Розмірно-вагова, вікова характеристики та темп росту головня Leuciscus cephalus (Cyprinidae) водойми-охолоджувача Чорнобильської АЕС
УДК 597.554.3:57.017.64
О. П. Кирилюк
Інститут гідробіології НАНУ, Київ, Україна, hydrobiol@igb.ibc.com.ua
MASS-SIZE-AGE STRUCTURE AND GROWTH RATE
OF THE CHUB LEUCISCUS CEPHALUS (CYPRINIDAE)
IN CHERNOBYL APP BASIN-COOLER
O. P. Kiriljuk
Institute of Hydrobiology of NAS of Ukraine, Kyiv, Ukraine, hydrobiol@igb.ibc.com.ua
Іхтіологічний матеріал зібранний у період екпедиційних виїздів на водойму-охолоджувач Чорнобильської АЕС у 1998–1999 рр. Основними знаряддями лову були ставні сітки з вічком 30–60 мм, які виставляли на всій акваторії водойми як в теплій, так і в холодній її ділянках, а також використовували електролов. Збір і опрацювання польового матеріалу здійснювали за загальноприйнятими іхтіологічними методиками. Вік визначали за лускою.
Серед дослідженого видового складу риб водойми-охолоджувача Чорнобильської АЕС значне місце в уловах посідав головень. Головень – Leuciscus cephalus (Linnaeus, 1758) – відноситься до реофілів, нерест якого відбувається у водоймах із чистою водою, піщаним і кам’янистим твердим дном і швидкою течією. Улюблене місце існування – річкові перекати, великі ями під високими берегами, водоспади поблизу дамб, глибини з кам’янистим дном. У рівнинних річках цей вид найчастіше зустрічається у верхів’ях.
У верхній частині Дніпра на території Білорусі головень у минулому столітті найчастіше зустрічався у його притоках (Немані та Західній Двині), де разом з усачем був промисловим видом; рідше він зустрічався у середній частині Дніпра та поодиноко – на нижніх ділянках (Прип’яті й інших притоках Дніпра). За даними П. І. Жукова (1965), у басейні Дніпра окремі екземпляри головня досягали 80 см довжини та 4 кг ваги. Звичайними були особини вагою до 1 кг. Через зарегулювання Дніпра та утворення водосховищ зі зміненими гідрологічним, гідрохімічним і термічним режимами, головень зустрічається рідко та промисловою статистикою не реєструється.
У водоймі-охолоджувачі Чорнобильської АЕС з великими швидкостями водяних мас, які сягали у відвідному та підвідному каналах 40 см/с, та піщано-гальковим дном із великими ямами, головень знайшов схожі з природними умови нагулу, розмноження та розвитку.
У період наших досліджень середня довжина та маса тіла головня (при коливанні довжини тіла від 20 до 37 см і маси тіла – від 117 до 945 г), становила 27,7 см і 435,3 г відповідно. Найбільший екземпляр мав довжину тіла 37 см, вагу 945 г і вік 10 років. У нерестовому стаді самців головня було більше, ніж самок. Середня довжина тіла самців дорівнювала 27,4 см, маса – 421,1 г, а самок – 30,6 см і 575,1 г відповідно.
В уловах 1999 року головень зустрічався віком від 4 до 10 років і нараховував сім вікових груп (табл. 1.) Найчастіше зустрічались чотири-, шести- та семирічки. Накопичення старших вікових групп у популяції свідчить про відсутність промислу на водоймі.
Таблиця 1. Линійний і ваговий ріст головня водойми-охолоджувача Чорнобильської АЕС
|
Показники |
Стать |
Вік риби, роки |
||||||
|
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
||
|
Довжина |
самці |
23,1 |
23,8 |
27,1 |
30,3 |
33,2 |
36,5 |
(37,0) |
|
самки |
– |
27,0 |
31,0 |
31,2 |
– |
– |
– |
|
|
обидві статі |
23,1 |
24,0 |
27,6 |
30,6 |
33,2 |
36,5 |
(37,0) |
|
|
Коливання |
20–26 |
19–28 |
24–31 |
27–35 |
30–36 |
36–37 |
– |
|
|
Прирости |
– |
0,9 |
3,6 |
2,0 |
2,6 |
3,3 |
0,5 |
|
|
Маса тіла, г |
самці |
234,4 |
253,8 |
386,3 |
549,2 |
709,1 |
869,5 |
(945) |
|
самки |
391,0 |
609,5 |
604,0 |
– |
– |
– |
||
|
обидві статі |
234,4 |
263,6 |
414,2 |
562,9 |
709,1 |
869,5 |
(945) |
|
|
Коливання |
154–315 |
117–456 |
207–645 |
316–855 |
573–932 |
859–880 |
– |
|
|
Прирости |
– |
29,2 |
50,6 |
148,6 |
146,2 |
160,4 |
76,0 |
|
|
Кількість екз. |
17 |
14 |
16 |
16 |
10 |
2 |
1 |
|
Інтенсивність лінійного і вагового росту рівномірна протягом усього життя. У кожній віковій групі лінійні прирости коливалися від 0,9 до 3,3 см. Ваговий ріст головня, особливо у старших вікових групах, значний, а прирости були такими: на п’ятому році життя риб – 29,2, на шостому – 50,6, на сьомому – 148,6 г, а на восьмому, дев’ятому та десятому – 146,2, 160,4 і 76,0 г відповідно. Вгодованність самців і самок головня в нерестовий період була досить високою. Середня вгодованісь самців головня за Фультоном становила 1,88, самок – 2,09, а за Кларк – 1,66 і 1,68 відповідно. Порівняльний аналіз лінійного росту головня водойми-охолоджувача Чорнобильської АЕС із ростом головня інших водойм (табл. 2) показав, що головень у водоймі-охолоджувачі має подібний тип росту й мало чим відрізняється від його річкових популяцій.
Таким чином, головень, чий природний ареал розповсюдження постійно скорочується через зарегулювання річок і їх забруднення, у нових умовах існування у водоймі-охолоджувачі Чорнобильської АЕС відновив і збільшив свою популяцію. Популяція головня характеризується високими темпами лінійного та вагового росту.
Таблиця 2. Лінійний ріст головня з різних водойм ареала виду, см
|
Водойми |
Вік, роки |
|||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
| Верхів’я р. Дніпро (Жуков, 1965) |
4,6 |
10,1 |
14,8 |
19,1 |
24,0 |
27,0 |
30,0 |
32,5 |
– |
– |
| р. Дніпро(Жуков, 1965) |
5,1 |
10,5 |
15,0 |
21,2 |
26,5 |
31,1 |
33,7 |
– |
– |
– |
| Верхній Дністер (Опалатенко, 1966) |
– |
– |
20,4 |
21,8 |
24,8 |
31,7 |
– |
– |
– |
– |
| Наші дані, 1999 р. |
– |
– |
– |
23,1 |
24,0 |
27,6 |
30,6 |
33,2 |
36,5 |
37,0 |
Робота виконана в рамках держбюджетної теми «Вивчення віддалених наслідків радіаційного та теплового забруднення на функціональний стан іхтіофауни».
Zoocenosis — 2007
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – С. 154-156.