. Канібалізм у головешок проявляється після довготривалого голодування. Так, було відмічено факт канібалізму, коли головешка завдовжки 11,3 см заковтнула іншу особину свого виду, завдовжки 8,4 см.
Явище канібалізму проявляється у головешок, які населяють глиняний кар’єр, де місцева іхтіофауна представлена дуже бідно й у низькій чисельності. Основна маса кормових об’єктів головешки – це безхребетні тварини (личинки комах, дорослі комахи, молюски). Не відмічався канібалізм і поїдання риб інших видів у головешки із ставків в/ч Липники, ставів рибного господарства у с. Лісневичі та озера Глинна Наварія.
Одним із актуальних і нез’ясованих на сьогоднішній день питань залишається вплив головешки амурської на стан популяцій земноводних в умовах водойм Львівщини. Ми відловлювали головешок із допомогою поплавцевої вудки у глиняному кар’єрі, і в їхніх шлунках відмічали фрагменти тіл тритона звичайного (Triturus vulgaris). У квітні 2005 року у шлунку самок головешки завдовжки 12,6 і 17,6 см ми виявляли фрагменти тіл тритона звичайного завдовжки 5,6 і 7,2 см відповідно. Крім того, в умовах неволі, ми неодноразово спостерігали заковтування дорослих тритонів головешками. Дорослі риби поїдали й невеликих за розміром трав’яних жаб (Rana temporaria) та їх личинок.
Умови життя для головешки в басейні ріки Дністер є оптимальними. Її розселення в основному відбувається за участю людини. Не розроблені заходи боротьби з головешкою в рибних господарствах області, що призводить до матеріальних збитків. Широкий спектр кормових об’єктів, турбота про потомство та здатність легко адаптуватись до нових умов життя дозволяє віднести головешку до переліку видів, що становлять небезпеку для існування аборигенної фауни. Подальше розселення виду небажане.
Zoocenosis — 2005
Біорізноманіття та роль зооценозу в природних і антропогенних екосистемах: Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції. – Д.: Вид-во ДНУ, 2005. – С. 102-104.