До формування фауни ґрунтових безхребетних штучних біолоакацієвих насаджень на ділянці лісової рекультивації у м. Жовті Води

УДК 592:504

Ю. Л. Кульбачко

Дніпропетровський національний університет, zoolog@dsu.dp.ua

ON FORMATION OF SOIL INVERTEBRATES FAUNA
IN ARTIFICIAL PLANTATIONS OF FOREST REHABILITATION PLOTS
IN THE TOWN OF ZHOVTI VODY

Y. L. Kulbachko

Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, Ukraine, zoolog@dsu.dp.ua

Інтенсифікація промислового виробництва в усіх розвинених країнах світу часто сприяє порушенню родючості багатьох цінних сільськогосподарських і лісових угідь, завдає великого збитку природному ландшафту та призводить до значного погіршення санітарно-гігієнічних умов життя та діяльності людини у промислових регіонах. Особливо чутливих порушень поверхні землі завдають підземні та відкриті розробки корисних копалин – вугілля, залізної руди тощо. Відновленню територій, порушенних гірничодобувною промисловістю, в Україні приділяється велика увага. Прикладом можуть бути такі міста як Донецьк, Жовті Води. Недооцінка характеру видобувних порід, їх придатності до біологічного освоєння часто призводила до того, що на поверхні ґрунту з’являлись токсичні породи, непридатні для існування представників фіто- та зооценозу.

Допомогти знайти шляхи для вирішення цих проблем може лісова рекультивація токсичних відвалів, яку у свою чергу слід віднести до складової частини біологічної рекультивації. Метою лісової рекультивації є створення стійких, із високою продуктивністю, а отже з активними середовищеперетворювальними функціями, екосистем. Різноманіття порід дерев і чагарників дає змогу при проведенні лісової рекультивації використовувати різні їх варіанти. Але при проведенні лісової рекультивації слід звертати увагу на створення умов для існування представників зооценозу. Особливо це стосується ґрунтових безхребетних.

Для проведення досліджень на ділянці лісової рекультивації у місті Жовті Води обрані штучні білоакацієві насадження. Проективне покриття травостою в цих насадженнях становить 50–60 %, при цьому зареєстрована значна кількість мертвопокривних ділянок.

Предстаники ґрунтових безхребетних у своїй більшості зустрічались на ділянках з трав’яним покривом. Загальна чисельність становила 36,5 екз./м², що у 1,3 раза вище порівняно з мертвопокривними ділянками. Визначено 20 безхребетних, які відносяться до представників Insecta, Mollusca, Diplopoda, Aranei, Lumbricidae, Isopoda. Найбільша чисельність (22,3 екз./м²) зареєстрована у представників Diplopoda. Чисеольність комах удвічі нижча. Слід зазначити досить високу чисельність Lumbricidae (5,6 екз./м²). Найменша чисельність (0,8 екз./м²) зареєстрована у предствників Aranei.

У таксономічному відношенні найбільш різноманітно представлений клас Insecta. У штучних білоакацієвих насадженнях твердокрилі складають ядро фауни безхребетних тварин. Серед них особливо слід зазначити представників Carabidae (3 види), Silphidae (3 види), Tenebrionidae (2 види). Найвища чисельність у комах визначена у Silpha obscura (4,72 екз./м²) та S. carinata (6,22 екз./м²).

Предствники наземних черевоногих молюсків представлені одним видом – Valonia pulchella (0,96 екз./м²), а ракоподібні – Trachelipus rathkej (1,2 екз./м²). Визначаючи структуру домінування блоку ґрунтових безхребетних штучних білоакацієвих насаджень на ділянці лісової рекультивації у м. Жовті Води, слід зазначити, що до домінантів можна віднести Diplopoda та Insecta, а до рецедентів – представників Aranei.

Порівнюючи таксономічний склад ґрунтових безхребетних штучних білоакацієвих насаджень на ділянці лісової рекультвації з населенням безхребетних, притаманним умовно чистим білоакацієвим насадженням, слід відмітити, що вони відрізняються як видовим складом, так і середньою чисельністю окремих своїх представників, які вищі в умовно чистих насадженнях. Це можна пояснити особливістю формування населення безхребетних тварин різних білоакацієвих насаджень. На ділянці лісової рекультивації формування фауни ґрунтових безхребетних починається з «нуля». При цьому вона постійно відчуває на собі негативний вплив токсичних гірських відвалів.

---

Zoocenosis — 2007
 Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – С. 203-204.