Моніторингові дослідження природних ядер для формування екомережі різного рівня
УДК 634.92 (477)
Ю. І. Грицан, В. М. Зверковський, Б. О. Барановський
Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, Україна, ygritsan@mail.ru
MONITORING STUDIES OF NATURAL CORES
FOR ECONETWORKS OF DIFFERENT LEVELS
Y. I. Gritsan, V. M. Zverkovsky, B. O. Baranovsky
Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, Ukraine, ygritsan@mail.ru
Екологічна мережа як нова форма інтеграції охорони природи та раціонального використання ресурсів є важливим механізмом забезпечення збереження біологічного різноманіття та збалансованого розвитку регіонів. Протягом останнього десятиріччя розроблена стратегія створення Всеєвропейської екологічної мережі, фундаментом якої повинні стати екомережі національного та регіонального рівнів.
Як відомо, сутність екомережі полягає у функціональному об’єднанні природних територій на вищому рівні організації охорони – у вигляді структурованого комплексу, призначення якого – забезпечити екосистемну цілісність, ценотичну повноцінність та біомну репрезентативність. Це природні ядра або біоцентри, система «коридорів» і можливості створення буферної зони для захисту компонентів екомережі від антропічного тиску. Раритетне біорізноманіття визначається ефективністю розробки просторової структури екокоридору, при цьому фактором його формування у своїй основі є подібність біогеоценотичних умов на суміжних ядрах екокоридору, а через відсутність на певних ділянках буферних зон виникає проблема відновлювальних територій у системі екомережі високого рівня.
У зв’язку із цим постає необхідність створення багатоцільової інформаційної системи спостережень, оцінки та прогнозу змін стану природного середовища області, викликаних природними факторами довкілля, а також антропогенно та техногенно обумовленими чинниками з метою формування умов збалансованого розвитку Дніпропетровщини. Необхідно створити екологічні паспорти виділених територій; зберегти та відновити природне різноманіття ланцюгів екомережі; розробити созологічне підґрунтя досліджуваних екосистем для заповідного, наукового, рекреаційного, екотуристичного напрямків; здійснити практичну природоохоронну діяльність; організувати громадський контроль за реалізацією проектів розбудови екомережі; підсилити захист природного раритетного різноманіття, унікальних природних явищ степової зони; відтворити територіальну, функціональну цілісність історичних природних екосистем середньої течії Дніпра та його басейну.
Запропоновані заходи передбачається здійснити у Самарському (Новомосковському) борі (національний біоцентр), Дніпровсько-Орільському природному заповіднику (національний біоцентр), ландшафтному заказнику «Лівобережний» (локальна екомережа), Діївському природному парку (гідропарку) (регіональний біоцентр) у територіально відповідних установах.
Zoocenosis — 2007
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – С. 15-16.