Важкі метали в організмі молоді риби озер Шацького національного природного парку

УДК 574.632:597.2/.5 (285.2)(477.82)

Ю. М. Ситник

Інститут гідробіології НАН України, Київ, Україна,
hydrobiol@igb.ibc.com.ua, tu_sytnyk@mail.ru

HEAVY METALS IN YOUNG FISHES
OF LAKES OF THE SHATS’KY NATIONAL PARK

Y. M. Sytnik

Institute of Hydrobiology of NAS of Ukraine, Kyiv, Ukraine

На сучасний стан навколишнього середовища велике навантаження справляє діяльність людини. Одним із різноманітних аспектів цієї діяльності, а часто і наслідками її, є забруднення довкілля різними хімічними сполуками та речовинами, найнебезпечнішими з яких є важкі метали, бо вони практично не вилучаються з системи, одного разу потрапивши до неї. Важкі метали (свинець, кадмій, нікель, мідь, цинк, хром, залізо та інші) представляють собою велику небезпеку як забруднювачі природних вод, оскільки навіть у порівняно невеликих концентраціях можуть негативно впливати на водні організми. Однак, слід зазначити, що у мікрокількостях важкі метали (за виключенням ртуті, кадмію та свинцю) – природна та навіть необхідна складова частина живої клітини.

У 2000 році було продовжене дослідження вмісту важких металів у рибах озер Шацького національного парку (озера Світязь, Пулемецьке, Чорне Велике, Люцимір, Луки-Перемут, Острів’янське). У даний період, власне як і в 1990–1994 та 1996–1997 роках (Ситник, 1994; Ситник та ін., 1997, 1998), ми вивчали вміст важких металів у дорослій рибі та молоді (цілком у всьому організмі) і в органах та тканинах окремо (у деяких випадках лише у м’язах). Проби риби цілком (маса гомогенізованної наважки – 1–2 г) спалювали в суміші азотної та соляної кислот (у співвідношенні 3 : 1) у 3–6 повторностях кожна проба. Визначення вмісту важких металів (кадмію, свинцю, міді, цинку, марганцю, заліза, кобальту та нікеля) визначали методом атомно-абсорбційної спектроскопії у полум’яному варіанті атомізації на приладах ААС-3 та ААС-3N фірми «Карл Цейсс» (Німеччина) в Інституті гідробіології НАН України, м. Київ.

Проведений аналіз наступних видів риб озер Шацького національного парку: оз. Світязь – краснопірка, окунь, верховодка; оз. Пулемецьке – краснопірка, плітка, лящ; оз. Острів’янське – верховодка; оз. Чорне Велике – краснопірка, лящ, окунь, верховодка; оз. Перемут – окунь, верховодка; оз. Люцимір – лящ, окунь, верховодка (табл. 1–6).

Таблиця 1. Вміст важких металів у молоді риб (цілком) оз. Світязь
(Шацькі озера, серпень 2000 р., мг/кг сирої маси при природній вологості)

 

Таблиця 2. Вміст важких металів у молоді риб (цілком) оз. Пулемецьке
(Шацькі озера, серпень 2000 р., мг/кг сирої маси при природній вологості)

 

Таблиця 3. Вміст важких металів у молоді риб (цілком) оз. Острів’янське
(Шацькі озера, серпень 2000 р., мг/кг сирої маси при природній вологості)

 

Таблиця 4. Вміст важких металів у молоді риб (цілком) оз. Чорне Велике
(Шацькі озера, серпень 2000 р., мг/кг сирої маси при природній вологості)

 

Таблиця 5. Вміст важких металів у молоді риб (цілком) оз. Перемут
(Шацькі озера, серпень 2000 р., мг/кг сирої маси при природній вологості)

 

Таблиця 6. Вміст важких металів у молоді риб (цілком) оз. Люцимір
(Шацькі озера, серпень 2000 р., мг/кг сирої маси при
природній вологості)

 

Аналіз отриманих результатів, дозволяє зробити висновки про наявність всіх досліджуваних металів у молоді риб Шацьких озер. За отриманими результатами провідне місце серед забруднених озер зараз належить оз. Перемут (оз. Луки-Перемут), далі йдуть озера Чорне Велике, Пулемецьке, Острів’янське, Люцимір та Світязь. Рівні забрудненості важкими металами молоді риби оз. Чорне Велике, за період досліджень (1996–2000 роки) можна вважати майже сталим.

---

Zoocenosis — 2007
 Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – С. 164-166.