Антропогенні фактори, що впливають на мікроеволюційні процеси у популяціях колорадського жука

УДК 595.768.12:575.174

М. І. Нікітін, М. О. Рябченко

Дніпропетровський державний аграрний університет, м. Дніпропетровськ, Україна

Ключові слова: колорадский жук, фенетика, популяция, микроэволюция

ANTHROPOGENIC FACTORS INFLUENCIG MICROEVOLUTIONAL PROCESSES IN COLORADO BEETLE POPULATIONS

M. I. Nikitin, M. O. Ryabchenko

Dnipropetrovsk State Agrarian University, Dnipropetrovsk, Ukraine

Key words: Colorado beetle, phenetics, population, microevolution

За класифікацією ФАО колорадський жук відноситься до 13 шкідників серед 280 резистентних видів, які дуже швидко формують стійкість до сучасних інсектицидів (Трибель, 2001). Виявилося, що вже близько 140 років (280 генерацій) цей шкідник знаходиться під постійним інсектицидним пресингом (Новосельська, Трибель, 2002). Під впливом «пестицидного стресу» у колорадського жука різко підвищується внутрішнопопуляційна мінливість, утворюються та відбираються стійкі біотипи, у результаті чого відбувається формування резистентності популяції (Трибель, Король, 2001; Новосельська, Трибель, 2002). При хімічній обробці імаго колорадського жука інсектицидом фюрі було сформовано структуру популяції з домінуванням комах першої, третьої і шостої резистентних феноформ.

При впливі сублетальних доз біопрепаратів у процесі метаморфозу колорадського жука з’явилися особини з глибокими морфологічними змінами, що успадковуються (Burgerion et al., 1962). Усе це свідчить про мутагенну дію екзотоксина біопрепарату на колорадського жука (Burgerion et al., 1974). Так, бітоксибацилін вірогідно вплинув на формування фенетичної структури популяції імаго колрадського жука з домінуванням четвертої, шостої, сьомої та дев’ятої феноформ шкідника.

У даний час накопичено чисельні дані про антибіотичний вплив кормових рослин на модифікаційну мінливість комах (Шапиро, 1985; Фасулати, 1987). Установлено, що прояв антибіозу визначається комплексом локальних або генералізованих морфологічних, біохімічних і генетичних перебудов, що призводять до зниження життєздатності чи загибелі популяції. У результаті досліджень гемолімфи колорадського жука встановлено достовірне зниження вмісту всіх типів гемоцитів на стійкому сорті картоплі Зарєво порівняно з нестійким Кобза. Характерно, що кількість мертвих клітин у всіх феноформ зросла у порівнянні з нестійким сортом на 25–27 %, а патологічних клітин – на 14–16 %.

На п’ятьох різних за стійкістю сортах картоплі (Темп, Чарівниця, Прискульський ранній, Ікар і Поляна) домінувала перша, третя та шоста феноформи. Структура мікропопуляції колорадского жука, що харчувався на трансгенних сортах (Суперіор, Атлантик і Рассет Бурбанк), розрізнялася набором феноформ і їхньою чисельністю порівняно зі звичайними сортами.

Таким чином, різнобічні дослідження характера і взаємодії колорадського жука з кормовою рослиною дозволили показати складність становлення й еволюції цієї біологічної системи, виявили роль рослин, як фактору мікроеволюційних процесів у шкідників.

Проведена диференціація антропогенних факторів щодо впливу їх на динаміку чисельності та макроеволюційні тенденції відтворення популяції колрадського жука демнострує, що вона стає визначальною при розробці інтегрованої системи захисту картоплі від цього шкідника, особливо при інтенсивних технологіях вирощування.


Zoocenosis — 2005
 Біорізноманіття та роль зооценозу в природних і антропогенних екосистемах: Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції. – Д.: Вид-во ДНУ, 2005. – С. 287-288.